Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття географічного ландшафту: визначення, компоненти

 

Термін «ландшафт» походить від німецького die Landschaft і дослівно означає “вигляд”, ”пейзаж”. У такому значенні він вперше з'явився в німецькій географічній літературі на початку XIX століття. У російській географії цей термін затвердився завдяки роботам Л.С. Берга і Г.Ф. Морозова як синонім природного територіального комплексу (ПТК). Саме у такому значенні існує ряд визначень ландшафту. Одне з найповніших належить Н.А. Сукачову: “Ландшафт - це генетично однорідний природний територіальний комплекс, що має однаковий геологічний фундамент, один тип рельєфу, однаковий клімат і що складається з властивого тільки даному ландшафту набору динамічно зв'язаних і таких, що закономірно повторюються в просторі основних і другорядних урочищ”. (Морфологическая структура географического ландшафта. - М., 1962, с. 44). У цьому визначенні враховані основні особливості ландшафту: а) це територія, якій притаманна генетична єдність, тобто спільність походження і подальшого розвитку, через що її розміри досить великі - до сотень квадратних кілометрів; б) у його межах геологічна будова, рельєф і клімат характеризуються відносною однорідністю, завдяки якій формується система місцепроживання, які закономірно повторюються, для його біогенних компонентів; в) кожен ландшафт відрізняється від іншого своєю структурою, тобто набором дрібніших ПТК, що виступають його структурними елементами. Останні знаходяться між собою у генетичному і динамічному взаємозв‛зку і утворюють єдину природну територіальну систему.

М.А. Солнцев дає визначення ландшафту “знизу”, звертаючи увагу на склад простіших ПТК в його межах. Разом з тим ландшафт - один з багатьох природних територіальних комплексів, з яких складається географічна оболонка. Саме тому А.Г. Ісаченко пропонує визначення ландшафту „зверху”, підкреслюючи, що воно служить доповненням до першого: “Ландшафт - генетично цілісна геосистема, неподільна за зональними і азональними ознаками, з єдиним геологічним фундаментом, однотипним рельєфом, загальним кліматом, одноманітним поєднанням гідротермічних умов, грунтів, біоценозів і специфічним планом внутрішньої (морфологічної) будови” (География и современность. - Л., 1982. с. 39).

Існує три трактування терміну “ландшафт”: регіональне, типологічне, загальне.

Відповідно до регіонального трактування під ландшафтом розуміють конкретний індивідуальний ПТК, як неповторний комплекс, що має географічну назву і точне положення на карті. Така точка зору висловлена Л.С. Бергом, А.А. Грігорьєвим, С.В. Калесником, її дотримуються Н.А. Солнцев, А.Г. Ісаченко та ін. Регіональний підхід у вивченні ландшафтів виявився вельми плідним. Завдяки йому отримали розвиток наступні розділи ландшафтознавства: морфологія ландшафту, динаміка ландшафту, методика ландшафтного картографування, систематика ландшафтів, прикладне ландшафтознавство.



За типологічним трактуванням (Л.С. Берг, Н.А. Гвоздецький, В.А. Дементьєв) ландшафт - це тип або вид природного територіального комплексу. У грунтознавстві існує поняття про типи і види грунтів, в геоморфології - про типи рельєфу, а в ландшафтознавстві можна говорити про типи, роди, види ландшафту. Типологічний підхід необхідний при середньо- і дрібномасштабному картографуванні ПТК значних за площею регіонів. Наприклад, при складанні ландшафтної карти Білорусії вивчалися і картографувалися типологічні ПТК. Їх виділення проводилося на основі вивчення конкретних індивідуальних ландшафтів, риси схожості між якими дозволили об'єднати їх в ті або інші типологічні групи (рис. 1).

Індивідуальні одиниці                              
Р е г і о н а л ь н і æ Країна        
ï ­        
ï Зона        
ï ­        
í Провінція                        
ï ­                        
ï ï ï Фізико-географічний район                        
  î ­   Класифікаційні категорії ландшафтів
Л о к а л ь н і æ ½                        
ï Ландшафт ® Види ® Роди ® Типи ® Класи ® Системи ® Відділи
ï ­                        
ï ½   Класифікаційні категорії урочищ      
ï ½                        
í Урочище ® Види ® Роди ® Типи ® Класи        
ï ­                        
ï ½   Класифікаційні категорії фацій      
ï ½                        
ï Фації ® Види ® Роди ® Типи ® Класи        
î   è _____________________________________ __ ___________________________________________ ø
          Типологічні одиниці  
                                 

 

Рис. 1. Співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць ландшафтознавство (за М.А. Солнцевим, 1962, В.А. Ніколаєву, 1978)

 

Загальне трактування терміну “ландшафт міститься в працях Д.Л.Арманда і Ф.М.Мількова. У їх розумінні синонімами «ландшафту» виступають природний територіальний та географічний комплекси. Таким чином можна говорити: ландшафт Російської рівнини, ландшафт Кавказу, ландшафт Полісся, болотяний ландшафт. Така точка зору широко поширена в науково-популярній географічній літературі.

В середині минулого століття в роботах деяких географів намітилася тенденція замінити поняття «природний територіальний комплекс» терміном „геосистема” (географічна система), запропонованим В.Б. Сочавою в 1963 р. На його думку, геосистема є ділянка земної поверхні, в межах якої компоненти природи знаходяться в системному зв'язку один з одним і як певна цілісність взаємодіють з космічною сферою і людським суспільством” (Введение в учение о геосистемах. - Новосибирск, 1978, с. 292). В.Б. Сочава вважав, що геосистема – природне утворення, що вивчається з позицій загальної теорії систем.

Поняття про систему не нове в науці, в географії воно існує давно. Сучасний інтерес до систем викликаний тим, що у міру накопичення знань дослідники перейшли від опису об'єктів до вивчення взаємозв'язків усередині них і між ними. Це призвело до необхідності аналізувати велику кількість змінних величин. Вивчати такі складні ситуації традиційними методами стало неможливим, виникла потреба в зміні не тільки методів дослідження, але і мислення. Результатом з'явилася розробка математичної теорії систем, що володіє абстрактною математичною мовою і що дозволяє досліджувати будь-які можливі структури, режими, стани, які властиві складним динамічним системам. Для вивчення останніх з'явилася спеціальна наука кібернетика, з якою пов'язані загальні успіхи теорії систем. Великий внесок у розвиток цієї теорії внесли Л. Берталанфі (1962), У.Р. Ешбі (1969), Р. Чорлі (1984). Під системою розуміється цілісне утворення, що характеризується наступними рисами: 1) безліччю ознак (елементів); 2) безліччю відносин (взаємозв'язків) між цими ознаками; 3) безліччю взаємозв'язків між ознаками об'єкту і зовнішнім середовищем (див.: Д. Харвей. Научное объяснение в географии. - М., 1974. с. 434 - 435).

Структура будь-якої системи складається з елементів і зв'язків між ними. Елементи систем, будучи ознаками об'єкту при заданому масштабі досліджень, самі можуть розглядатися як системи нижчого рівня в іншому масштабі.

Якщо зіставити поняття про системи і про природні територіальні комплекси, то можна легко виявити, що останні володіють всіма властивостями складної динамічної системи. ПТК - цілісні утворення відкритого типу, що вільно обмінюються речовиною і енергією з навколишнім середовищем. В.С. Преображенський указує, що їм притаманні, крім того, наступні властивості систем: 1) стійкість проти статично випадкових обурюючих дій середовища; 2) можливість переводу з одного стану в інший (управління) шляхом дії на елементи і підсистеми; 3) емерджентність - наявність якостей, які не спостерігалися ні у одного з їх елементів окремо, тобто такої властивості, яка з'явилася в результаті взаємодії елементів (Беседы о современной физической географии. - М., 1972, с. 66).

Елементами ПТК як складних динамічних систем виступають, з одного боку, природні компоненти, а з іншого - ПТК нижчого рангу. Всі ці елементи характеризуються наявністю безлічі взаємозв'язків між собою. Наочне уявлення про елементи ПТК і їх взаємозв'язки дають графічні моделі (рис. 2). Моносистемна (топічна) модель відображає розташування і взаємозв'язки природних компонентів в ландшафті, полісистемна (хорична) - ПТК нижчого рангу і взаємодії між ними.

Поняття “система” охоплює не тільки ПТК, але і безліч інших природних (річкова система), природно-господарських (геотехнічна система) і навіть соціально-економічних (транспортна система) явищ. Таким чином, геосистема - поняття ширше, ніж ПТК, тому заміна старого терміну новим і не ідентичним недоцільна.

Зважаючи на складність математичного апарату, недосяжного більшості географів, системний аналіз ще не став повсюдним методом географічних досліджень. Значні труднощі полягають також в недостачі географічної інформації про ПТК, ідентифікації їх елементів, характері взаємозв'язків. Системний аналіз, що дає ключ до дослідження багатообразних географічних проблем, вимагає розробки відповідного апарату географічних понять, який дозволив би знайти математичну інтерпретацію будь-якого природного процесу. Застосування системного підходу і можливостей кібернетики відкриває перед географією нові теоретичні і практичні перспективи.

 

 
 


С1 А

 

С2 С6

 

 

С3 С5

 

С4

 

С1 С2 1 2

 

Б

 

 

5 6 7

 

Рис. 2. Моделі–представлення ландшафту (за В.С. Преображенським, 1967).

А - моносистемна, Б - полісистемна: 1 - компоненти; 2 - зв'язки між компонентами; геосистеми: 3 - рангу n; 4 - рангу n - 1; зв'язки між геосистемами: 5 - рангу n - 1; 6 - рангу n; 7, 8 - зв'язки з середовищем

 

Як основна одиниця в ландшафтознавстві виступає ландшафт в регіональному трактуванні. Приведемо деякі аргументи на користь цього.

1. Фації і урочища завжди утворюють зв'язані ряди, які характеризуються загальною спрямованістю процесів перерозподілу атмосферних опадів, тепла, міграції хімічних елементів, розселення мікроорганізмів. Зв'язаний ряд фацій формується, наприклад, на схилах горба, де фації вершинної поверхні, схилу, підошви з типовими для них грунтами і рослинністю розвиваються в тісній залежності від перерозподілу речовини і енергії. Тому вивчати процеси в межах однієї ізольованої фації недоцільно і методично невірно. Об'єктом же географічних досліджень може виступати тільки територія, у межах якої найвиразніше виявляються сучасні процеси, що показують тенденції природного розвитку. Серед ПТК такі якості найбільшою мірою властиві ландшафтам, не створюючим зв'язаних рядів і які відрізняються відносною незалежністю один від одного.

2. Ландшафту властива значна стійкість. Зміну одного ландшафту іншим спостерігати неможливо, оскільки за часом вона набагато перевершує тривалість життя людини. У ландшафтах, навіть сильно змінених, зберігається система взаємозв'язків, загальна спрямованість природних процесів. Формування ж і корінна зміна урочищ і фацій відбувається на наших очах. Досить знизити рівень грунтових вод на болоті, як зникає вологолюбне болотяне різнотрав'я, припиняється торфонакопичення, змінюються мікрокліматичні особливості - і все це протягом дуже короткого проміжку часу.

Виходячи з вищесказаного можна зробити наступний висновок. Ландшафт (географічний) – природний територіальний або акваторіальний комплекс, генетично однородна територія з однотипною геологічною будовою, рельєфом, гідрокліматичним режимом, поєднанням грунтів і біоценозів і характерною морфологічною структурою.Остання визначається особливостями взаємодії і взаємозв'язків між речовинними компонентами ландшафту і чинниками його утворення, просторового поєднання його морфологічних одиниць (ландшафтних місцевостей, урочищ, фацій), їх динамікою і розвитком в часі. Компонентами географічного ландшафту є гірські породи, вода, лід, сніг, грунт, повітряні маси, рослини і тварини. Внутрішньоландшафтні зв'язки між компонентами здійснюються шляхом обміну речовини і енергії. Географічний ландшафт функціонує і розвивається під впливом процесів, зумовлених променевою сонячною енергією і внутрішньою енергією Землі. Сучасні географічні ландшафти формуються в процесі розвитку стародавніх (палеоландшафтів) і зазнають значні зміни в процесі діяльності людини.

Географічні ландшафти поділяються на відділи (наземні, водні), системи (за поясно-зональними відмінностями водно-теплового балансу), класи (за гіпсометричним положенням - рівнинні і гірські, по характеру зональності - горизонтальні і вертикальні), групи (за типом водно-геохімічного режиму), типи (по спільності зональних грунтово-біокліматичних ознак), види (за відмінностями в проявах місцевих физико-географічних процесів). Рівнинні ландшафти підрозділяються на підкласи низовинних і піднесених, гірські - на підкласи середньо- і низькогірних, предгірних і міжгірських. Рівнинні ландшафти України представлені такими типами: змішанолісні, лісостепові, степові з підтипами північно- і південностепових.

Вивчення географічних ландшафтів і картографування їх має велике наукове і практичне значення для пізнання і рішення питань раціонального природокористування і охорони природи.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Поняття географічного ландшафту: визначення, компоненти

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 442; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.162.91.86
Генерация страницы за: 0.099 сек.