Соціальна взаємодія

Соціальний зв'язок буває соціальним контактом і соціальною взаємодією. Прийшовши в університет на заняття, насамперед, треба зняти пальто, плащ, головний убір і, зайшовши до гардеро­бу, привітатися з гардеробницею, яка забравши одяг, видає номе­рок, подякувати за послугу. Тут відбувається обмін люб'язно­стями, тобто здійснюється соціальний контакт. Людина щоденно вступає в численні соціальні контакти: в бібліотеці бере книжку; на вулиці у випадкового перехожого дізнається про ту чи іншу вулицю, куди треба пройти, і т. ін. І все ж у багатоманітних соці­альних зв'язків є спільні риси: соціальний контакт поверховий, швидкоплинний, його суб'єкти змінюються, але головне — тут відсутня система споріднених дій суб'єктів один до одного. Че­кання, орієнтація людини на іншу не поширюються далі конкре­тного контакту. Соціальна взаємодія — систематичні, досить ре­гулярні соціальні дії суб'єктів, спрямовані один на одного, що мають за мету викликати певну відповідну реакцію, а відповідна реакція породжує нову реакцію впливаючого. Йде обмін діями. Соціальна взаємодія і відрізняється від контактного зв'язку спо­рідненістю систем дії обох суб'єктів, у ставленні один до одного, відновлюваністю не тільки соціальних дій, а і їх координації, стійкістю інтересу до реакцій, дій та ін.

Візьмемо навчальний процес, де відбувається соціальна взає­модія. Готуючись до занять,' кожний викладач відбирає факти, явища, події, що можуть викликати інтерес у студентів. І викладач в думці аналізує процес викладу, можливі реакції сту­дентів тощо. Та в процесі занять студенти сприймають викладені факти, явища, події, їх аналіз залежно від того, наскільки вважають науку важливою в надбанні знань спеціальності, а також на­скільки цікавим є сам виклад явищ, їх подача тощо: логічність, пе­реконливість, дохідливість. Одним студентам цікаво: вони із захо­пленням працюють, іншим же нецікаво, але вони не хочуть ускладнень, тому записують механічно, третім же взагалі нецікаво і вони не вважають за потрібне записувати й не ховаючись, за­ймаються чимось стороннім. Готуючись до нової зустрічі зі студе­нтами, викладач коректує дії, враховує досвід попередніх занять, прагнучи залучити якнайбільше студентів до навчального процесу, активізувати заняття та ін. Тут і маємо основний елемент, характе­рну рису соціальної взаємодії: глибоку й тісну координацію сис­теми дій суб'єктів. Зрозуміло, для задоволення потреб з усіх зна­чущих проблем людина вступає в глибоку споріднену взаємодію з іншими людьми, із суспільством. Усі соціальні дії, всі соціальні процеси скоординовані взаємодією, регулюються.

Дата добавления: 2014-01-04