Питання теми

Тема 1. Загальні основи підприємницької діяльності

1.1 Визначення, сутність і зміст підприємництва. Класифікація підприємницької діяльності

1.2 Науки, що становлять основу підприємництва

1.3 Основні поняття й визначення ринкової економіки

1.4 Головна проблема підприємництва

1.1. Визначення, сутність і зміст підприємництва.

На сьогоднішній день існують багато визначень поняття «підприємництво».

Одне з перших визначень підприємництва надав англійський банкір Річард Кантільйон (1680-1734).

Підприємець, за Кантільйоном, — це будь-який індивід, здатний до передбачення, який бажає брати на себе ризик, спрямований у майбутнє, чиї дії характеризуються сподіванням отримати дохід та готовністю до витрат

Сучасних визначень цього поняття існує декілька, одне з них сформулював український економіст З.С. Варналій

Підприємництво як економічна категорія — є особливий тип господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, який раціонально поєднує (комбінує) фактори виробництва на інноваційній основі і власній відповідальності, організує і керує виробництвом з метою одержання підприємницького доходу

[Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. — 3-тє вид., стер. — К.: Т-во "Знання", КОО. 2005. – 302 с. ISBN 966-620-235-2]

Господарський кодекс України надає таке формулювання підприємництву:

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, здійснювана на власний ризик господарська діяльність. Ця діяльність здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У західних країнах підприємництво розглядається як особливий тип господарювання, в основі якого — пошук нових можливостей виробництва товарів і послуг на основі інновацій та уміння залучення ресурсів із найрізноманітніших джерел.

Американські вчені К. Макконнелл і С. Брю, автори відомого підручника «Економікс», розглядають підприємництво як особливий вид діяльності, в основі якої лежить ряд неодмінних умов і вимог.

1) Підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва чи товару, послуги. Виконуючи роль свічки запалювання і каталізатора, підприємець одночасно є рушійною силою виробництва і посередником, що зводить разом інші ресурси для здійснення процесу, що обіцяє бути прибутковою справою.

2) Підприємець бере на себе важке завдання прийняття основних рішень у процесі виробництва чи товарів, послуг, ті нерутинні рішення, які й визначають курс діяльності підприємства.

3) Підприємець — це новатор, особа, яка прагне вводити в побут на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології або навіть нові форми організації підприємства.

4) Підприємець — це людина, що йде на ризик. Він ризикує не тільки своїм часом, працею, діловою репутацією, але й вкладеними коштами — своїми власними і або компаньйонів-акціонерів.

[Узунов В. Н. Інноваторство — основа підприємницької діяльності // Схід (журнал) 2002, № 1 (44).]

Сутність і зміст підприємництва

1) Зміст підприємницької діяльності полягає в задоволенні потреб населення в товарах і послугах.

2) Задоволення потреб досягається шляхом використання майна, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг.

3) Рушійним мотивом підприємництва, його метою є одержання прибутку.

4) Заняття підприємницькою діяльністю є невід'ємним правом громадянина (тут потрібний не дозвіл, а реєстрація).

5) Підприємницька діяльність носить ініціативний характер (підприємця не призначають, ним стають).

6) Підприємництво - це не одноразовий акт, а постійне заняття, систематична діяльність.

7) Підприємницька діяльність ризикована по своєї природі. Ризик тут обумовлений можливістю зазнати збитків по не залежним від підприємця причинам.

8) За наслідки ризику відповідає сам підприємець (а не держава).

9) Держава не втручається в підприємницьку діяльність.

10) Роль держави обмежується встановленням «правил гри», контролем за їхнім дотриманням, а також реєстрацією підприємництва й стягненням податків.

Невід’ємним компонентом підприємництва є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи.

Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати:

1) творчу — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);

2) ресурсну— формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;

3) організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.

Дата добавления: 2014-01-04