Зовнішня будова спинного мозку. нер­вова система поділяється на соматичну й автономну (вегета­тивну)

Нейрон

Фізіологічна класифікація НС

нер­вова система поділяється на соматичну й автономну (вегета­тивну).

Необхідно пам'ятати, що обидві класифікації деякою мірою умовні, оскільки в основі функціонування нервової системи лежать рефлекторні дуги, які охоплюють різні її відділи та внут­рішні органи.

є основною структурною і функціональною одини­цею центральної нервової системи, він складається з тіла (соми) та відростків, які мають переважний напрям і спе­ціалізацію. Довгий відросток (аксон) проводить нервові імпуль­си від тіла нейрона до клітин — нервових, м'язових, секретор­них. Короткі деревоподібно розгалужені відростки — дендри­ти — проводять збудження до тіла нейрона.

Основна функція нейронів — сприймання та перероблення інформації, проведен­ня її до інших клітин.

У головному та спинному мозку розрізняють сіру та білу речовини.

Сіра речовина — скупчення тіл нейронів,

Біла речо­вина — скупчення відростків нейронів.

Нейроглія входить до складу як сірої, так і білої речовини, вона складається із клі­тин, які виконують різноманітні функції: опорну, трофічну, секреторну та ін.

У різних відділах центральної нервової системи розташу­вання сірої та білої речовини різне. Так, у спинному мозку зов­ні знаходиться біла речовина, а всередині — сіра; у головному мозку в одних відділах сіра речовина лежить зовні, а в інших — усередині. Суцільний шар сірої речовини на поверхні білої має назву кори (кора великого мозку, кора мозочка).

Скупчення сірої речовини всередині білої називають ядра­ми. Ядра сірої речовини виконують роль різних центрів головного і спинного мозку, які регулюють функції внутрішніх орга­нів (центр дихання, центр слиновиділення тощо).

Скупчення нервових клітин за межами головного і спинно­го мозку називають вузлами, або гангліями (вузли в міжхребтових отворах, в яремному отворі тощо).

Нервові волокна — це відростки нервових клітин, вкриті оболонками. Залежно від будови оболонки їх поділяють на дві основні групи — мієлінові (м'якотні) та безмієлінові (безм'якотні). І ті, й інші побудовані з осьового циліндра, який є від­ростком нервової клітини й оболонки.

Нерви являють собою пучки нервових волокон, вкритих зверху сполучнотканинною оболонкою. До складу одних нервів входять переважно рухові нервові волокна, тому вони мають назви рухових, до складу інших — чутливі нервові волокна — чутливі нерви, а до складу більшості нервів входять і рухові, й чутливі нервові волокна, їх називають змішаними нервами.

Сполучнотканинну оболонку, яка вкриває окремі пучки во­локон нерва, називають периневрієм, а ту, яка вкриває весь нерв,— епіневрієм. Між нервовими волокнами, які утворюють пучки, є тонкі прошарки сполучної тканини — ендоневрій. У сполучній тканині нерва містяться судини, які його живлять.

Передача нервового збудження здійснюється за допомогою синапсів.

Рефлекс — реакція організму на зміни внутрішнього або зов­нішнього середовища, що здійснюється за участю центральної нервової системи у відповідь на подразнення рецепторів.

Рефлекторна дуга –це шлях, яким поширюється збудження під час здійснення рефлексу,

Рефлекторна дуга складається з п'яти компонентів:

• рецептор,

• аферентний шлях,

• нервовий центр,

• еферентний шлях,

• ефектор.

Вся нервова діяльність складається з рефлексів, які відзна­чаються великою різноманітністю.

Для здійснення будь-якого рефлексу необхідна цілісність усіх ланцюгів рефлекторної дуги. Порушення хоча б одного з них призводить до зниження рефлексу.

Спинний мозок(medullaspinalis, myelos— грец.)

Спинний мозок має форму циліндричного тяжа, довжина його становить 41—45 см, маса до 35 г. Спинний мозок знахо­диться у хребтовому каналі

Спинний мозок має передню і задню поверхні. Уздовж пе­редньої поверхні проходить глибока передня серединна щіли­на, а також парна передньобічна борозна, через яку виходить передній корінець. По задній поверхні спинного мозку прохо­дить непарна задня серединна борозна і парна задньобічна бо­розна, через які входить задній корінець. Передня серединна щілина і задня серединна борозна поділяють спинний мозок на дві симетричні половини. Спинний мозок має шийне і попе­реково-крижове стовщення. Закінчується спинний мозок моз­ковим конусом, верхівка якого продовжується у кінцеву нит­ку. Кінцева нитка оточена зовні пучком корінців — кінським хвостом. Спинний мозок складається із сегментів.

Сегмент — це ділянка спинного мозку, яка відповідає виходу однієї пари спинномозкових нервів

Розрізняють 31 сегмент спинного моз­ку: шийні (І—VIII) — segmentacervicalia, грудні (І—XII) — segmentathoracica, поперекові (І—V) — segmentalumbalia, кри­жові (І—V) — segmentasacralia, куприковий (І) — segmentumcoccygeum.

Порожниною спинного мозку є центральний канал, запов­нений спинномозковою рідиною.

Дата добавления: 2014-01-04