Повірка засобів вимірювання

Повіркою засобів вимірювання називають сукупність дій, що виконують для визначення й оцінювання похибки засобів вимірювання з метою встановлення відповідності точних характеристик регламентованим значенням і придатності засобу вимірювання для використання.

Повірці не підлягають засоби вимірювань, що використовують тільки для встановлення факту зміни значення фізичної величини без якісного оцінювання цієї зміни. Вони можуть бути віднесені до індикаторів. На чільній стороні їх наносять позначку «І» (індикатор). Можуть не підлягати періодичній повірці засоби вимірювання, що використовують для навчальних чи демонстраційних цілей. На них наносять чіткі позначки «У» (учбовий). Для інших цілей ці засоби вимірювання не можуть бути використані. Контроль за їх справністю здійснюють у порядку, встановленому правилами експлуатації та відповідати вимогам навчального процесу.

Всі інші засоби вимірювання підлягають повірці. Вид повірки залежить від того, яка метрологічна служба її проводить (державна чи відомча), на якому етапі роботи засобів вимірювання (первинна, періодична, позачергова), від характеру повірки (інспекційна, експертна). Організацію та проведення повірки засобів вимірювання регламентують національними стандартами. Державну повірку проводять територіальні органи Держспоживстандарту. Державній повірці підлягають засоби вимірювання, що використовують як вихідні зразкових при проведенні державних випробувань і метрологічної атестації, градуювання та повірки на підприємствах і організаціях тощо. Конкретна номенклатура робочих засобів вимірювання, які повинні проходити обов’язкову державну повірку, регулярно переглядає і публікує Держсспоживстандарт. Відомчій повірці підлягають засоби контролю режимів технологічного процесу, якості матеріалів, півфабрикатів, готових виробів; засоби вимірювання, які використовують для проведення хімічного аналізу матеріалів тощо.

Первинну повірку проводять при випуску засобів вимірювання з виробництва і після ремонту. Періодичну повірку проводять для всіх засобів вимірювання. Для цього метрологічна служба підприємства або організації складає річний план-графік проведення повірки засобів вимірювання, який затверджує керівник підприємства. При значній кількості засобів вимірювання замість річних планів-графіків складають календарний графік у вигляді переліку засобів вимірювання з вказівкою періодичності та строків їх повірки.

Позачергова повірка проводиться при експлуатації та зберіганні засобів вимірювання незалежно від строків їх періодичної повірки. Здійснюють її при:

Ø установленні засобів вимірювання, що є комплектуючими виробами, після того, як пройшла половина їх гарантійного строку, якщо строк їх повірки наступає раніше строку повірки засобів вимірювання, в комплект яких вони входять;

Ø пошкодженні повірочного клейма, пломби або втраті документів, що підтверджують проходження засобом вимірювання періодичної або первинної повірки;

Ø впровадженні засобів вимірювання після довгого зберігання, протягом якого вони не підлягали періодичній повірці;

Ø необхідності переконатися в справності засобів вимірювання при проведенні вхідного контролю на підприємстві та поверненні на зберігання після експлуатації.

Експертну повірку проводять органи державної метрологічної служби при метрологічній експертизі засобів вимірювання за вимогою суду, прокуратури, держарбітражу, а також окремих громадян, коли виникають спірні питання. Інспекційну повірку проводять при здійсненні на підприємствах і організаціях метрологічного нагляду або контролю за станом і використанням засобів вимірювання для встановлення їх справності, вірності результатів останньої повірки, відповідності прийнятих міжповірочних інтервалів умовам експлуатації. Якщо результати повірки показали незадовільний стан засобів вимірювання, то повірочні клейма погашають, свідоцтва про повірку анулюють, а в паспортах або інших документах, що їх заміняють, роблять запис про непридатність їх до використання. Повірку можуть здійснювати тільки ті органи, які акредитовані Держспоживстандартом України.

Держспоживстандарт здійснює акредитацію:

Ø метрологічних органів — на право виконувати державні приймальні випробування засобів вимірювальної техніки;

Ø територіальних органів і метрологічних служб підприємств і організацій — на право здійснювати державне приймання та інспекцію випробування та повірку засобів вимірювань;

Ø повірочні лабораторії метрологічних служб або інших організаційних структур підприємств та організацій — на право здійснення відповідних повірок засобів вимірювання;

Ø повірочні лабораторії закордонних виробників — на право здійснювати повірку засобів вимірювання, які імпортують в Україну.

Держстандарт може делегувати право проведення акредитації підпорядкованим територіальним та метрологічним органом. Фахівці територіальних органів, які проводять державну повірку засобів вимірювання, повинні бути атестовані та володіти статусом повірника згідно з процедурою Держспоживстандарту.

Метрологічне забезпечення підготовки виробництва

Метрологічне забезпечення підготовки виробництва (МЗПВ) — це комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують визначення з необхідною точністю характеристик виробів, півфабрикатів, вузлів, матеріалів, сировини, параметрів технологічного процесу й устаткування, що уможливлює досягнення значного підвищення якості виготовлюваної продукції та зниження непродуктивних витрат на її розроблення та виробництво.

Нормативною базою МЗПВ є стандарти державної системи вимірювань, єдиної системи технологічної підготовки виробництва, галузеві стандарти, стандарти підприємства, організаційно-методична й інструктивна документація, що регламентує такі правила та положення МЗПВ:

Ø встановлення раціональної номенклатури вимірюваних параметрів і норм точності вимірювань, що забезпечують достовірність вхідного та приймального контролю виробів, вузлів і матеріалів, а також контролю характеристик технологічних процесів і устаткування;

Ø забезпечення технологічних процесів найсучаснішими методиками виконання вимірювань, що гарантують необхідну точність вимірювань, атестація та стандартизація цих методик;

Ø забезпечення (постачання, розробка, виготовлення) виробництва засобами вимірювання, в тому числі і вузькогалузевого спеціального призначення, а також не стандартизованих засобів вимірювання, засобів опрацювання та подання інформації за результатами вимірювання;

Ø забезпечення метрологічного обслуговування і, в першу чергу, повірка засобів вимірювання;

Ø забезпечення умов виконання вимірювань, встановлених у нормативній документації;

Ø підготовка виробничого персоналу та працівників відповідних служб підприємства до виконання контрольно-вимірювальних операцій, повірки, ремонту й юстування;

Ø організація й проведення метрологічного контролю або експертизи технічної документації;

Метрологічний контроль проводять при наявності необхідної документації, що встановлює вимоги до метрологічного забезпечення. Якщо такої документації немає, то необхідна метрологічна експертиза. Метрологічний контроль або експертизу рекомендують проводити одночасно з нормоконтролем технічної документації.

Під метрологічною експертизою технічної (конструкторської та технологічної) документації розуміють аналіз і оцінювання технічних рішень з добору параметрів, що підлягають вимірюванню, встановленню норм точності та забезпеченню методами та засобами вимірювання процесів розробки, виготовлення, випробування, експлуатації та ремонту виробів.

Конкретні види технічних документів, що підлягають метрологічній експертизі, порядок пред’явлення документації на експертизу, методи проведення експертизи окремих видів документів, підрозділи підприємства, що проводять експертизу, та її строки регламентують в залежності від виду виробів і характеру виробництва стандартами, іншими нормативними документами та наказами по підприємству. У відповідності до цих документів, метою метрологічної експертизи є забезпечення достовірності, зіставлення та техніко-економічної ефективності вимірювань, використання сучасних методів, засобів вимірювання та методик виконання вимірювань. Завдання метрологічної експертизи визначають таким чином:

Ø приведення документації у відповідність до метрологічних правил і норм, що закладені в стандартах державної системи вимірювань, єдиної системи технологічної документації, єдиної системи конструкторської документації, єдиної системи технологічної підготовки виробництва;

Ø контроль відповідності методик виконання вимірювань вимогам метрологічного забезпечення процесів виробництва та контролю якості продукції;

Ø використання сучасних і прогресивних методів і засобів вимірювання, що забезпечують задану точність, зниження трудомісткості та собівартості контрольних операцій;

Ø контроль правильності використання фізичних величинах позначень; округлення числових значень у відповідності з точністю вимірювань; відповідність використаної термінології чинним стандартам.

Дата добавления: 2014-01-03