Життєвий цикл інновацій

Фактори успішності і невдач нововведень

Аналізу факторів успішності і невдач нововведень присвячений ряд досліджень в Європі, США і Японії. Висновки цих досліджень мають схожий характер. У першу чергу відмічається висока «смертність» нових ідей.

Так, наприклад, на японських підприємствах 33% запропонованих ідей доходять до стадії технічних розробок. З них 47% доходить до стадії комерційних розробок, з яких дійшли до масового виробництва тільки 56% ідей. Таким чином, тільки 9% ідей від загальної кількості запропонованих доходять до ринку.

Ключовими факторами успіху нововведень є:

1. Переваги товару над своїми конкурентами, тобто наявність у нього унікальних ознак, що допомагає кращому сприйняттю споживачем. Даний фактор відзначають всі дослідники як основний.
2. Маркетингове ноу-хау фірми, тобто розуміння поведінки споживачів, психології сприйняття новинок.
3. Висока синергія науково-дослідних, досвідно-конструкторських робіт і виробництва, тобто взаємодія усіх підрозділів підприємства, як єдиного цілого.

До основних принципів невдач нововведень треба віднести:

• скорочення життєвого циклу товарів;
• значні витрати на науково-дослідні і досвідно-конструкторські роботи;
• ріст пропозицій нових товарів;
• жорсткість законодавчих актів з охорони оточуючого середовища і захисту прав споживачів;
• зменшення рентабельності підприємств-послідовників;
• зволікання з розробкою інновацій.

Таким чином, невдачі - це невід’ємна частина інноваційного процесу. Менеджерам необхідно постійно аналізувати причини невдач, що дає можливість у подальшій діяльності врахувати численні проблеми і знизити ризики.

Життєвий цикл інноваційного процесу - це період від зародження ідеї до розробки, створення, розширення, використання і утилізації продукту.

На рис. 2.1. представлена крива життєвого циклу інноваційного процесу.

Прийнято виділяти чотири фази інноваційного процесу: 1 - фаза науково-дослідних і досвідно-конструкторських робіт, освоєння виробництва; 2 - фаза росту виробництва (дифузії інновації); 3 - фаза зрілості (стабілізації); 4 - фаза спаду.

Перша фаза - створення новинки - складається з комплексу робіт, спрямованих на перетворення результатів науково-дослідних робіт у зразки нових виробів, їх адаптації до ринку.

Рис. 2.1. Структура життєвого циклу інноваційного процесу

Комплексність цих робіт полягає в тому, що вони об’єднують одночасно створення чи пристосування існуючого виробництва для виготовлення нового товару.

На цій фазі також починаються маркетингові дослідження, які здійснюються у процесі продажу перших зразків товару. Ця фаза є виключно збитковою і не завжди закінчується успішно.

Друга фаза пов’язана з освоєнням виробництва і ростом обсягів продажів, досягненням запланованого рівня рентабельності. Цей етап є найважливішим у всьому життєвому циклі. На цій фазі споживачі відкривають для себе новизну і оцінюють її як споживчу вартість.

Третя фаза - фаза зрілості. Вона характеризується зменшенням темпів росту виробництва, стабілізацією. Треба зауважити, що тривалість масового випуску нового продукту здійснює подвійний вплив на ефективність. З одного боку тривале виробництво нової продукції забезпечує високі економічні результати. З другого боку - виникає необхідність чергового оновлення продукції, оскільки це є обов’язковою умовою утримання положення на товарному ринку і підвищення конкурентоспроможності.

На цій фазі зростає конкуренція внаслідок дифузії й тиражування нововведення.

Четверта фаза - фаза спаду: моральне старіння продукту. Попит падає, нововведення стає неконкурентоспроможним і витискується іншими новаціями. Тому ще до настання цієї фази фірми намагаються модернізувати продукт, який вони вже мають, або створити новий. Для постійного розвитку підприємства нововведення необхідно впроваджувати безперервно.

Дата добавления: 2013-12-12