Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Україна в першій половині XVIII ст




ЛЕКЦІЯ 11

1. Гетьманщина і політика російського уряду. Україна і Північна війна.

Політичний портрет І. Мазепи.

2. Перша Малоросійська колегія.

3. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини.

 

Вивчаючи тему, слід мати на увазі, що кінець XVII та початок XVIII а характеризувалися загостренням соціальних суперечностей в Україні, дальшим наступом російського царизму на автономію козацької держави. Згідно з коломацькими статтями (1687) новому гетьманові Івану Мазепі доводилося погодитися на дальше звуження прерогатив своєї влади і політичних прав України. Було урізано владу гетьмана у розпорядженні військовими землями усуненні з посад генеральної старшини, обмежено право Війська Запорізького щодо виборів і скинення гетьмана, відхилено домагання надати гетьманській адміністрації право зносин з іноземними державами, фактично, підтверджено обов'язок старшини наглядати за діяльністю гетьмана і доносити на нього. Студентам необхідно звернути увагу на відверто асиміляторське завдання, поставлене царським самодержавством: «народ малоросийський всякими мерами и способами с великороссийским соединять и в неразорваное и крепкое согласие приводить супружеством и иным поведением»,

Слід підкреслити: досвід багаторічної боротьби виробив у більшості козацької старшини переконання, нібито тільки політична автономія У складі Російської держави створює реальний ґрунт для дальшого розвитку країни й забезпечення її життєвих інтересів. У цьому переконувало економічне й культурне піднесення Гетьманщини, яке було наслідком автономії, значною мірою утвердженої зусиллями Многогрішного і Самойловича. В новій гетьманській столиці - Батурині - сподівались активною співучастю у воєнних акціях Росії прилучити Правобережжя, а також широкі степові простори над Чорним та Азовським морями.

Соціальна політика Мазепи свідчила про перемогу старшинської олігархії і здачу перед нею позицій гетьманської влади, яка в усьому солідаризувалася з новою українською аристократією. Під час свого перебування Москві він зажадав від царя дозволу на здійснення запису козаків з тим, що відділити козацький стан від «посполитих» і не допускати переходу селян у козацтво. В 1701р. гетьманським універсалом було офіційно підтверджено панщинні обов'язки у два дні на тиждень. Однак ця регламентація не стала перешкодою дальшому зростанню класових суперечностей.

Необхідно усвідомити, що, незважаючи на певні успіхи у поширеній впливу Мазепи на Правобережжі (підтримка С. Палія у відродженні козацтва і колонізації краю), наміри українських політиків зберегти Гетьманщину як самостійний політичний організм перебували у гострій суперечності, із самодержавно-централістичною, бюрократичною системою, яку почав формувати Петро І. Уніфікація всіх частин імперії, якої прагнув російський царизм не залишала в ній місця для автономії України з її традиціями козацького демократизму і прагненням до незалежності. Ця тенденція посилилася з початком Північної війни, яку Росія почала у 1700 р., прагнучи здобути узбережжя Балтійського моря для безпосередніх зносин з європейськими країнами Україна виявилася втягнутою у війну, яка була чужою її інтересам і завдавала значних матеріальних і людських втрат. Висилаючи мало не щороку козацькі війська за межі України коштом українського населення, Гетьманщина мусила також утримувати російську армію і військові гарнізони у кількох містах, що тяжким ярмом лягло на плечі народу. Петро І вимагав усе нових і нових жертв, ігноруючи обіцяні попередніми договорами автономії права України, нехтуючи її територіальною цілісністю. Серед загального незадоволення політикою російського царизму посилилося занепокоєння козацького стану щодо збереження його станових прав, загрози їм з боку царської адміністрації. Все це спонукало Мазепу змінити своє ставлення до російського уряду та його політики щодо України. Треба підкреслити, що гетьман був речником насамперед старшинських кіл, які рішуче вимагали захисту інтересів козацького стану, протестуючи проти зазіхань з боку російського уряду на політичну автономію України. Ось чому, керуючись саме цими мотивами, а не особистими інтересами, спираючись на традиції хмельницького і Виговського у шведсько-українських відносинах, Мазепа виступив на боці Карла XII.

Студентам слід мати на увазі, що акція українського гетьмана не була винятковим явищем у тогочасному політичному житті Східної Європи. У ряді її соціоекономічних і політичних структур, подібних до Гетьманщини, виникла конфронтація між національними елітами та їхніми чужоземними суверенами (Угорщина, Лівонія,. Молдова).

Вивчаючи діяльність Мазепи, слід з'ясувати його величезну заслугу у розвитку української культури, яка переживала бурхливий розквіт на зламі XVII і XVIII ст. Культурна політика гетьмана здійснювалась у тісному зв’язку з його державницькими змаганнями, з традиційними прагненнями його великих попередників Володимира Великого і Ярослава Мудрого, князя Костянтина Острозького і Петра Могили до піднесення в країні освіти, літератури і мистецтва.

Після полтавського розгрому російський царизм посилив наступ на політичну автономію України. Було заарештовано і заслано до Сибіру багатьох представників козацької старшини, посилилося полювання за мазепинцями по всій Європі. Тривало систематичне ослаблення козацького стану в цілому. Ігноруючи гетьманські права, російський уряд призначав на важливі посади в Гетьманщині російських офіцерів та іноземців, яким роздавалися ве­ликі земельні маєтності. Студентам необхідно ознайомитися з діяльністю Малоросійської колегії, яка прагнула безконтрольно панувати в Україні. Після смерті Петра І (1725) російський уряд продовжував поглинання України імперією. Ті чи ті поступки автономному устрою, що мали місце протягом усього XVIII ст., були продиктовані тимчасовою кон'юнктурою міжнародної обстановки або персональними впливами і не змінювали загального курсу. При цьому треба наголосити, що і в умовах посилення централізаторської політики російського царизму українські політики намагалися в міру можливості протидіяти його руйнівній силі (протести П. Полуботка, економічна політика Д. Апостола).

Окремо слід розглянути роль Нової Січі (1733–1775) в освоєнні величезних земельних просторів півдня України. Необхідно пам'ятати про те, що на території «Вольностей Коша Запорозького», що охоплювала територію нинішніх Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської і західної частини Донецької областей, велася інтенсивна господарська і діяльність, тут не було феодального примусу і кріпосництва, широко застосовувалося фермерське господарство з вільнонайманою працею.

Вивчаючи соціально-економічне становище Гетьманщини, слід звернути увагу на певне піднесення її суспільного і культурного розвитку, господарського життя за часів гетьманування Данила Апостола. Однак це викликало занепокоєння російського царизму, який побоювався втратити свої позиції в Україні. Після смерті гетьмана управління Україною було передано т. зв. Правлінню гетьманського уряду (1734–1750) на чолі з кн. Шаховським, яке згідно із вказівками Петербурга вело лінію на дискредитацію автономного устрою місцевих урядових установ та призвичаєння українського населенім, до «великороссийского правлення». Царизм безоглядно розпоряджанні людськими і матеріальними ресурсами України в імперських інтересах.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-12; Просмотров: 628; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.