Питання 1. Схеми трасування водопровідних мереж

План

Тема 3 Зовнішня водопровідна мережа

1. Схеми трасування водопровідних мереж.

2. Основи розрахунку водопровідних мереж.

3. Труби для водопровідних мереж.

4. Арматура зовнішніх водопровідних мереж.

5. Споруди на водопровідній мережі та водоводах.

6. Випробування і здача трубопроводів в експлуатацію.

Водопровідні мережі призначені для транспортування води від джерела водопостачання до споживачів. Вони складаються з водоводів, магістральних мереж і розподільних трубопроводів. Водоводами вода подається від насосних станцій до населеного пункту, на території якого розташована мережа магістральних і розподільних трубопроводів.

Водоводи прокладають не менше ніж у дві лінії, з'єднані перемичка­ми, що забезпечує безперебійність подачі води. Відстань між окремими лініями повинна бути не менше 5 м при діаметрі труб до 300 мм і 10 м - при трубах більшого діаметра.

Магістральні трубопроводи призначені для транспортування основ­них транзитних мас води. Розподільними трубопроводами подають воду від магістралей до місць споживання.

Всі водопровідні мережі проектують на основі плану забудови населеного пункту. При цьому беруть до уваги конфігурацію населеного пункту; взаємне розташування джерела водопостачання і споживачів; розташування вулиць, кварталів і зосереджених водоспоживачів (заводи, фабрики та ін.); рельєф місцевості. Мережі прокладають по проїздах або узбіччях доріг паралельно до лінії забудови. В повздовжньому профілі трубопроводи повторюють рельєф місцевості на певній постійній глибині. При цьому трубам надається певний уклон не менше 0,001 в напрямку до випуску, що забезпечує спорожнення мережі та випуск з неї повітря. З цією метою в підвищених місцях мережі влаштовують вантузи, а в пони­жених - випуски. Заглиблення водопровідних труб залежить від глиби­ни промерзання ґрунту, температури води в трубах та режиму її подачі. Трубопровід повинен знаходитись на 0,5 м нижче розрахункової глиби­ни промерзання, але не вище ніж 0,7 м до верху труби.

За характером взаємного розташування насосних станцій, водопро­відних мереж і напірно-регулюючих споруд розрізняють наступні схеми живлення водопровідної мережі: з одностороннім живленням або з прохідною баштою; з двостороннім живленням або з контр резервуаром; комбіновані.

Рисунок 10 - Водопроводи: а – з прохідним резервуаром;

б – з контррезервуаром; в – комбіновані; Н.С. – насосні станція;

В.Б. – водонапірна башта.

За розташуванням в плані магістральних ліній розрізняють: тупикові (розгалужені) кільцеві і комбіновані мережі.

Рисунок 11 – Схеми водопровідних мереж:

а – тупікова; б – кільцева; в – комбінована.

Водопровід, який виконано за розгалуженою схемою, дешевший, але він застосовується лише в тих випадках, коли допускається перерва у водопостачанні на період усунення можливої аварії. Більш надійним є кільцеві водопроводи, що забезпечують безперебійну подачу води споживачам. У населених пунктах найчастіше використовують комбіновані схе­ми. Кільце охоплює райони найбільшого водоспоживання, а до окремих водоспоживачів прокладають від кільця тупики. В подальшому ці тупики при розширенні населеного пункту можуть бути закільцьовані. Слід зазначити, що протипожежні мережі виконують за кільцевою схемою. Дозволяються тупики лише для коротких ліній, а при довжині 200 м і більше в кінці водопровідних ліній повинні бути протипожежні водойми.

Трасу господарсько-питного водопроводу заборонено прокладати на території звалищ, цвинтарів та місць поховання худоби.

Дата добавления: 2013-12-12