Методика переоцінки основних фондів

V заг

АС

ПСА =, (8.10)

де АС - вартість, що амортизується, грн.;

V заг - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство чекає отримати (виконати) з використанням відповідного об'єкта основних засобів за весь період його експлуатації.

Слід відзначити, що достоїнством методу є відповідність величини нарахованої амортизації обсягу продукції (робіт, послуг); недоліком - складність визначення (прогнозування) вироблення окремих об'єктів основних коштів.

Розглянемо застосування виробничого методу нарахування амортизації на умовному прикладі.

ПРИКЛАД 8.3. Конвеєрна лінія була придбана для виготовлення 90000 од. консервів. Первісна вартість лінії становить 30000 грн., ліквідаційна вартість – 3000 грн. В такому разі, виробнича ставка амортизації складе: (30000 грн. - 3000 грн.): 90000 од. = 0,3 грн./од. Якщо у перший місяць експлуатації виготовлено 2500 одиниць консервів, то сума амортизаційних відрахувань за цей місяць складе:

0,3 грн./од. х 2500 од. = 750 грн.

Поширеність того або іншого методу нарахування амортизації, рівно як і практика їх регламентування в різних країнах, неоднакова. У кожній країні існують національні особливості організації системи бухгалтерського обліку.

У США компанії використовують декілька методів нарахування амортизації одночасно. Цікаво, що в більшості компаній нарахування амортизації ведеться одночасно по 2-м методикам: для відображення майнового положення в фінансовій звітності використовується метод прямолінійної амортизації; для нарахування оподаткованого прибутку - один або декілька методів прискореної амортизації. Завдяки цьому виплата частини податку на прибуток відкладається, що дає компаніям додаткові можливості для оновлення основних засобів. Сума неоплаченого податку в цьому випадку показується в спеціальній пасивній статті балансу “Відкладений податок на прибуток".

У Великобританії для амортизації машин і обладнання також застосовується метод постійного зменшення залишкової вартості, що полягає в щорічному списанні на витрати 25% залишкової вартості.

У Голландії компанії самостійно вибирають спосіб нарахування амортизації. Прямолінійна амортизація дозволяється для всіх типів основних коштів. Заборонена прискорена амортизація будівель.

У Франції – існує пріоритет прямолінійної амортизації, при цьому норми амортизації складають: виробничі будівлі - 5%, офіси - 4%, обладнання - 10-20%, транспортні засоби - 15-25%. По обладнанню дозволяється скорочення нормативного терміну нарахування амортизації. Для деяких видів основних засобів, пов'язаних із збереженням навколишнього середовища, скороченням розмірів споживаної енергії і т.п. дозволяється використання прискореної амортизації.

У Німеччині і Японії норми амортизації визначаються законом про оподаткування. Можливо використати різні методи, однак будівлі амортизуються рівномірно. Норми амортизації по будівлях - 5%, по обладнанню - 10%, обладнанню для офісів - 20%, транспортним засобам 20-25%.

З фінансової точки зору важливо зазначити, що система нарахування амортизації не повинна розглядатися як метод визначення поточної оцінки майна, яка може бути встановлена тільки завдяки вивченню кон’єктури ринку. Залишкова вартість основних засобів, яка визначена по балансу, практично ніколи не співпадає з поточною їх вартістю і є чисто умовною величиною, що залежить від методу нарахування амортизації.

Підприємства, незалежно від форм власності, мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів з метою досягнення відповідності між балансовою вартістю основних фондів, діючими цінами і умовами виробництва. Для розрахунку балансової вартості проіндексованих груп основних фондів використовується формула:

Б(а)₁ = Б(а)₀ х К_і, (8.11)

де Б(а)₁ і Б(а)₀ - балансова вартість груп основних фондів відповідно після і до

індексації;

К_і - коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт індексації визначається по формулі (12) як усереднений індекс цін на будівництво і промислову продукцію, який фактично складається в договірних умовах кожного року:

К_і = (I_(а-1) - 10) / 100, (8.12)

де І _(а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Індексація не проводиться у випадку, якщо Кi < 1.

Різниця між балансовою вартістю після індексації і балансовою вартістю до індексації називається капітальним доходом (КД), який належить до складу валових доходів підприємства і, відповідно, підлягає оподаткуванню:

КД = Б(а)₁- Б(а)_0. (8. 13)

Дата добавления: 2013-12-12