Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сучасний стан зовнішньоекономічного співробітництва Укоопспілки




Участь підприємств та організацій споживчої кооперації у між­народних виставках та ярмарках, торгах, аукціонній та біржовій торгівлі.

Зміст і організація зовнішньоекономічної діяльності споживчої кооперації України.

 

Ефективне ведення ЗЕД підприємствами (організаціями) спожив­чої кооперації вимагає розвитку відповідної інфраструктури, який передбачається здійснювати за такими напрямами.

Створення інформаційного центру з питань ЗЕД. Головними завданнями діяльності інформаційного центру мають стати: видання інформаційного бюлетеня з питань ЗЕД споживчої кооперації; ство­рення бази даних, необхідної для ведення ЗЕД; організаційно-еко­номічної і комерційної інформації; забезпечення доступу коопера­тивних підприємств (організацій) до джерел інформації (правової, нормативно-довідкової, маркетингової, науково-технологічної, комер­ційної тощо); інформаційне сприяння роботі вітчизняних і за­рубіжних фірм з інвестиційних питань.

Створення інформаційно-консалтингових фірм для обслуго­вування ЗЕД споживчої кооперації та розширення їх зв'язків з вітчизняними та зарубіжними консультантами. Діяльність таких фірм, які доцільно організовувати на базі кооперативних вищих на­вчальних закладів, повинна здійснюватися за такими основними на­прямами: встановлення зв'язків з провідними зарубіжними консал­тинговими фірмами, у тому числі на засадах спільної діяльності; на­дання консалтингових послуг з питань ЗЕД; проведення експертизи міжнародних комерційних угод і інвестиційних проектів; організація підготовки і цільової перепідготовки кадрів.

Створення кооперативних лізингових фірм. Діяльність лізинго­вих фірм передбачає надання кооперативним підприємствам, а також підприємствам інших форм власності машин, обладнання і іншого ус­таткування імпортного та вітчизняного виробництва на умовах лізингу.

Розвиток інфраструктури іноземного туризму. Передбачається реалізувати заходи, направлені на модернізацію і створення нових об'єктів туристичного сервісу (готелів, пансіонатів, санаторіїв, баз відпочинку, кемпінгів, ресторанів, парку автотранспорту туристів то­що), у тому числі в межах спеціальних економічних зон та на тери­торіях пріоритетного розвитку.

Створення на основі складських приміщень споживчої коопе­рації мережі митно-консигнаційних складів, у тому числі у межах функціонування С(В)ЕЗ, розвиток необхідного автотранспортного парку з метою здійснення міжнародних вантажних перевезень.

Розвиток банківської та фінансово-кредитної інфраструктури у сфері ЗЕД передбачає такі заходи: здійснення сезонного кредиту­вання заготівельної діяльності щодо перспективних товарів експорт­ної номенклатури; створення системи кредитування та страхування експорту; залучення коштів на цільове фінансування швидкоокупних проектів; сприяння розвитку перспективних форм фінансування (лізинг, факторинг тощо); розвиток діяльності інвестиційних фондів та кредитних кооперативів.

Розвиток інфраструктури, необхідної для освоєння зовнішніх ринків. У межах цього напряму Стратегії доцільно забезпечити ство­рення та розвиток торгових домів, спільних підприємств, дочірніх підприємств та філій за кордоном, іноземних представництв.

Розширення виробництва товарів з високим ступенем перероб­ки, що користуються попитом на зовнішніх ринках, і, відповідно, ек­спорту конкурентоспроможної продукції внаслідок реалізації про­грам повного виробничого циклу і використання маркетингових за­ходів (розробка сучасної упаковки та маркування, реклама на зовнішніх ринках тощо).

Розширення обсягів експорту послуг з допомогою розвитку ін­фраструктури ЗЕД споживчої кооперації і підвищення кваліф­ікаційного рівня кадрового забезпечення ЗЕД.

Створення технопарків та інноваційних структур інших типів на базі кооперативних вищих навчальних закладів та наукових ус­танов. Підвищення технічного та технологічного рівня виробництва, практичне освоєння потенційних зарубіжних ринків дозволить суттєво покращити експортний потенціал споживчої кооперації і визначити місце експортної спеціалізації в міжнародному поділі праці.

Формування системи приймання іноземних капіталів та спри­ятливого інвестиційного клімату у сфері діяльності споживчої ко­операції передбачає реалізацію цільової програми. Основними ком­плексами організаційно-економічних заходів у межах цієї підпрогра­ми доцільно визначити:

- визначення пріоритетних територій для іноземного інвестування та здійснення заходів щодо їх пропонування потенційним інвесторам;

- створення регіональних центрів інвестиційного проектування на базі навчальних закладів та наукових установ Укоопспілки і ме­режі агентів із пропонування інвестиційних проектів серед представ­ників української діаспори за кордоном;

- розробку та реалізацію регіональних кооперативних програм формування системи приймання капіталів;

- розробку та подання у порядку законодавчої ініціативи проекту законодавчого закріплення сприятливого інвестиційного клімату у сфері діяльності споживчої кооперації та стимулювання вивозу капіталів як експортної платформи для завоювання та відновлення експортних "ніш" на зарубіжних ринках.

Міжнародне співробітництво з кооперативними організаціями передбачає залучення іноземних інвестицій, розвиток виробничої ко­операції та спільне підприємництво, використання вигідного гео­графічного розташування України у контексті надання споживчою кооперацією різноманітних послуг (посередницьких, транспортних, консигнаційних тощо).

Входження організацій банківсько-кредитної системи Укооп­спілки в європейські кооперативні банківські об'єднання (Міжна­родне об'єднання Народних банків, Об'єднання кооперативних банків ЄС). Основними завданнями співпраці у цьому напрямі ма­ють стати: покращання системи розрахунків при здійснення міжна­родної торгівлі між кооперативами; сприяння реорганізації та роз­витку кооперативних банківських та кредитних установ; сприяння відкриттю представництв споживчої кооперації за кордоном; одер­жання доступу до зарубіжних програм фінансування та технічної до­помоги РНАRЕ, ТКАNSFОRМ, ТАСІS тощо.

 

 

27-30 жовтня 1992р. в роботі XXX конгресу МКА в Токіо брала участь і делегація споживчої кооперації незалежної Украї­ни, очолювана головою Укоопспілки С. Бабенком. Відбулося також засідання Виконкому МКА, який вирішив прийняти Центральну спілку споживчих товариств України — Укоопспілку до членів МКА. Отже, відкрилася нова сторінка в історії співпраці коопе­раторів України з міжнародним кооперативним рухом. Укооп­спілка стала повноправним членом всесвітньо відомої міжнарод­ної організації — МКА.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-12; Просмотров: 2857; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.