Питання для самостійної роботи

РокуТуреччина починає війну проти Польщі й за допомогою козаків здобуває перемогу. Підписана того ж року Бучацька мирнаугода означала входження Правобережної України до складу Туреччини. П. Дорошенко проголошувався правителем України в межах Брацлавщини та Київщини. На Лівобережній Україні у 1672 р. гетьманом обраний І. Самойлович.

Поява турків в Україні позбавила П. Дорошенка народної підтримки, він втрачає підтримку мас, оскільки мусив виступати союзником турків та татар, які нещадно плюндрували Україну. У вересні 1676 р. він приймає рішення скласти гетьманські повноваження, присягнувши на вірність російському цареві.

Падіння гетьманства П. Дорошенка ознаменувало кінець національно-визвольної революції та її поразку. У 1686 р. Польща і Росія підписують так званий "Вічний мир", згідно з яким до складу Московської держави входили Лівобережжя, Київ і Запоріжжя, а до Речі Посполитої - Правобережжя, Галичина, Північна Буковина і Волинь. Туреччина отримувала Поділля, а Південна Київщина і Брацлавщина залишалися нейтральними.

Отже, до кінця XVII ст. Україна втратила свою територіальну неподільність.

Причини поразки національно-визвольної революції:

- боротьба між окремими старшинськими групами за владу, пріоритет особистих інтересів над державними; зародковий стан національної державної ідеї; слабкість центральної влади, відсутність досвіду державного керівництва;

- слабкість соціально-економічної політики українських урядів, що і зумовило громадянську війну;

- зрада національним інтересам з боку панівного стану;

- постійні агресії з боку сусідніх держав, скеровані на ліквідацію будь-яких виявів самостійності Української держави.

Значення національно-визвольної революції в історії України:

- вона зумовила створення національної Української держави Гетьманщини, частина якої на теренах Лівобережжя проіснувала у складі Російської імперії до останньої чверті XVII ст.;

- під час її розвитку формується національна державна ідея, розвивається в українському народові почуття національної самосвідомості, які згодом відіграли важливу роль у боротьбі за незалежність;

- зміцнила традиції боротьби проти національно-релігійного та соціального гніту, пробудила волю народу до самоутвердження й самовираження у формі національної держави;

- зумовила закріплення за витвореною державою назви "Україна" й започаткувала зміну назви "руський народ" на "український народ".

1. Богдан Хмельницький – видатний гетьман Української держави.

2. Суть та значення Березневих статей 1654 р. для українського народу.

3. Фактичний та юридичний поділ України на Правобережну та Лівобережну.

4. Політика Петра Дорошенка.

Дата добавления: 2013-12-12