Загальна характеристика договорів на транспорті

Класифікація транспортних зобов'язань.

Характеристика транспортних зобов'язань.

План

Теми рефератів.

1. Місце транспортних правовідносин у системі господарських правовідносин в Україну.

2. Перевізник - основний суб'єкт транспортних правовідносин.

3. Види транспортних правовідносин.

4. Замовники перевезень - їх права та обов'язки.

Тема 3: Транспортні зобов'язання та договори.

1. Транспорт утворює самостійну сферу економічної діяльності, яка живе за особливими правилами. Роль транспорту полягає в наданні специфічних послуг, спрямованих на переміщення товару або людини в транспорті.Транспортна діяльність не супроводжується створенням нових речей (предметів матеріального світу). Її цінність в тому економічному ефекті, який створюється в результаті переміщення вантажу, пасажира та багажу в узгоджене місце. Тому відносини з перевезення виникають при наявності потреби в територіальному переміщенні об'єктів або людей за допомогою транспортних засобів. Зазвичай в них беруть участь два суб'єкти: транспортна організація (власник транспортного засобу) і особа, зацікавлена ​​в транспортуванні. Будучи врегульованими нормами права, ці відносини набувають форми зобов'язально-правових.

Проте не всяке територіальне переміщення об'єктів або людей за допомогою транспортних засобів призводить до виникнення зобов'язання перевезення. Останнє характеризується низкою особливостей. По-перше, воно повинне бути товарним і будуватися на еквівалентно-відплатних засадах. Так звані технологічні перевезення, що виконуються власним транспортом будь-якої особи (перевезення сировини зі складу в цех, готової продукції на склад та ін..), не породжують зобов'язання перевезення. По-друге, необхідно враховувати спосіб переміщення. Перевезення характеризує просторове переміщення вантажів та осіб, які перебувають «на» і «в» самих транспортних засобах (на платформі, на палубі, в вагоні, в каюті, в трюмі і т.д.). Якщо переміщення об'єкта здійснюється за допомогою тяги і штовхання (наприклад, баржі або плота за допомогою буксира), то виникають особливі відносини буксирування. По-третє, основна частина перевезень здійснюється так званими громадськими перевізниками, спеціально створеними для надання транспортних послуг усім і кожному. Їх функції пояснюються місцем транспорту в системі поділу праці. Транспорт – одна з найбільш високомонополізованих галузей людської діяльності, а окремі його види мають природною монополією (залізничний транспорт).
Отже, в силу зобов'язання перевезення перевізник зобов'язується доставити вантаж або пасажира в зазначений пункт призначення, а відправник вантажу (багажу) пасажир або інша особа зобов'язуються сплатити винагороду за надані транспортні послуги (внести провізну плату).
Зобов'язання перевезення можна назвати ядром транспортних зобов'язань. При його здійсненні можуть також виникати інші зобов'язання, пов'язані з транспортними послугами (організаційно-перевізні, експедиційні, орендні і ін.) Таке положення не усуває самостійного юридичного значення цих зобов’язань. Близьким за своєю природою, але все ж відмінним від перевезення є буксирне зобов'язання.

Таким чином, транспортними зобов'язаннями називаються зобов'язання з перевезення вантажів, пасажирів і багажу, а також інші зобов'язання з надання транспортних послуг, пов'язаних з перевезенням, або спрямовані на переміщення вантажів іншим способом.

Надання транспортних послуг з перевезення вантажів всіма видами транспорту як вид господарської діяльності є предметом регулювання Цивільного та Господарського кодексів та інших нормативних актів.
Чинний Цивільний кодекс України (ЦКУ) (ст.509) визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо п.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарський кодекс України (ГКУ) вводить в обіг таке поняття, як господарське зобов'язання.

Дата добавления: 2013-12-11