Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кредитне забезпечення. Принципи бюджетного фінансування Безповоротність Безоплатність Плановість Доримання режиму економії Ефективність використання ресурсів Фінансовий контроль

Кредитне забезпечення

Принципи бюджетного фінансування

  • Безповоротність
  • Безоплатність
  • Плановість
  • Доримання режиму економії
  • Ефективність використання ресурсів
  • Фінансовий контроль
  • Поєднання усіх джерел фінансування
  • Принцип відповідальності

 

Методи фінансування державних витрат

  1. Самофінансування — здійснення видатків за рахунок власних надходженнь
  2. Бюджетне фінансування — безповоротне, безвідплатне витрачання коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання зангальнодержавних функцій, функцій місцевого самоврядування та забезпечення бюджетних підприємств, установ і організацій. Здійснюється через:
  • Кошторисне фінансування
  • Бюджетне інвестування
  • Бюджетні трансферти

Принципи бюджетного фінансування

  • Безповоротність
  • Безоплатність
  • Плановість
  • Доримання режиму економії
  • Ефективність використання ресурсів
  • Фінансовий контроль
  • Поєднання усіх джерел фінансування
  • Принцип відповідальності

 

Тема 10. Фінансовий ринок

Поява та розвиток фінансового ринку обумовлені неспівпадінням між потребами та наявністю ресурсів у господарюючих суб'єктів тобто фінансовий ринок забезпечує перерозподіл тимчасово вільних або надлишкових фінансових ресурсів від суб'єктів яким вони належать до субь'єктів які потребують додаткових грошових коштів.

Такий перерозподіл здійснюється через купівлю продаж фінансових активів з використанням різних фінансових інструментів.

З організаційнох точки зору:

Фінансовий ринок – сукупність фінансових інституцій, які спрямовують потік грошових коштів від власників до позичальників і навпаки. Такими фінансовими інституціями можуть бути: банківськи установи, валютні і фондові біржі, інвестиційні фонди, страхові компанії недержавні пенсійні фонди, позабіржові тороговельні системи, депозитарії, ломбарди, та інші фінансові установи.

Основні функції:

  1. Забезпечує взаємодію покупців і продавців, що зумовлює встановлення ціни на фінансові активи на основі врівноваження попиту і пропозиції.
  2. Запроваджує механізм викупу фінансових активів.
  3. Сприяє знаходженню контр-агента угоди, зменшує витрати на здійснення операції купівлі продажу та інформаційні витрати.

Виконання цих функцій забезпечує основну мету функціонування фінансового ринку: акумулювання, накопичення, формування, та ефективне розміщення тимчасово вільних коштів.

Фінансовий ринок лише за токих умов:

  1. При ринковій економіці
  2. При існуванні приватної власності на фінансові активи
  3. При розвитку фінансовох інфраструктури
  4. Здійснення державного регулювання та контролю за діяльністю фінансових інституцій

Державне ругюлювання ринку фінансових послуг здійснюється через діяльність:

  1. Національної коміссії з регулювання ринку фінансових послуг в Україні
  2. Національна коміссія з цінних паперів та фондового ринку

Основні завдання цих коміссій є:

  1. Проведення єдиної державної політики у сфері надання фінансових послуг
  2. Розробка і реалізація стратегії і тактики розвитку фінансового ринку
  3. Державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг
  4. Захист прав споживачів фінансових послуг
  5. Координує діяльність органів державної влади з питань функціонування фінансового ринку
  6. Забезпечують інтеграцію вітчизняного фінансового ринку у Європейський та Світовий фінансові ринки

Структуризація фінансового ринку здійснюється за різними критеріями:

ñ За об'єктом купівлі продажу

· Кредитний ринок – об'єктом купівлі продажу на цьому ринку є вільні кредитні ресурси які надаються на умовах платності, зворотності, строковості та забезпеченості

· Ринок цінних паперів(фондовий ринок) – об'єктом купівлі продажу є усі види цінних паперів імітовані підприємствами, фінансовими інституціями і державою

· Валютний ринок – об'єктом купівлі продажу є інші валюти

· Ринок золота та інших дорогоцінних металів

· Ринок фінансових послуг – можуть бути по'язані з кредитуванням, орендою, інвестуванням, страхуванням тощо.

ñ За організаційними формами функціонування

  • Організований(біржовий) – основні переваги:

o Висока концентрація попиту и пропозиції в одному місті

o Здійснюється перевірка і об'єктів купівлі продажу і учасників.

o Процедура торгівлі має відкритий характер

o Гарантується виконання угод

  • Організований – недоліки

o Виконання нормативних вимог призводить до зростання витрат на купівлю продаж

o Оприлюдення результатів угод

  • Неорганізований(позабіржовий) – переваги
  • Більш гнучкий
  • Більш широке коло об'єктів купівлі продажу
  • Забезпечується таємниця здійснення угод
  • Неорганізований(позабіржовий) – недоліки
  • Низький рівень захищенності і покупців і продавців
  • Додаткові витрати на пошук необхідних(бажаних) фінансових активів та їх перевірку

ñ За рівнем фукнціонування

  • Місцевий фінансовий ринок
  • Національний фінансовий ринок
  • Світовий фінансовий ринок

ñ За умовами обігу фінансових інструментів

· Первинний – забезпечує первинне розміщення ємітованих цінних паперів

· Вторинний – ринок на якому продаюця(обертаються) цінні папери продані ні первинному ринку

Учасники фінансового ринку

На фінансовому ринку учасниками можуть бути фізичні особи, групи громадян, юридичні особи всіх форм власності, держава.

Кожен учасник виконує свої функції і завдання. Учасників можно класифікувати за їх роллю на ринку:

  • Покупці
  • Продавці
  • Фінансові посередники
  • Інститути інфраструктури

Покупці продавці – основні учасники.

На ринку позикового капіталу учасниками є:

ñ Кредитори – суб'єкти які надають позику в тимчасове користування, кредиторами можуть бути

· Держава

· Банківськи установи

· Небанківські кредитно-фінансові установи

ñ Позичальники – отримують позики від кредиторів під певні гарантіх хз повернення, і за певну плату у вигляді відсотка

На фондовому ринку:

ñ Емітенти – суб'єкти які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску емісії цінних паперів, и зобов'язуються виконати всі умови передбачені випуском цінних паперів

· Держава

· Юридичні особи

· Неризиденти

ñ Інвестори – суб'єкти які вкладають гроші в різні цінні папери з метою отримання доходу у вигляді відсотків, дивідендів та курсовими різницями

На валютному ринку учасниками є:

  1. Продавці валюти

· Держава

· Комерційні банки

· Підприємства які ведуть зовнішню економічну діяльність

· Фізичні особи

На ринку золота:

ñ Продавці дорогоцінних металів і каміння

· Держава

· Комерційні банки

· Населення

· Юридичні особи

ñ Покупці дорогоцінних металів і каміння

Фінансові посередники забезпечують взаємодію між покупцями и продавцями фінансових активів бувають таких видів:

1. Депозитні – основою їх функціонування є залучення капіталу через депозити та надання позик

· Банківські установи

· Ощадні та кредитні організації

· Кредитні спілки

2. Недепозитні – у своїй діяльності також формують певний капітал за рахунок внесків та використовують його з метою отримання додаткового доходу вкладниками чи додаткових надходжень у майбутньому.

· Інвестиційні компанії

· Недержавні пенсійні фонди

· Страхові компанії

Серед фінансових посередників виділяють учасників: брокери і диллери.

Брокер – посередник інвестора, діє від його імені та за його дорученням і отримує винагороду у вигляді комісійних.

Диллер – здійснює купівлю/продаж, від свого імені і за свій рахунок. І його дохід утворюється як позитивна різниця між ціною купівлі і продажу.

Цінні папери

1. Що таке акція

Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.

2. Види акцій.

За черговістю отримання доходу та обсягу прав власника:

  • Проста акція — надає право власнику на отримання — за класичного розуміння поняття «дивіденди» — деякої частини прибутку акціонерного товариства чи — за українським законодавством — отримувати дивіденди незалежно від фінансових результатів діяльності акціонерного товариства (за наявності на те рішення загальних зборів) та брати участь в управлінні товариством.
  • Привілейована акція — надає власнику безумовне право на отримання встановленого умовами випуску річного доходу, при цьому власник п.а. має пріоритет при розрахунках товариства з акціонерами; п.а., як правило, не дає власнику права на участь в управлінні товариством, у тому числі — права голосу на зборах акціонерів..]

За характером розпорядження:

· Іменна акція — належить визначеній особі. Передача права власності на і.а. здійснюється шляхом видачі власником на користь набувача розпорядчого документа.

· Акція на пред'явника — власником вважається фактичний утримувач. Передача права власності на а.н.п. здійснюється шляхом простого її вручення. Акціонерне товариство жодним чином не фіксує обіг а.н.п..

3. Що таке о облігація?

Облігація — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

4. Види облігацій.

Види облігацій за ступенем забезпеченості

  • Забезпечені облігації
  • Незабезпечені облігації
  • Гарантовані облігації

Види облігацій за розміром купону

  • Дисконтні облігації
  • Облігації з глибоким дисконтом
  • Купонні облігації
  • Облігації з постійним купоном
  • Облігації зі змінним купоном
  • Облігації що індексуються

Види облігацій за строком обігу

  • Комерційні папери
  • Короткострокові
  • Середньострокові
  • Довгострокові
  • Облігації, що відкликаються (Облігації з call-опціоном)
  • Облігації з правом дострокового погашення (Облігації з put- опціоном)
  • Облігації що пролонгуються
  • Безстрокові облігації

Спеціальні види облігацій

  • Облігації що надають право голосу
  • Дівалютні облігації (двовалютні)
  • Серійні облігації
  • Облігації із варантом
  • Капітальні цінні папери із фіксованим доходом
  • Товарні облігації
  • Структуровані облігації

5. Інвестиційні та ощадні сертифікати.

Ощадні сертифікати - це письмове свідоцтво кредитної установи (банку) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.

Інвестиці́йний сертифіка́т — цінний папір, який випускається інвестиційним фондом чи інвестиційною компанією і дає право на отримання прибутку у вигляді дивідендів або за рахунок зростання курсової вартості самого сертифіката.

6. Що таке похідні цінних паперів?

Деривативи — це фінансові інструменти, інвестиційна віддача яких залежить від їх похідних інструментів, тобто їх діяльність залежить від діяльності інших фінансових активів. Дериватив можна визначити як строковий контракт між покупцем та продавцем. Існує багато різновидів деривативів: опціони, форвардні та ф'ючерсні контракти, свопи та

пов'язані деривативи (варанти).

Особливості деривативів: управління ризиком, прогнозування цін, операційні переваги, ринкова ефективність, спекуляція. Основою існування похідних інструментів є майбутня невизначеність. До основних функцій належать страхування (хеджування) вірогідних ризиків за непередбачуваних подій. Ці ризики відбиваються в можливих збитках при несприятливій зміні ціни базового активу.

 

Тема 11. Фінанси домогосподарств

Домогосподарство – сукупність осіб, які ведуть спільне господарство і повність або частково об*єднають та витрачають кошти.

Функції

  • Постачальницька (постачає на відповідні ринки працю, капітал)
  • Споживча (є кінцевим споживачем товарів і послуг)
  • Виробнича (через малий бізнес населення приймає участь у створенні товарів, робіт послуг)
  • Заощадження або інвестиційна (при неповному використанні доходів утворюються заощадження)

Фінанси домогосподарств – це відносини з приводу формування, розподілу і використання доходів та грошових коштів з метою забезпечення особистих потреб.

Фінансові відносини населення можуть бути з:

· Органами державного правління

· Фіскальними службами

· Органами муніципального правління

· Страховими і фінансово-кредитними установами

· Підприємствами різної форми власності

· Іншими фізичними особами

Функції

  • Розподільча – розподіл частини національного доходу який припадає на домогосподарства з метою забезпечення інтересів всіх членів домогосподарств

Об*єкт – дохід

Суб*єкт – всі члени домогосподарств

Реалізується через їх відносини.

  • Контрольна – передбачає контроль за зміною величини і цільовим ефективним їх використанням з метою забезпечення бажаного рівня життя домогосподарств.
  • Інвестиційна – полягає в тому що домогосподарства є одним з основних постачальників фінансових ресурсів для економіки в розвинутих країнах

Фінансові ресурси домогосподарств – грошові кошти, що перебувають у розпорядженні домогосподарств та призначенні для використання фінансових зобов*язань і здійснення витрат.

За джерелами утворення фінансові ресурси

  • Власні
  • Залученні

За етапом розподілення доходів населення

  • Первинні доходи
  • Вторинні доходи

За оцінкою розрізняють

  • Наявні доходи
  • Номінальні доходи
  • Реальні наявні доходи

Витрати

Фінансові ресурси домогосподарств використовують за трьома основними напрямами:

  • Сплата податків та обов*якових платежів до бюджету та державних цільових фондів
  • Фінансування витрат, пов*язаних із забезпечення особистого споживання
  • Формування заощаджень

Індикаторами рівня життя населення є реальні доходи, зайнятість, демографічна ситуація в країні, соціальне страхування, пенсійне забезпечення та рівень життя похилого віку.

Заощадження – частина грошових доходів населення, яка не витрачається на споживання і призначенна для забезпечення потреб у майбутньому.

На рівень заощадження і їх структуру впливає:

  • Величина та зміна доходів населення
  • Соціальна структура населення
  • Розвинутість системи фінансових посередників
  • Рівень відсоткових ставок
  • Рівень життя населення
  • Рівень довіри до фінансових посередників

Класифікація заощаджень

  • Мотивовані (мають мотиви)
  • Немотивовані (мають причину)

Основні мотиви заощаджень:

  • Придбання дорогих товарів у майбутньому
  • Очікування певних подій у майбутньому
  • Заощадження на передбаченні витрати
  • З метою отримання доходу в майбутньому

Причина немотивованих заощаджень:

  • Звичка заощаджувати
  • Зростання доходу над витратами у короткостроковому періоді
  • Відсутність товарів чи послуг необхідної якості
  • Економічна ситуація, що сприяє заощадженню, або не сприяє споживанню.

За методом мобілізації заощаджень:

  • Організовані
  • Неорганізовані

При виборі форми заощаджень людина спів ставляє майбутні доходи та ризики.

Використання фінансових ресурсів домогосподарствами, в тому числі їх заощадження характеру так званим «фінансовим портфелем»

Фінансовий портфель - сукупність фінансових активів фізичної особи складається з

  • Споживчого портфеля – поточне споживання, тривалого користування, не передбаченні витрати
  • Накопиченого портфеля – дорогоцінні метали, колекції, дорогоцінні камені, книги)
  • Інвестиційний портфель – активи спрямованні на інвесторів з метою підвищення добробуту та доходу

Тема 12. Страхування та страховий ринок

  1. Сутність, необхідність та роль
  2. Функції та принципи страхування
  3. Класифікація страхування
  4. Страховий ринок

 

Сутність, необхідність та роль

Необхідність страхування обумовлена наявністю ризиків у життідіяльності фізичних осіб та ризиків підприємницької діяльності юридичних осіб, які пов'язані з отриманням збитків у разі настання небажаної події чи явища. Зменшення негативних наслідків від настання небажаних подій забезпечується через так званий страховий захист.

Страховий захист — сукупність пов'язаних з попредженням подоланням або зменшенням негатвних наслідків їх відшкодування з метою забезпечення безперервного суспільного виробництва, фінансової стабільності та економічного розвитку.

Страховий захист може бути забезпечений лише за наявності ресурсів, які зосереджуються для цих цілей у страховому фонді суспільства.

Три основні форми організації страхового фонду:

  1. Централізований, резеравний або страховий фонд
  2. Фонд самострахування
  3. Страховий фонд страховика(колекктивний страховий фонд)

Централізований — формується державою, в Україні представлений у вигляді:

    • Стратегічні запаси держави у вигляді продуктів палива інших матеріальних ресурсів.
    • Резервний фонд державног бюджету.
    • Резервні фонди місцевих бюджетів.
    • Державні цільові фонди для здійснення соціального захисту населення

Фонд самострахування — формується децентралізованим методом за рахунок відрахувань частини чистого прибутку підприємства і формування резервного капіталу.

Недоліки фонду самострахування:

  • Відволікання значних фінансових ресурсів з виробничого процесу.
  • Нераціональна і дорога форма страхування бо кошти резервуються у повному обсязі можливих збитків.
  • Формування страхового фонду страховика. Формується у вигляді страхових резервів у грошовій формі за рахунок внесків страхувальників та за рахунок доходів від інвестиційної діяльності страхової компанії.

Сутьність страхування:

  • Як гарантія захисту майновихінтересів
  • Як економічну категорію
  • Як вид діяльності
  • Як форма фінансового посередництва
  • Як метод нейтралізації ризиків

Страхування — вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осібу разі настання певних подій визначених договором страхування, за рахунок грошових фондів шо формуються шляхом сплати страхових платежів та доходів від розміщення цих фондів.

Згідно із законом України об'єктам страхування є:

  • Життя, здоров'я, працездатність, додаткова пенсія
  • Майно, володіння і користування і розпорядження
  • Відшкодування страхувальником заподіяної ним шкоди.

Учасниками є:

  • Страховики — фінансові установи стрворені у формі акціонерних товариств, (крім товариства з обмеженою відповідальністю) ті які одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхування.
  • Страхувальники — юридичні особи або дієздатні громадани які уклали зі страховиками договір страхування сплачують страхоі премії і мають право на відшкодування у разі настання страхового випадку.
  • Застраховані — особи які беруть участь у особистому страхуванні і об'єктом страхового захисту є їхнє життя, здоров'я, працездатність.
  • Вигодонабувачі — особи зазначені страхувальником у договорі страхування для отримання страхової виплати чи відшкодування у разі якщо страхувальник або застрахована особа не зможуть самостійно скористатися належними сумами.

Страхування як економічна категорія — перерозподільчі економічні відносини які пов'язані з формуванням спеціального грошового фонду за рахунок внесків юридичних осіб і використання цього фонду для відшкодування збитків.

Особливості страхування як сукупності перерозподільчих відносин:

  • Страхування — відносини щодо перерозподілу доходів та заощаджень з метою страхуваня збитків.
  • Відносини мають замкнутий характер: перерозподіл відбувається лише між учасниками формування страхових резервів.
  • Страхування має ймовірнісний характер: базується на моєливості настання страховго випадку.
  • Здійснюється солідарне розкладання завданих збитків.

Страхування характерезується:

  • Стахові платежі — переказування коштів страхувальником => страховику. Страхові платежі здійснюються на основі страхових тарифів.
  • Страхові відшкодування — виплата страховиком застрахованому або вигодоотмувачу відшкодування повної чи часткової сумми збитків. Залежить від страхової суми і срахового збитку.
  • Страхова сума — сума на яку застрахованний об'єкт страхування або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку.
  • Страховий збиток — вартісна оцінки заподіяних застрахованому втрат.
  • Розміщення тимчасово вільних коштів та отримання доходів від інвестиційної діяльності.

Страхова компанія надає страхові послуги які забпечують страховий захист та отримання прибутку.

Джрелом прибутку є: доходи від страхової та інвестиційної діяльності,

Функції страхування

  • Ризикова функція — при страхуванні за певну плату страховику передається матеріальна відповідальність за певні ризики, а страхових у разі настаня страхового випадку відшкодовує збитки.
  • Формування і використання страхових резервів — страхування можливе лише за наявності у страховика певного капіталу достатнього для покриття збитків тому кожен страховик створює систему стразових резервів використання яких забезпечує отримання доходу і прибутку.
  • Заощаджувальна — страхувальнику дозволяється за рахунок срахових внесків накопичити певну страхову суму(лише для довгостркового страхування)
  • Привентивна — страхування спрямоване на попредження унеможливлення настання страхового випадку, отримання збитків.
  • Контрольна — здійснення фінансового контролю за страховими та інвестиційними операціями за оптимальним формування та цільовим використанням страхового капіталу.
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Бюджетна система | Страховий ринок це -
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-12; Просмотров: 381; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.