Морські канали

Морські канали — це штучні водяні шляхи, що зв'язують простори Світового океану. Вигоди від таких шляхів були оцінені людиною давно. Ще в першій половині XIII століття до н.е. фараон, що правив у Єгипті, Рамзес II проклав канал від головного рукава Нілу до Червоного моря. Настільки грандіозне по тим часам спорудження відкривало для єгипетських судів доступ до Індійського океану і сприяло розвитку морської торгівлі з країнами південної Азії і східної Африки. Та й на сьогоднішній день значення морських каналів важко переоцінити як для міжнародного судноплавства, так і для міжнародної торгівлі. Наприклад, Суецький канал завдяки його географічному місцеві розташування є самим коротким і безпечним морським шляхом між сходом і заходом. Він дозволяє скоротити шлях з Чорного моря в південну і східну Азію більш ніж на 7,5 тисяч морських миль.

Однак не всі морські канали мають однакове значення для судноплавства. Тому в залежності від їхнього географічного розташування, економічного, транспортного і стратегічного значення всі морські канали умовно можна розділити на три групи: канали всесвітнього значення; канали регіонального значення; канали місцевого значення.

Канали всесвітнього значення з'єднують моря й океани в єдину транспортну систему і мають істотне значення для більшості держав. До таких каналів відносяться Суецький і Панамський канали.

Канали регіонального значення з'єднують моря і їхні частини і мають істотне значення лише для визначеного кола держав цього регіону. До таких каналів відносяться, наприклад, Кильский і Коринфский канали.

Канали місцевого значення, як правило, відкривають доступ до окремих водойм і мають значення лише для тих держав, на території яких вони знаходяться. Як приклад таких каналів можна привести канал Альберта в районі Антверпена (Бельгія), систему каналів, що з'єднують порт Гент (Бельгія) з Північним морем,

Література:

1. Конституція України.

2. Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 р.

3. Закон України “Про державний кордон України” від 7 листопада 1991 р.

4. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991 р.

5. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р.

6. Закон України “Про місцеве самоврядування в України” від 21 травня 1997 р.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - Харків, 1997.

8. Кримінальний Кодекс України. - К., 2001.

9. Цивільний Кодекс України. - К., 1996.

10. Кодекс торгівельного мореплавства України, введений Постановою Верховної Ради України від 09.12.1994р.

11. Водний Кодекс України, введений Постановою Верховної Ради України від 06.06.1995р.

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2000 р. № 584 Про утворення Державного департаменту морського і річкового транспорту.

20. Указ Президента України від 11.05.2000. “Про положення про Міністерство транспорту України”.

21. Шемякин А.Н. Морское право: Учебное пособие, - Х.: Одиссей, 2004. – 384 с.

Дата добавления: 2013-12-13