Соціальні функції освіти

Освіта – специфічна галузь суспільного життя, важлива передумова вирішення основних завдань суспільства, відтворення й успішної трудової діяльності.

Освіта виконує в суспільстві різні функції. До них відносять наступні:

– передача (трансляція) знань від поколінь до поколінь й розповсюдження культури;

– збереження культури суспільства;

– соціалізація особи, особливо молоді та її інтеграцію в суспільство;

– визначення статусу особи;

– соціальний відбір (селекція), диференціація членів суспільства, в першу чергу молоді, завдяки чому забезпечується відтворення й зміна соціальної структури суспільства, індивідуальна мобільність;

– забезпечення професійної орієнтації молоді;

– створення бази знань для наступної безперервної освіти (технікум, вузи, аспірантура, різні курси тощо);

– соціокультурні інновації,розробки і створення нових ідей та теорій, винаходів і відкриттів;

– соціальний контроль.

від рівня освіти безпосередньо залежить якість трудових ресурсів, а значить, і стан економіки в цілому.

Саме модернізуючи систему освіти, Японія змогла досягти якісно нового прориву в економічній сфері.

Якісна освіта вигідна не тільки для окремої людини, а для суспільства в цілому. Завдяки їй індивід може сподіватися зробити непогану кар’єру в бізнесі, політиці, культурній сфері. Завдяки системі освіти країна отримує висококваліфікованих робітників. А це означає зростання продуктивності праці, впровадження нових технологій, вихід на передові рубежі в соціальному розвитку. Світове співтовариство дійшло висновку, що освіта повинна мати абсолютний пріоритет в бюджетах усіх держав. За рахунок освіти розвинуті країни отримують до 40% приросту сукупного

Хвилює сьогодні й факт зниження якості навчання. За даними соціологічних досліджень серед населення Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька та ін. Про знання ними географії (зокрема карти), лише 6,3% правильно відповіли на запитання, причому 9,2 % не знали як правильно показати Україну. За знанням карти громадяни України виявилися серед замикаючих десятку (поряд з мексиканцями, аргентинцями, італійцями).

В сучасних умовах школа України розширює сферу своєї самостійності, збільшилась багатоманітність форм її діяльності (з'явилися гімназії, ліцеї, коледжі тощо). Та оптимум поєднання загальньосвітньої та професійної школи і професійної не знайдено. Адже професійна освіта – важливий етап у моральному становленні особи, в її гармонійному розвитку.

Особливе місце в збагаченні інтелектуального потенціалу належить і вищій школі. Проте необхідні серйозні зміни і в змісті, і в напрямках, і в структурі іі діяльності.

Сьогодні Україна має широку сітку навчальних закладів всіх рівнів. В середині 90-х років функціонує 9,8 тис. дошкільних, 21,3 тис. загальноосвітніх шкіл, 1180 професійно-технічних училищ, майже 380 вищих навчальних закладів, які готують не тільки спеціалістів, але й через аспірантуру й докторантуру – учених. Є майже 550 навчальних закладів післядипломної освіти і 1645 позанавчальних виховних закладів. На жаль, у другій половині 90-х років сітка навчальних закладів скоротилася. Все ж системою освіти охоплено близько 5 млн. молоді, яка вчиться, а їх навчання і виховання здійснюють близько 900 тис. педагогів, серед яких майже 25 тис. мають учені ступені і звання докторів і кандидатів наук, професорів і доцентів.

В системі освіти відбуваються складні процеси, йде перебудова методологічних, навчально-методичних і організаційних основ, що склалися в поєднанні спадкоємності, новаторства, усвоєння прогресивних зразків освіти за кордоном. Визначається стратегія та тактика розвитку освіти та перспективу, курс на створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання, забезпечення можливості постійного духовного самовдосконалення особи. Ставиться завдання виведення освіти на рівень розвинутих країн світу, суттєво реформуючи іі концепції структурні організаційні основи. Сформульовані важливі принципи реформи системи освіти.

національного продукту. За визнанням експертів, інвестиції в освіту уявляють собою вкладення в найбільш окупну сферу. Одному з американських президентів належать такі слова: "В Америці сильні університети не тому, що Америка багата, а Америка багата саме тому, що в ній сильні університети."

Найбільш вигідний об’єкт для капіталовкладень за думкою спеціалістів, – це система освіти для молоді. Причому для молодих жінок, ніж для чоловіків. Здається, що це суперечить здоровому глузду. Але справа в тому що навіть якщо жінки залишаться домогосподарками і ніколи не вийдуть на ринок праці, саме матері, а не батьки грають вирішальну роль у вихованні дітей, а це фундамент майбутнього процвітання країн и у навчання дає кваліфікацію, тобто систему знань. Які полегшують пошук і засвоєння нових знань. Метакваліфікація дозволяє людини знайти потрібну інформацію і засвоїти її, навіть якщо вона знаходиться далеко за межами його особистого досвіту.

Освіта в сучасних країнах – це широкі й високорозвинути диференційовані багаторівневі соціальні системи (підсистеми суспільства) безперервного удосконалення знань і навичок членів суспільства, які виконують найважливішу роль в соціалізації особистості, її підготовці для отримання того чи іншого соціального статусу й виконання відповідних ролей.

Освіті належить дуже важлива роль у визначенні соціального статусу особи, у відтворенні й розвитку соціальної структури суспільства, в підтриманні соціального порядку й стабільності.

Освіта виступає фактором відтворення соціально-професіональної структури суспільства. Крім того воно є каналом соціальних пересувань та соціальної мобільності. Чим більш демократичним і відкритим є суспільство, тим більше освіта "працює" як ефективний соціальний "лифт". Воно дозволяє людині з нижчих страт в ієрархічній структурі суспільства досягти високого соціального статусу.

Дата добавления: 2013-12-13