Вимоги до педагога обдарованих дітей та молоді

Підготовка вчителів до роботи з обдарованими дітьми в США

Підготовка педагога до роботи з обдарованими дітьми та молоддю

ЛЕКЦІЯ: ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

1. Підготовка педагога до роботи з обдарованими дітьми.

2. Підготовка педагога до роботи з обдарованими дітьми в США.

3. Вимоги до педагога обдарованих дітей та молоді.

3.1. Особистісні якості педагога.

3.2. Поведінкові якості педагога.

4. Розвиток творчості студентів в умовах навчання у вищих закладах освіти.

Обдаровані діти відрізняються ступенем обдарованості, пізнавальним стилем, сферами інтересів. Відповідно, програми для них повинні бути індивідуалізованими. Бажання досконалості (перфекціонізм), схильність до самостійності й поглибленої роботи в цих дітей та молоді визначають вимоги до психологічної атмосфери занять та до методів навчання.

Чи під силу завдання змін у змісті, процесі, результатах і атмосфері навчання не підготовленому до цього педагогові? Певно, що ні.

Дані досліджень підтверджують відповідь:

− непідготовлені педагоги часто не можуть виявити обдарованих дітей, не знають їхніх особливостей;

− непідготовлені до роботи з високоінтелектуальними дітьми педагоги байдужі до їх проблем (вони не можуть їхніх зрозуміти);

− іноді непідготовлені педагоги вороже налаштовані по стосовно видатних дітей, адже ті створюють певну загрозу педагогічному авторитетові;

− непідготовлені педагоги нерідко застосовують щодо обдарованих дітей тактику кількісного збільшення знань, а не якісних їх змін.

Таким чином, необхідно ставити й вирішувати завдання спеціальної підготовки педагогів для обдарованих.

Власне в закладах середньої освіти виховується нова генерація української інтелігенції, ядро національної інтелектуальної еліти. Сучасна система освіти виявляє інтерес до обдарованих і здібних дітей та молоді та синтезує в собі: соціально-економічні умови, домінуючу освітню політику, рівень фахової підготовки педагогів, запити батьків. Створення програми “Обдарована дитина”, насамперед, викликане необхідністю посилення уваги до проблем особистості, тим більше – особистості обдарованої, талановитої. Обдарована дитина, як відомо, вирізняється своїми яскраво вираженими успіхами в досягненні результатів; при цьому важливо мати на увазі, що йдеться не про окремі, випадкові успіхи, а про систематичні, взагалі притаманні певній діяльності цієї дитини.

Головна мета програми: створення дієвої системи пошуку обдарованих дітей та молоді; розвиток творчих можливостей кожної дитини як процесу формування інтелектуального, культурного потенціалу із забезпеченням інтересів особистості в освіті; формування престижної елітної освіти до світових стандартів.

Основні принципи реалізації програми: забезпечення державної освітньої політики; врахування соціально-психологічних та етнічних запитів, особливостей дитини, її сім’ї; науковий характер програм, методів, підходів і їх прогнозованість, гнучкість.

Особливості організації навчально-виховної роботи полягають у тому, що навчання та виховання обдарованих дітей та молоді потрібно розглядати як діючу, довготривалу програму з урахуванням попереднього досвіду, різноманітних форм і методів роботи.

Головним в організації навчально-виховної роботи з обдарованими дітьми та молоддю є: не стільки засвоєння ними певної сукупності знань, скільки розвиток здатності відкривати нові особистісні можливості на основі опанованої інформації; обов’язкове виконання державного компонента з урахуванням специфічних особливостей мислення обдарованих дітей та молоді через гнучкість системи навчальних предметів; прискорене та подальше звільнення від вивчення предметів, додаткові заняття з профільних предметів і вивільнення часу для поглибленої самостійної роботи з книгою, комп’ютером.

Педагог має розробити чітку систему цілей у роботі з обдарованими дітьми та молоддю, системний і водночас творчий підхід до вирішення завдань вироблення позитивної мотивації навчання. При складанні навчального індивідуального плану обдарованої особистості з предметів треба враховувати: ступінь та міру саморозкриття, самовираження, самопрезентації у стосунках педагог-вихованець; задоволення потреб у новій інформації; комунікативну адаптованість; такі форми роботи, як гнучкий та мобільний навчальний план, незалежне просування учня при вивченні тем, конструювання навчального плану на основі інтересів учнів; можливість прискореного навчання обдарованої особистості.

У процесі роботи з обдарованими дітьми та молоддю особливе місце посідають дії педагога, спрямовані на організацію контролю, самоконтролю, оцінки та самооцінки. Так, в класі, де учні мають різні рівні вияву обдарованості, можливі такі вимоги до контролю:

− співпраця вчителя та учня, створення умов, у яких учень може обирати відповідний рівень складності контрольного завдання; можливість вибору учнем форми контрольної процедури; логічна обумовленість своєчасності контролю; гарантоване право учня на підвищення оцінки;

− відповідність цілей контролю цілям навчально-виховного процесу; заохочення та надання стипендії за рішенням педагогічної ради.

Система виховного процесу закладу освіти дозволяє набути навички продуктивного спілкування та реалізації творчих здібностей обдарованих дітей та молоді через широку мережу гуртків, курсів за вибором, діяльність ради самоврядування.

Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу складається з таких основних напрямів:

− діагностичні дослідження з метою виявлення дітей та молоді із суттєвими ознаками обдарованості в тій чи іншій сфері й подальша диференціація здібних та обдарованих дітей та молоді за їхніми індивідуальними, особистісними, фаховими ознаками;

− психологічна підтримка обдарованих дітей та молоді засобами: виявлення джерел інтересу обдарованої особистості; забезпечення знайомства їх із різними галузями та предметами досліджень, які їх цікавлять; стимулювання обдарованих дітей та молоді до розширення кола їхніх інтересів; вироблення положення про статус обдарованої особистості;

− психологічна просвіта всіх учасників педагогічного процесу вихованців, батьків, педагогів — із проблем обдарованості;

− прогнозування, діагностика, попередження та корекція труднощів, що виникають в обдарованої дитини та молоді;

− психологічне вивчення індивідуальних особливостей обдарованої особистості, консультація з питань розвитку здібностей, корекція поведінки і психологічна реабілітація, допомога в саморегуляції та самовдосконаленні, у розробці індивідуальних програм самонавчання і самовиховання дитини як творчої особистості, у знятті зайвого напруження та стресів в умовах творчих змагань, у налагодженні творчого спілкування з однолітками й дорослими, у подоланні конфліктів;

− аналіз та узагальнення результатів систематичного пошуку й підтримки, їх методичного змісту, шляхів удосконалення роботи з проблем обдарованості;

− створення банку даних або картотеки обдарованих дітей та молоді та їхніх батьків, вихователів, педагогів, фахівців, які залучені до роботи з ними.

Планується широке використання досвіду провідних науковців, новаторів, керівників державних органів управління освітою в роботі з обдарованими дітьми та молоддю через організацію творчих науково-практичних колективів.

Головною метою створення науково-практичних колективів є: відпрацювання, упровадження ефективних науково-методичних засобів і технологій пошуку, навчання, виховання обдарованих дітей та молоді, гармонійного розвитку особистості; удосконалення навчальних планів, програм, іншої науково-методичної продукції, що розроблені на автодидактичних засадах і сприяють розквіту творчої особистості; проведення досліджень з проблем обдарованості, котрі забезпечували б підготовку відповідних психолого-педагогічних рекомендацій щодо створення широкої мережі психолого-педагогічних семінарів для педагогів, вихованців та їхніх батьків.

Послідовна методична робота з обдарованою дитиною та молоддю може відбуватися в системі, основними складовими котрої є: педагог, навчально-виховний процес, обдарована особистість. Якщо розглядати таку систему як своєрідний аналог астрономічної Сонячної системи, то в ролі “сонця” повинна, безумовно, виступати саме обдарована особистість. Навколо останньої повинно “обертатися” все інше. Таке “обертання” має проявлятися насамперед у наполегливому, але обережному, ненав’язливому виявленні особливостей обдарованої особистості: її здібностей, інтересів, нахилів, у практичному врахуванні цих виявлених психологічних особливостей кожної конкретної, унікальної людини; у своєрідному “уподібненні” педагога цим якостям і в певному підпорядкуванні навчально-виховного процесу відповідним властивостям конкретної обдарованої особистості. Для того, щоб таке підпорядкування було можливим, відповідна програма має бути досить гнучкою за своїми: формою, принципами, структурою.

З усього наведеного вище випливає, що одним із основних принципів роботи з обдарованими дітьми та молоддю має бути принцип індивідуального підходу. Тобто робота має визначатися, насамперед, індивідуальними особливостями обдарованої особистості.

Важливим засадовим принципом правильної, високоефективної роботи з обдарованими дітьми та молоддю є адекватність у підборі робочих навчально-виховних програм. Досвід роботи з обдарованими дітьми та молоддю свідчить, що бажаною при такому відборі є опора на відповідну концептуальну модель організації розвиваючих занять.

У 1991 р. в США у 21 штаті діяли місцеві закони, які передбачали спеціальну підготовку вчителів, що працюють з обдарованими дітьми. Без кваліфікаційного посвідчення вчитель до цієї роботи не допускається. Вимоги до підготовки різні: потрібно обов’язково пройти від 3 до 18 навчальних курсів. В одному із штатів учитель для дітей з високим інтелектом повинен мати ступінь магістра в галузі навчання таких дітей. До вимог включається отримання певного досвіду роботи з обдарованими, участь у спеціальних конференціях. У 62 навчальних закладах – педагогічних коледжах і університетах – читаються курси для підготовки вчителів до такої роботи.

Програма підготовки вчителя для обдарованих включає такі навчальні курси:

q психологія обдарованих дітей (природа, особливості, потреби);

q виявлення високоінтелектуальних учнів;

q консультування їх;

q створення навчальних планів;

q стратегія навчання обдарованих;

q творчість і творчі здібності;

q розроблення і оцінка навчальних програм;

q робота з батьками;

q спеціальні проблеми видатних по інтелекту дітей;

q когнітивний і афективний розвиток обдарованих.

Дослідники говорять, що підготовлені вчителі значно відрізняються від тих, хто не пройшов відповідного навчання. Вони сприяють самостійній роботі учнів і стимулюють розвиток складних пізнавальних процесів (узагальнення, поглиблений аналіз проблем, оцінку інформації і т.ін.). Підготовлені вчителі орієнтуються на творчість, заохочують учнів ризикувати.

Педагог, перш за все, повинен розуміти й поважати особистість. Педагог обдарованих дітей та молоді повинен розвивати в собі особливу педагогічну інтуїцію, постійно розмірковувати про своїх незвичних вихованців, читати відповідну педагогічну та психологічну літературу. Для нього важливо вірити, що така особистість здатна зрозуміти і створити неосяжне для інших. Вміти вести індивідуальну роботу, знаходити підхід до кожного, насичуючи спілкування цікавою інтелектуальною діяльністю, дослідницькою практикою.

обдарованим притаманна гарна пам’ять, рання мова й абстрактне мислення, вміння класифікувати й категоризувати інформацію та досвід, вміння використовувати знання, що вимагає від педагога здатності наповнювати новою інформацією кожне заняття.

Необхідно уміло використовувати в навчанні великий словниковий запас дітей, їхнє уміння ставити запитання, створюючи певну методику з обов’язковою постійною корекцією.

Ще одна якість обдарованих – підвищена концентрація уваги на чомусь одному, небажання займатися тим, що не цікавить. Тут складна проблема для педагога: як пробудити інтерес до небажаного предмета, чи хоча б, переконати в необхідності зайнятися ним? І зробити це розумно, тактовно, без примусу, не ламаючи характер обдарованої особистості.

Обдарованій людині притаманне почуття гумору, яке часто через нерозуміння з боку оточення перетворюється в старших класах у сарказм. Педагог, наділений такою якістю, ніколи не зможе знайти з дитиною контакту, а от у протилежному випадку виникне “спорідненість душ”, і це значно полегшить процес навчання.

Для обдарованої дитини характерне перебільшення страхів, звідси – увага до психологічного стану дитини, вміння впливати на неї, а це не можливо без знання психології, без доброзичливого ставлення до дітей.

Вони здатні одночасно стежити за кількома подіями. Із поля зору таких дітей не випадають жести, пози, моделі поведінки оточення. Значить, важливого значення набуває імідж педагога, його зовнішність, мова, поведінка.

Для того щоб обдарована особистість змогла реалізувати свої творчі здібності, у неї повинна бути сформована висока самооцінка, яка стимулювала б її до діяльності. Тому творчі досягнення не слід оцінювати з позицій загальноприйнятих нормативних стандартів. Педагог повинен особливо відзначати досягнення дитини, при цьому оціночний фокус переноситься з самої дитини на ту справу, відкриття, зроблені нею.

Отже, педагог повинен мати яскраво виражену позитивну “Я концепцію”.

Якості, необхідні педагогові для роботи з обдарованими дітьми та молоддю:

q доброзичливість, чуйність;

q знання психологічних особливостей обдарованих дітей та молоді, розуміння їхніх потреб;

q досвід роботи в закладах для дітей молодшого та дошкільного віку (в тому числі зі своїми дітьми);

q високий рівень інтелектуального розвитку;

q широке коло інтересів і вмінь;

q готовність до виконання найрізноманітніших обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей та молоді;

q почуття гумору (але без нахилу до висміювання);

q самокритичність, здатність до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення;

q творчий світогляд;

q добре здоров’я;

q спеціальна та після вузівська підготовка до роботи з обдарованими дітьми та молоддю й прагнення до подальшого оволодіння спеціальними знаннями.

Дата добавления: 2013-12-13