Методичні вказівки до вивчення теми. Під рухом коштів розуміють усі валові грошові надходження і платежі підприємства

ТЕМА 8. АНАЛІЗ ВХІДНИХ І ВИХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

Під рухом коштів розуміють усі валові грошові надходження і платежі підприємства. Потік коштів, який пов'язаний з конкретним періодом часу і являє собою різницю між усіма, що надійшли і виплаченими підприємством, коштами за цей період.

У світовій практиці грошовий потік позначається поняттям «кеш фло» (cash flow), хоча буквальний переклад цього терміна - потік готівки. Грошо­вий потік, у якому відплив перевищує приплив, називається «негативний кеш фло», у противному випадку - це «позитивний кеш фло».

Будь-яке підприємство має враховувати дві обставини: з одного боку, для підтримки поточної платоспроможності необхідна наявність достатньої ве­личини коштів, з іншого - завжди є можливість отримати додатковий при­буток від вкладення цих коштів.

Потік грошових коштів - різниця між всіма отриманими і виплаченими підприємством коштами за визначений період часу.

Для визначення потоків коштів використовуються прямий і непрямий методи.

Прямий метод заснований на аналізі руху коштів за рахунками підприємства і дає можливість:

- показувати основні джерела припливу і напрямки відпливу грошових коштів;

- робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями;

- установлювати взаємозв'язок між реалізацією і грошовою виручкою за звітний період.

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу і звіту про фінан­сові результати і дає можливість:

показувати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства;

- установлює взаємозв'язок між чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період.

У чинному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» рекомендовано застосовувати розрахунок звіту непрямим методом.

Основним документом для аналізу грошових потоків є «Звіт про рух гро­шових коштів» (ф.З), за допомогою якого можна показати надлишок та дефіцит коштів за видами діяльності підприємств, контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати активні рішення щодо уп­равління коштами і пояснювати розбіжності між фінансовим результатом і зміною коштів.

Дані звіту дають можливість оцінити:

- здатність підприємства працювати так, щоб у майбутньому забезпечи­ти перевищення припливу коштів над їх відтоками;

- здатність підприємства відповідати за своїми обов'язками, виплачува­ти дивіденди і задовольняти усі свої потреби в зовнішньому фінансуванні;

- причини розбіжностей між чистим прибутком і пов'язаними з ним надходженнями і виплатами коштів;

- вплив як грошових, так і не грошових (бартер і взаємозалік) результатів інвестиційної діяльності і діяльності з фінансування на фінансове станови­ще підприємства.

При аналізі потоки коштів розглядаються за трьома видами діяльності: основний, інвестиційний і фінансовий.

Звіт про рух грошових коштів підрозділяє грошові надходження і випла­ти на три основні категорії:

- рух коштів у результаті операційної діяльності;

- рух коштів у результаті інвестиційної діяльності;

- рух коштів у результаті фінансової діяльності.

Основна діяльність — це надходження і використання коштів, що забезпе­чують виконання основних виробничо-комерційних функцій. Тут відобра­жуються ті фінансові показники, що використовуються при розрахунку чис­того прибутку. Як правило, операційна діяльність підприємства спрямована на продаж продукції і надання послуг.

Інвестиційна діяльність охоплює в основному операції, що відносяться до змін у необоротних активах, а також короткострокових (поточних) фінансо­вих інвестиціях, що не є еквівалентами грошових коштів. Дані про рух коштів, пов'язані з інвестиційною діяльністю, важливі, оскільки вони відоб­ражують витрати, зроблені відносно ресурсів, які можуть створити у майбут­ньому прибуток і рух коштів.

Фінансова діяльність - це діяльність, результатом якої є зміни в розмірі і складі власного капіталу і позикових засобів підприємства. Інформація про рух коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю, важлива тому, що вона доз­воляє прогнозувати майбутній обсяг коштів, на який матимуть права поста­чальники капіталу підприємства.

Дата добавления: 2013-12-13