Порівняння систем управління запасами

Система	Переваги	Недоліки
З фіксованим обсягом замовлення	Менший рівень максимального бажаного замовлення. Економія витрат на зміст запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси.	Постійний контроль за наявністю запасів на складі.
З фіксованим інтервалом часу між замовленнями.	Відсутність постійного контролю за наявністю запасів на складі.	Високий рівень максимального бажаного запасу. Підвищення витрат на зміст запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси.

Метод ABC – класифікація матеріальних запасів відповідно до визначеного показника важливості (у літературі зустрічається також як “закон 80/20” чи діаграма Парето).

ABC класифікує запаси по якомусь визначеному показнику важливості, звичайно по річному використанню даного товару в грошовому вираженні (тобто грошова вартість одиниці товару на складі, помножена на річний показник використання даного товару).

Як правило, використовуються три класи предметів: A (дуже важливі), B (середнього ступеня важливості), C (найменш важливі), хоча в дійсності число категорій може бути і більшим.

Клас A складає до 20% загального числа предметів по обсягу і до 80% за ціною. До класу відносяться до 30% предметів по обсягу і до 15% за ціною. Предмети класу C можуть складати до 50% по обсягу збереження і всього лише 5% за ціною.

Система “точно в термін ” – виробнича система, у якій обробка і рух матеріалів і виробів відбуваються точно у той момент, коли в них виникає необхідність: звичайно вони переміщаються невеликими партіями. Основна ідеяполягає в тому, щоб зробити процес якомога коротшим, використовуючи ресурси оптимальним способом.

Для реалізації системи потрібно досягти наступних цілей:

1. Виключити збій порушення процесу виробництва.

2. Зробити систему гнучкою.

3. Скоротити час підготовки до процесу і усі виробничі терміни.

4. Звести до мінімуму матеріальні запаси.

5. Усунути необґрунтовані запаси.

Для опису двох різних способів переміщення роботи через виробничу систему використовують поняття “тягти” і “штовхати”.

У системах, що штовхають, по закінченні роботи на виробничій ділянці продукцію “штовхають” на наступну ділянку; або якщо операція була завершальною, готові вироби виштовхують на склад готової продукції.

І навпаки, у системах, що тягнуть, кожна ділянка в міру необхідності “притягає” до себе продукцію з попередньої ділянки; продукція “витягається” запитом споживача або контрольним графіком.

Традиційна система оперативного планування передбачає “виштовхування” заздалегідь запланованої партії деталей. Вона не може передбачити, у якій кількості потрібні там деталі в кожен конкретний час.

Система “точно в термін” побудована на протилежному підході. Ритм роботи і кількість деталей у виробництві визначає лише наступна ланка виробничого ланцюжка. “Вхід “ і “вихід” у системі немовби помінялися місцями, тобто якщо в традиційній системі на “виході” виходить тільки те, що ввійшло на “вході”, то в системі “точно в термін” входить у виробництво те, що потрібно на “виході.

Якщо система ”точно в термін” діє на фірмі, то стають непотрібними запаси матеріалів.

Відомі різні модифікації системи “точно в термін”, що застосовуються у вітчизняній і закордонній практиці. У їхній основі лежить розробка, уперше застосована японською компанією “Тайота” і яка отримала широку популярність як система “Канбан”.

Канбан – це засіб за допомогою якого передають запит на роботу чи матеріали з попередньої ділянки.

Картка – сигнал до руху чи до роботи над деталлю.

Картки канбан – це покрита пластиком картка з простою вказівкою, наприклад: “зробіть 500 продуктів X” і картинкою продукту.

У картках добору вказується вид і кількість виробів, що повинні надійти з попередньої ділянки.

У картках замовлення – вид і кількість продукції, що повинна бути виготовлена на попередній технологічній стадії.

Основні принципи роботи наступні:

1. Наступна ділянка “витягає” вироби.

2. Попередня ділянка випускає виробів рівно стільки, скільки раніше було витягнуто.

3. Бракована продукція не надходить на наступну ділянку.

4. Кількість карток “Канбан” повинна бути мінімальною.

5. Обсяг запасу виробів на складі повинний бути мінімальним.

6. Коливання попиту компенсуються зміною потоку карток “Канбан”.

7. Виробничі потужності ділянок повинні бути збалансовані.

8. Дисципліна постачань не допускає порушень.

Переваги і недоліки системи “точно в термін”:

Переваги системи:

ü скорочення запасів (сировини, напівфабрикатів, готової продукції);

ü скорочення площ;

ü активна участь і підвищена мотивація робітника;

ü спокійний ритм роботи;

ü високий прибуток і продуктивність;

ü висока якість обслуговування;

ü висока гнучкість системи;

ü своєчасна доставка.

Недоліки системи:

ü низькі запаси означають, що збої в роботі устаткування (поломка верстата), може викликати зупинку всього процесу;

ü вимагає введення перебудови усього виробничого комплексу;

ü порушення термінів постачання комплектуючих у випадку незручного географічного розташування постачальників;

ü помилки операторів унаслідок суворого контролю над процесом і передачі інформації між замовником і постачальником.

Незважаючи на привабливість “точно в термін” багато компаній користуються іншими стратегіями при управлінні матеріальними ресурсами і запасами.

Дата добавления: 2013-12-13