Методична карта теоретичного заняття . 1.Загальне поняття про психогенні чинники

План лекції.

1.Загальне поняття про психогенні чинники. Поняття про емоційний стрес.

2.Неврози. Визначення. Неврастенії, нав’язливі стани (обсесії).

3.Істеричний невроз, депресивні неврози, системні неврози. Особливості вегетативно-соматичних розладів при неврозах. Характеристика симптомів кожного з видів неврозів. Розлади поведінки у хворих з тривожно-фобічними розладами.

4.Роль психотерапії у комплексному лікуванні пацієнтів з неврозами. Неврози у дітей. Клінічні особливості. Догляд. Профілактика і лікування.

5.Реактивні психози. Реактивна депресія, реактивний параноїд, реактивно-істеричні психози (пуерилізм, псевдодеменція). Основні симптоми. Диференціальна діагностика реактивних депресій і параноїду зі схожими ендогенними хворобами. Догляд та спостереження. Лікування. 6.Значення психотерапії у лікуванні невротичних порушень. Прогноз. Сестринські діагнози та втручання.

Тема: „ Психогенні хвороби. Невротичні розлади. Неврози. Неврастенії.Істерії „

Спеціальність:5.12010102 „Сестринська справа „

кількість годин 4.

Місце проведення - аудиторія.

1.Актуальність теми: Соціальна економічна нестабільність призводить до кількісних і якісних змін структури нервово-психічної захворюваності населення. Ця нестабільність призводить до негативного впливу на кількість деструктивно-дестабілізуючих та соціально зумовлених стресогенних чинників, а також зростання й розширення масштабів техногенних аварій і природних катастроф, що мають серйозні віддаленні медико-соціальні наслідки.

2.Навчальні цілі заняття:

а)ознайомитися з: Загальне поняття про психогенні чинники. Неврастенії, нав’язливі стани (обсесії). Істеричний невроз, депресивні неврози, системні неврози. Реактивна депресія, реактивний параноїд, реактивно-істеричні психози (пуерилізм, псевдодеменція). Основні симптоми.

б) знати: Поняття про емоційний стрес. Неврози. Визначення. Неврастенії, нав’язливі стани (обсесії). Особливості вегетативно-соматичних розладів при неврозах. Характеристика симптомів кожного з видів неврозів. Розлади поведінки у хворих з тривожно-фобічними розладами.

Неврози у дітей. Клінічні особливості. Догляд. Профілактика і лікування.Реактивна депресія, реактивний параноїд, реактивно-істеричні психози (пуерилізм, псевдодеменція). Основні симптоми. Диференціальна діагностика реактивних депресій і параноїду зі схожими ендогенними хворобами. Догляд та спостереження. Лікування. 6.Значення психотерапії у лікуванні невротичних порушень. Прогноз. Сестринські діагнози та втручання.

в) вміти: застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;

здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;

документувати всі етапи медсестринського процесу;

володіти навичками спілкування з пацієнтами;

вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати;

володіти технікою медсестринських маніпуляцій;

надавати долікарську допомогу;

володіти навичками міжособового спілкування;

проводити психотерапевтичні заходи;

вирішувати деонтологічні завдання, пов’язані з професійною діяльністю.

3. Виховна ціль:: Медичні сестри психіатричних закладів мають значний потенціал для суттєвого поліпшення якості догляду та спостереження за пацієнтами, професійного і компетентного виконання багатьох медичних завдань при наданні спеціалізованої допомоги пацієнтам з психічними розладами.

4.Міждисциплінарні зв’язки:

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні дисципліни. Анатомія і фізіологія людини М/с в неврології.	Анатомію, фізіологію нервової системи Невропатологію	застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; документувати всі етапи медсестринського процесу; володіти навичками спілкування з пацієнтами;
2.Наступні дисципліни. Терапія. Хірургія. Гінекологія. Педіатрія.	1.Поняття про психіатрію як медичну науку. Основні етапи розвитку психіатрії. Заслуги вітчизняних вчених. ВНД — це вчення про процеси гальмування, збудження та аналізаторно-рефлекторні функції кори головного мозку. 2.Поняття про аналізатори, їх види та будова. Загальні відомості щодо етіології, патогенезу та класифікації психічних хвороб. 3.Характеристика психозів, граничних психічних хвороб, затримка (дезонтогенез) психічного розвитку. 4.Поняття про непсихотичні та психотичні порушення психічної діяльності. Первинна і вторинна профілактика психічних захворювань. 5.Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.	володіти навичками спілкування з пацієнтами; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;
3.Внутрішньопридметна інтеграція. З усіма наступними темами.	Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.	застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;

5. План та організаційна структура заняття:

№	Основні етапи заняття	Методи контролю	Рівні засвоєння	Матеріали методичного засвоєння	Розподіл часу
	Підготовчий етап
	Організаційна частина	Перевірка присутніх, форми.			2 хв.
	Визначення навчальної цілі.а)ознайомитися з: Загальне поняття про психогенні чинники. Неврастенії, нав’язливі стани (обсесії). Істеричний невроз, депресивні неврози, системні неврози. Реактивна депресія, реактивний параноїд, реактивно-істеричні психози (пуерилізм, псевдодеменція). Основні симптоми. б) знати: Поняття про емоційний стрес. Неврози. Визначення. Неврастенії, нав’язливі стани (обсесії). Особливості вегетативно-соматичних розладів при неврозах. Характеристика симптомів кожного з видів неврозів. Розлади поведінки у хворих з тривожно-фобічними розладами. Неврози у дітей. Клінічні особливості. Догляд. Профілактика і лікування.Реактивна депресія, реактивний параноїд, реактивно-істеричні психози (пуерилізм, псевдодеменція). Основні симптоми. Диференціальна діагностика реактивних депресій і параноїду зі схожими ендогенними хворобами. Догляд та спостереження. Лікування. 6.Значення психотерапії у лікуванні невротичних порушень. Прогноз. Сестринські діагнози та втручання. в)вміти: застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; документувати всі етапи медсестринського процесу; володіти навичками спілкування з пацієнтами; вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати; володіти технікою медсестринських маніпуляцій; надавати долікарську допомогу; володіти навичками міжособового спілкування; проводити психотерапевтичні заходи; вирішувати деонтологічні завдання, пов’язані з професійною діяльністю.				5 хв.
	Основний етап				146 хв.
	1.Загальне поняття про психогенні чинники. Поняття про емоційний стрес. 2.Неврози. Визначення. Неврастенії, нав’язливі стани (обсесії). 3.Істеричний невроз, депресивні неврози, системні неврози. Особливості вегетативно-соматичних розладів при неврозах. Характеристика симптомів кожного з видів неврозів. Розлади поведінки у хворих з тривожно-фобічними розладами. 4.Роль психотерапії у комплексному лікуванні пацієнтів з неврозами. Неврози у дітей. Клінічні особливості. Догляд. Профілактика і лікування. 5.Реактивні психози. Реактивна депресія, реактивний параноїд, реактивно-істеричні психози (пуерилізм, псевдодеменція). Основні симптоми. Диференціальна діагностика реактивних депресій і параноїду зі схожими ендогенними хворобами. Догляд та спостереження. Лікування. 6.Значення психотерапії у лікуванні невротичних порушень. Прогноз. Сестринські діагнози та втручання.		(a-II)     (a-II)     (a-II)     (a-II)     (a-II)	Таблиці.   Планшети.   Рентгенологічні знімки   Анатомічні атласи.   Алгоритми обстеження Карта пацієнта   Діагностичні карти постурального дисбалансу   Мультимедійні атласи та фільми.
	Заключний етап
	1.Резюме лекції				5 хв.
	2.Підведення підсумків заняття та відповіді на питання				5 хв.
	3.Завдання для самопідготовки	Перелік літератури і завдання (окремо додається).
	4.Матеріали для самостійного вивчення	Окремо додається.

Викладач ______________В.Ф.Гайдамака

Психогенні захворювання

(Невротичні соматоформні розлади та стрес)

Психогенні захворювання – це збірна група психічних розладів, що виникають у результаті дії зовнішніх психогенних чинників, які опосередковано а бо прямо впливають на діяльність головного мозку, що в свою чергу призводить до психічного захворювання непсихотичного рівня.

До цієї групи входять невротичні, соматоформні та пов’язані зі стресом розлади, які є психогенними за походженнями..

Згідно із статистикою ВООЗ на протязі останніх років в розвинутих країнах Америки і Європи спостерігається своєрідна епідемія захворювань, викликаних, головним чином, несприятливими для людини формами емоційного напруження, так званими емоційними стресами. Передусім це наркоманії, психосоматичні захворювання та неврози. Доказано, що стреси сприяють розвитку любої патології -–від карієса і атрофії ясен до злоякісних пухлин.

Згідно з даними Національної ради здоров’я та добробуту Швеції, однієї з найбільш індустрійно розвинених і багатих країн Європи з високим рівнем соціального захисту, кожен третій дорослий страждає від недомагання, порушення сну, втомлення, депресії або тривожності; у кожної третьої чотирилітньої дитини мають місце симптоми соціального неблагополуччя (надмірна агресивність, нічні кошмари, енурез тощо); кожен десятий страждає алкоголізмом; дві тисячі людей в рік покінчують з собою, а двадцять тисяч здійснюють спробу самогубства (при населенні 8,3 млн).

Згідно з даними Президентської комісії з психічного здоров’я США, майже 15 % населення цієї країни потребує відновлення психічного здоров’я; 5-15 % дітей віком від 5 до 15 років мають стресогенні порушення поведінки або затримку психічного розвитку; приблизно 10 млн.американців зловживають спиртними напоями, а кожен четвертий страждає від депресії, тривожності та емоційного дискомфорту.

Структура захворюваності на психічні розлади в Україні характеризується неухильним зростом розповсюдження захворювань на непсихотичні розлади, серед яких переважають невротичні, соматоформні та стресові розлади. В умовах сучасного патоморфозу серед невротичних розладів найчастіше зустрічаються форми обтяжені соматичним і неврологічним фоном, стійкими до лікування станів, що призводить до інваладазації хворих, надає даній проблемі не тільки медичного, але й соціального значення.

Однією з головних передумов створення і широкого розповсюдження концепції стресу є актуальність проблеми захисту людини від несприятливих факторів навколишнього середовища. Цей вплив постійно ускладнюється в усіх аспектах людського буття – від екологічного до соціального і, звичайно, до психологічного. Людина в цій системі розглядається як найважливіший елемент біосфери, що підлягає захисту.

Г. Сельє визначив стрес “ як неспецифічну реакцію організму на будь-яку вимогу, що надійшла до нього ”. Стресогенними чинниками, або стресорами, можуть бути фізичні, хімічні, біологічні, соціальні й психологічні впливи.“Причиною стресу в рівній мірі може бути і болючий копняк і пристрасний поцілунок”.

Патогенетична роль стресорів неоднозначна. В звичайних умовах реакція організму на стресор має адаптаційно-пристосувальний характер, що є універсальним фізіологічним механізмом взаємодії системи організм – оточення: має позитивне значення, підтримує функціональний тонус організму та запобігає детренованості. Хворобливого характеру стресори набувають за неадекватної реакції на них – дистреси які негативно впливають на організм. Дистрес розвивається за умови надмірної тривалості дії стресора, або його інтенсивності, спричиняє вплив на психічну сферу людини, а за перевищення адаптаційних можливостей ЦНС призводить до психічних розладів. Найбільш вразливі до стресорів акцентуйовані, інфантильні та психопатичні особистості.

У виникненні психогенних захворювань провідну роль відіграють два основних компоненти: психотравмівний чинник ( сила і тривалість ) та особистість, яка зазнає його впливу (індивідуальний бар’єр адаптації). Саме ці чинники визначають здоров’я чи хворобливий стан. Серед основних психогенних чинників є: 1) психічна травма; 2) емоційна напруга; 3) емоційний стрес.

Психотравмівні чинники діляться на три групи:

1). Раптові (масивні, катастрофічні), що мають загальносоціальне значення. Це природні, транспортні і техногенні катастрофи, соціальні зміни, війни тощо;

2). Гострі ситуаційні, що мають конкретне особисте значення, це втрата соціальних, матеріальних гараздів, трагічні випадки тощо;

3). Хронічні ситуаційні чинники відносно малої інтенсивності, які діють тривалий період або постійно (родинні, побутові, виробничі тощо).

Всі вони зачіпають сферу найзначніших стосунків особистості (у 50 % випадків торкаються сімейно-побутового життя, у 20 % - це неприємності на роботі, у 30 % - змішані проблеми).

Загальні закономірності клінічних проявів психогенних захворювань дав К. Ясперс (1923 р) у вигляді триади:

захворювання розвивається внаслідок психотравм та збігається у часі початку захворювання;

зміст психопатологічної симптоматики відображає зміст психотравмівного чинника;

регрес психопатологічної симптоматики залежить від завершення психотравмівної ситуації (дезактуалізації психотравми).

Порушення в психічній сфері поділяють:

психогенні реакції в межах фізіологічної норми;

неадекватні реакції на певний вплив, вони більш тривалі та інтенсивні.

Тривалість реакції - від кількох годин до кількох діб і повністю зникає при припиненні дії чинника.

За кілінічними проявами такі реакції поділяють на:

непсихотичні – невротичні, неврозоподібні, психопатичні, психопатоподібні. Вони критично осмислюються;

психотичні – параноїдні, галюцинаторні, присмеркові, афективні, психомоторні. Критична осмисленість – часткова.

За пербігом невротичні розлади поділяють:

Дата добавления: 2013-12-13