Методична карта теоретичного заняття . Профілактика та диспансеризація пацієнтів з

План лекції.

Профілактика та диспансеризація пацієнтів з

токсикоманіями „

м. Берислав

2011 р.

1.Тютюнопаління. Хворобливі розлади, що виникають в організмі під дією нікотину. Вплив нікотину на психіку та внутрішні органи. Характеристика абстинентного нікотиноманічного синдрому.

2.Роль медичних працівників у боротьбі з палінням. Методи доказової медицини, що характеризують залежність від нікотину (підвищений ризик виникнення раку дихальних шляхів, горла, легенів, захворювання на гіпертонію, облітеруючих ендартеріїтів, гангрени кінцівок).

3.Організація роботи наркологічного кабінету, обов’язки медичної сестри кабінету. Групи профілактичного обліку. Особливості роботи підліткового наркологічного кабінету. Організація лікувально-профілактичної роботи з різними групами хворих. Роль молодшого медичного персоналу в проведенні лікувально-профілактичних заходів.

4.Роль молодшого медичного працівника в наркологічних закладах Міністерства внутрішніх справ (ЛТП, лікування у відділеннях закритого типу за рішеннями суду). Законодавчі акти, спрямовані на боротьбу з наркоманіями.

Тема: „ Тютюнопаління. Клініка абстинентного синдрому. Профілактика та диспансеризація пацієнтів з токсикоманіями „

Спеціальність:5.12010102„Сестринська справа „

кількість годин 2.

Місце проведення - аудиторія.

1.Актуальність теми: Соціальна економічна нестабільність призводить до кількісних і якісних змін структури нервово-психічної захворюваності населення. Ця нестабільність призводить до негативного впливу на кількість деструктивно-дестабілізуючих та соціально зумовлених стресогенних чинників, а також зростання й розширення масштабів техногенних аварій і природних катастроф, що мають серйозні віддаленні медико-соціальні наслідки.

2.Навчальні цілі заняття:

а)ознайомитися з: Тютюнопаління. Хворобливі розлади, що виникають в організмі під дією нікотину. Вплив нікотину на психіку та внутрішні органи. Характеристика абстинентного нікотиноманічного синдрому.

б) знати: Роль медичних працівників у боротьбі з палінням. Методи доказової медицини, що характеризують залежність від нікотину (підвищений ризик виникнення раку дихальних шляхів, горла, легенів, захворювання на гіпертонію, облітеруючих ендартеріїтів, гангрени кінцівок).

Організація роботи наркологічного кабінету, обов’язки медичної сестри кабінету. Групи профілактичного обліку. Особливості роботи підліткового наркологічного кабінету.

в) вміти: застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;

здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;

документувати всі етапи медсестринського процесу;

володіти навичками спілкування з пацієнтами;

вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати;

володіти технікою медсестринських маніпуляцій;

надавати долікарську допомогу;

володіти навичками міжособового спілкування;

проводити психотерапевтичні заходи;

вирішувати деонтологічні завдання, пов’язані з професійною діяльністю.

3. Виховна ціль:: Медичні сестри психіатричних закладів мають значний потенціал для суттєвого поліпшення якості догляду та спостереження за пацієнтами, професійного і компетентного виконання багатьох медичних завдань при наданні спеціалізованої допомоги пацієнтам з психічними розладами.

4.Міждисциплінарні зв’язки:

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні дисципліни. Анатомія і фізіологія людини М/с в неврології.	Анатомію, фізіологію нервової системи Невропатологію	застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; документувати всі етапи медсестринського процесу; володіти навичками спілкування з пацієнтами;
2.Наступні дисципліни. Терапія. Хірургія. Гінекологія. Педіатрія.	1.Поняття про психіатрію як медичну науку. Основні етапи розвитку психіатрії. Заслуги вітчизняних вчених. ВНД — це вчення про процеси гальмування, збудження та аналізаторно-рефлекторні функції кори головного мозку. 2.Поняття про аналізатори, їх види та будова. Загальні відомості щодо етіології, патогенезу та класифікації психічних хвороб. 3.Характеристика психозів, граничних психічних хвороб, затримка (дезонтогенез) психічного розвитку. 4.Поняття про непсихотичні та психотичні порушення психічної діяльності. Первинна і вторинна профілактика психічних захворювань. 5.Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.	володіти навичками спілкування з пацієнтами; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;
3.Внутрішньопридметна інтеграція. З усіма наступними темами.	Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.	застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;

5. План та організаційна структура заняття:

№	Основні етапи заняття	Методи контролю	Рівні засвоєння	Матеріали методичного засвоєння	Розподіл часу
	Підготовчий етап
	Організаційна частина	Перевірка присутніх, форми.			2 хв.
	Визначення навчальної цілі.а)ознайомитися з: Тютюнопаління. Хворобливі розлади, що виникають в організмі під дією нікотину. Вплив нікотину на психіку та внутрішні органи. Характеристика абстинентного нікотиноманічного синдрому.     б) знати:Роль медичних працівників у боротьбі з палінням. Методи доказової медицини, що характеризують залежність від нікотину (підвищений ризик виникнення раку дихальних шляхів, горла, легенів, захворювання на гіпертонію, облітеруючих ендартеріїтів, гангрени кінцівок). Організація роботи наркологічного кабінету, обов’язки медичної сестри кабінету. Групи профілактичного обліку. Особливості роботи підліткового наркологічного кабінету.   в)вміти: застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; документувати всі етапи медсестринського процесу; володіти навичками спілкування з пацієнтами; вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати; володіти технікою медсестринських маніпуляцій; надавати долікарську допомогу; володіти навичками міжособового спілкування; проводити психотерапевтичні заходи; вирішувати деонтологічні завдання, пов’язані з професійною діяльністю.				5 хв.
	Основний етап				73 хв.
	1.Тютюнопаління. Хворобливі розлади, що виникають в організмі під дією нікотину. Вплив нікотину на психіку та внутрішні органи. Характеристика абстинентного нікотиноманічного синдрому. 2.Роль медичних працівників у боротьбі з палінням. Методи доказової медицини, що характеризують залежність від нікотину (підвищений ризик виникнення раку дихальних шляхів, горла, легенів, захворювання на гіпертонію, облітеруючих ендартеріїтів, гангрени кінцівок). 3.Організація роботи наркологічного кабінету, обов’язки медичної сестри кабінету. Групи профілактичного обліку. Особливості роботи підліткового наркологічного кабінету. Організація лікувально-профілактичної роботи з різними групами хворих. Роль молодшого медичного персоналу в проведенні лікувально-профілактичних заходів. 4.Роль молодшого медичного працівника в наркологічних закладах Міністерства внутрішніх справ (ЛТП, лікування у відділеннях закритого типу за рішеннями суду). Законодавчі акти, спрямовані на боротьбу з наркоманіями.		(a-II)     (a-II)   (a-III)     (a-III)     a –III	Таблиці.   Планшети.   Рентгенологічні знімки   Анатомічні атласи.   Алгоритми обстеження Карта пацієнта   Діагностичні карти постурального дисбалансу   Мультимедійні атласи та фільми.
	Заключний етап
	1.Резюме лекції				5 хв.
	2.Підведення підсумків заняття та відповіді на питання				5 хв.
	3.Завдання для самопідготовки	Перелік літератури і завдання (окремо додається).
	4.Матеріали для самостійного вивчення	Окремо додається.

Викладач ______________В.Ф.Гайдамака

Тютюнопаління

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором

Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох

нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону

великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та

насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII

столітті.

Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів

перевищує забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату,

проте люди свідомо вдихають таке повітря. Мова йде про паління.

Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення

якого в 384 000 разів перевищує ГДК. У абсолютно чистій атмосфері

організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона

знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які

норми. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази

автомобіля безпосередньо з вихлопної труби.

У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько

200 особливо отруйних речовин – чадний газ, бензпірен (сильний

канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом

останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо в ХІХ

ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною

гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки,

аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.

Такої атмосфери, яку створює для себе той, хто палить, немає в жодному

суперзабрудненому промисловому центрі. Щорічно на Землі, за даними

Всесвітньої організації охорони здоров’я, вмирає 1,5 млн. людей. Лише в

США, де палить 29% дорослого населення, щорічно від хвороб, викликаних

цією шкідливою звичкою, вмирає 390 тис. людей, а витрати на лікування

захворювань, пов’язаних з палінням, разом із збитками від зумовлених ним

простоїв становлять від 50 до 100 млрд. доларів щорічно. “Цигарки –

єдиний дозволений для продажу продукт, використання якого спрямоване на

те, щоб убити споживача”, каже міністр охорони здоров’я США Л.Саллівен.

„Компанії продають смерть заради одержання прибутків”.

Особливої шкоди завдає куріння жіночому організму. Обстеження, проведене

в Гарвардському університеті в США, свідчать, що серед жінок, які

протягом 20 років випалювали 26 і більше сигарет за день, 80% померли

від коронарних захворювань серця. В цій групі ризик смертельних

приступів виявився в 5,4 рази більшим, ніж серед тих, хто не палить.

навіть одна – чотири сигарети на день збільшують ризик коронарних

захворювань у 12,4 рази. Абсолютно неприпустиме паління для вагітних

жінок – це в 100% випадків призводить до ненормального розвитку дитини,

появи аномалій, зокрема й генетичних, передчасного переривання

вагітності тощо.

Величезної шкоди завдає пасивне паління, коли людина, що не палить,

змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом.

Паління серед дітей і молоді здебільшого зумовлене намаганням стати

схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять. А тим часом на Заході. А тим часом на Заходіпаління стає немодним. Згідно з законом, прийнятим у Нью-Йорку в 1988

р., різко обмежується куріння в громадських місцях. Фірми, що мають

понад 15 співробітників, ресторани, розраховані на 50 і більше місць,

зобов’язані мати окремі приміщення для тих, хто палить, і тих, хто не

палить. Порушення цих правил загрожує фірмі колосальними штрафами. З

огляду на такий закон і додаткові витрати, які фірми несуть у зв’язку з

оплатою лікування захворювань курців, багато з них перестали брати на

роботу людей, що палять.

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених

тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в

натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в

трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою

неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60%

різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій

фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид

вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%),

ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини.

Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%),

альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин

(0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому

димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні

речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні

алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли,

органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.),

неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та

вісмут – 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид

вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн,

нікотимін та ін.).

Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які

впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується

тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї

сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в

сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в

повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато

швидше, ніж від алкоголю.

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають

краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому

димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це

призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з

виділенням мокроти при кашлі.

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого

розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців нася інфаркт та

передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому

смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища.

Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення

протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті

курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та

дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше

зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає

і на процес лікування виразки.

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до

зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед

молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується

ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього

покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому

поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання,

тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише

особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною

проблемою, з якою пов’язане майбутнє всього людства.

Куріння та його вплив на організм людини стають сьогодні соціальною і

медичною проблемами. Доведено, що куріння тютюну є великою небезпекою

для здоров'я і призводить до виникнення різних захворювань, які

спричиняються до передчасної смерті людей. Виявляється, що смертність

від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не

курять. Також курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію

(захворювання серця) і в 10 разів частіше — на виразкову хворобу шлунка.

Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не

курить.

Що таке тютюн? Тютюн — це однорічна рослина з родини пасльонових,

висушені листки якої після спеціальної обробки подрібнюють і

використовують для куріння. До складу листків тютюну входять такі

речовини як нікотин, білки, вуглеводи, органчні кислоти, смоли і ефірні

олії. Основна особливість тютюну, завдяки якій він відрізняється від

інших рослин родини пасльонових, — вміст нікотину.

Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова частина

тютюнового диму. У чистому вигляді це безбарвна оліїста рідина

неприємного запаху, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді,

спирті, ефірі й легко проникає крізь слизові оболонки порожнини рота,

носа, бронхів, шлунку.

Давно вже став звичним плакат — "Крапля нікотину вбиває коня!" Ми часто

не задумуємося над змістом цих слів. Але ж таки справді вбиває! Велика

гарна тварина падає від краплини страшної отрути. Дуже чутливі до

нікотину птахи, ссавці а також риби і земноводні. Наприклад, якщо

змочити кінчик скляної палочки нікотином і доторкнутися нею до дзьоба

горобця, то він загине. Також краплина нікотину призводить до загибелі

всіх риб в акваріумі.

Смертельна доза нікотину для людини — 50-70 мг (1 мг на кілограм маси

відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та-70 мг (1 мг на кілограм маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить із тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 вмісту його в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час куріння. Людина дістає

смертельну дозу нікотину. Викурюючи 20-25 сигарет на день.

Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті

сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому

заважають запаморочення й нудота, а часом і ще неприємніші відчуття,

такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль,

серцебиття, загальна слабкість, трестіння рук, блювання, пронос. У

тяжких випадках людина непритомніє. Поступово організм пристосовується

до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів. Хоча

отруєння організму триває, але довго воно ніяк не виявляється.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму

близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, чадний газ та ін.

Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні

дихальні шляхи, а потім — у трахею та легені. Під впливом тютюнового

диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані,

розвивається запалення голосових зв'язок, вони потовщуються, грубішають.

Це призводить до зміни тембру голосу (грубий голос курця), що особливо

помітно в молодих жінок.

Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим димом

розвивається їх хронічне запалення (бронхіт і трахеїт).

Тому курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз,

захворювання у них мають тяжкий перебіг.

Учені встановили, що куріння — один з основних чинників, які призводять

до того, що розвивається рак легень. Захворюваність на рак легень серед

курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Також відомо, що

куріння збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення інших

органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура. Тютюновий

дим згубно ідє на серцево-судинну систему, дихальну систему та органи

травлення.

Нині ми не можемо говорити про куріння підлітків як про невинні пустощі.

Куріння — соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди,

дорослих, ровесників підліток починає курити — спочатку робить одну

затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки

знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати куріння набагато

легше, ніж покинути. Отож, краще не починати.

Дата добавления: 2013-12-13