Основний понятійний апарат маркетингу, принципи, функції та суб’єкти маркетингу

СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ, ЙОГО СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ТА МОДЕЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ

ТЕМА 1

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачеріков М.Є. Психіатрія і наркологія. — К.: Здоров’я, 1993.

Вітенко І.С., Дутка Л.М., Зіменковська Л.Я. Основи загальної і медичної психології. — К.: Вища шк., 1991.

Драчова З.Н., Блейхер В.М., Крук І.В. Нервові та психічні хвороби. — К.: Вища шк., 1993.

Дунаевский В.В., Лебедев Б.А. Психические нарушения и уход за больными. — Л.: Медицина, 1981.

Кирпиченко А.А. Психиатрия. — Минск, 1984.

Медсестринство в психіатрії / За ред. О.С. Чабана. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

Минко А.И., Линский И.В. Наркология. — М.: Эксмо, 2004.

Психіатрія / За ред. О.К. Напрєєнка — К.: Здоров’я, 2001.

Додаткова

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес. — К.: Здоров’я, 2001.

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський догляд за пацієнтом. — К.: Здоров’я, 2000.

Вітенко І.С., Дутка Л.М., Зіменковська Л.Я. Основи загальної і медичної психології. — К.: Вища шк., 1991.

Дупленко П.Ю. Молодіжна наркоманія в Україні: стан, проблеми вивчення та профілактика. — К., 1966.

Остапенко. Этика и деонтология среднего медицинского работника. — Л.: Медицина, 1985.

Руководство по психиатрии / Под ред. А.В. Снежневского. — М.: Медицина, 1983.

Фрумкин Я.П., Воронков Г.Л., Шевчук И.Д. Психиатрия. Таблицы и схемы. — К.: Вища шк., 1977.

Ясперс К. Общая психопатология. — М.: Практика, 1997.

Ключовим поняттям, своєрідним Олімпом маркетингової діяльності, є потреби спо­живачів. Секрет успіху будь-якої фірми на конкурентному ринку — в умінні якнай­краще їх задовольнити. Тому доцільно розглянути це поняття в контексті ключових понять маркетингу: ринок, потреба, бажання, товар, обмін, угода, ринок.

Потреба - відчуття людиною нестачі чогось необхідного, спрямоване на його зменшення чи ліквідацію (чистий одяг).

Бажання - це зовнішня форма вияву потреб, тобто потреба, яка набула специфічної конкретної форми відповідно до культурного рівня та особистості індивіда (купити пральку).

Попит - це бажання з урахуванням існуючої купівельної спроможності, тобто забезпечена грошима потреба в товарах (послугах), які реалізуються на ринку.

Товар - це все, що може задовольнити потребу або бажання і пропонується ринку. Товар — це набір виробів та послуг, що їх фірма спеціально розробляє для своїх цільових споживачів.

Обмін - це акт отримання від когось бажаного товару з пропозицією чогось натомість. Розрізняють товарно-грошовий (товар-гроші) та бартерний (товар-товар) обмін.

Угода - комерційний обмін цінностями, що передбачає погодження умов, терміну та місця його реалізації.

Ринок - сукупність покупців і продавців, які намагаються та здатні купити, зацікавлені у продажу товарів і схильні до обміну.

Концепція маркетингу – захід (задум) щодо організації маркетингової діяльності, який базується на основній ідеї, ефективній маркетинговй стратегії та конкретному інструментарії досягнення визначених цілей.

1.Концепція удосконалення виробництва (1860-1920 рр.) стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам. Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та підвищенні ефективності системи розподілу товару.

Застосування даної концепції доцільне у двох ситуаціях:

§ коли існує високий попит на ці товари і покупці виявляють до них інтерес. У таких випадках виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції;

§ коли собівартість занадто висока і її можна зменшити за рахунок підвищення продуктивності праці.

2. Концепція удосконалення товару (1920-1930 рр.) передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками, отже, підприємство має зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару.

Приділяючи увагу насамперед якості товарів, підприємство-виробник сподівається, що споживачі зацікавлені у придбанні цих товарів, знають про наявність виробів конкурентів і роблять свій вибір, орієнтуючись на високу якість і погоджуючись платити за неї вищу ціну.

3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль (1930 - середина 50-их рр.) стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо воно не докладе значних зусиль у сфері збуту товарів.

Підприємства, орієнтовані на дану концепцію, керуються тим, що споживачі переважно не мають явного наміру придбати їхні товари, і тому треба вживати значних зусиль у сфері збуту товару.

4. Концепція маркетингу (середина 50-их-1980 рр.) передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими — порівняно з конкурентами — методами. Запроваджуючи цю концепцію, підприємства орієнтуються передусім на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно проводять дослідження ринку, аналіз і контроль маркетингової діяльності.

4. Концепція маркетингу (середина 50-их-1980 рр.) передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими — порівняно з конкурентами — методами. Запроваджуючи цю концепцію, підприємства орієнтуються передусім на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно проводять дослідження ринку, аналіз і контроль маркеттингової діяльності.

Порівняння концепції інтенсифікації комерційних зусиль та концепції маркетингу

5. Концепція соціально-етичного маркетингу (1880-1995 рр.) передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів усіх членів суспільства.

Ця концепція виникла під впливом багатьох зовнішніх факторів, зокрема погіршення якості довкілля, обмеженості природних ресурсів, стрімкого приросту населення тощо. Концепція вимагає збалансування усіх трьох чинників:

§ прибутків підприємства,

§ споживчих потреб цільової групи,

§ інтерсів суспільства.

6. Концепція маркетингу стосунків (з 1995 року) передбачає спрямованість маркетингової діяльності на встановлення довгострокових, конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами. Орієнтація на створення довгострокових відносин між клієнтами, постачальниками, посередниками пояснює розширення спектру маркетингових функцій. Крім дослідження ринку, планування, стимулювання збуту з’являється функція взаємодії з покупцем.

Дата добавления: 2013-12-13