Гострий гломерулонефрит

Гломерулонефрит

- переважно інфекційно-алергичне захворювання, яке морфологічно характеризується дифузним пошкодженням мембранних структур клубочка і клінічно проявляється олігурією, гематурією, протеїнурією, артеріальною гіпертензією і набряками.

Види ГН:

1. Бактеріальний гломерулонефрит.

У 80 % випадках причиною стає в-гемолітичний стрептокок.

2. Небактеріальний гломерулонефрит - виникає у хворих із дифузним ураженням сполучної тканини, після вакцинації, охолодження, дії медикаментів і хімічних сполук.

Види гломерулонефриту:

— За механізмом розвитку:

1. Імунокомплексний -на базальній мембрані клубочка фіксуються
імунні комплекси, які утворюються і циркулюють в крові (гостра,
хронічна форма).

2. Аутоімунний (антитільний) -пов'язаний з утворенням антитіл
проти протеїдів базальної мембрани клубочків (підгостра форма)

— За морфологією:

1. З реакцією гіпечутливості негайного типу (ГНТ) -характерно для
гострого, підгострого гломерулонефриту.

2. З реакцією гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ) -характеризує
хронічний гломерулонефрит.

— За локалізацією пат. процесу:

1. Інтракапілярний - патологічний процес розвивається в капілярах і
мезангіумі

2. Екстракапілярний - в капсулі клубочка.

— За характером запалення: ексудативний, продуктивний.

— За перебігом: гострий, підгострий, хронічний.

Починається з інтракапілярного, до якого приєднується екстракапілярний патологічний процес.

Морфологія гострого ГН:

За характером запалення - ексудативним, продуктивним. Імунні комплекси відкладаються на базальних мембранах капілярів клубочків двох нирок і ушкоджують їх. Розвивається ваксуліт, який клінічно проявляється гематурією. В порожнині капсули накопичується ексудат. Нирки набряклі, збільшені, кора сіро-кричневого кольору з червоним крапом на поверхні (строката нирка).

Підгострий гломерулонефрит (злоякісний)

Швидко прогресуючий, за 1,5-2 роки розвивається ХНН. Розвивається екстракапілярний продуктивний гломерулонефрит. В капсулі клубочка утворюється "півмісяці" - проліферація нефротелія капсул, тому капіляри тромбуються, некротизуються, гіалінизуються.Нирки збільшені, в'ялі, набряклі, кора жовто-сіра (тому, що є ліпідоз) із червоним крапом на поверхні (велика строката нирка).

Хронічний гломерулонефрит

Наслідок гострого або самостійне захворювання. Закінчується хронічною нирковою недостатністю.

Види за клінікою:

— латентна,

— гіпертензівна,

— нефротична,

— змішана.

Морфологія хронічного ГН:

- імунні комплекси не фагоцитуються лейкоцитами, а обволакуються речовиной базальної мембрани.

Мікроознаки: стінки капілярів товсті, гіалінізовані, розвивається дистрофія епітелія, атрофія канальців, склероз строми. Збережені нефрони гіпертрофуються (поверхня нирок набуває зернистого вигляду).

Макроознаки. Нирки малі, сухі, малок рівні, зморщені (вторинно-стулярна нирка).

Пієлонефрит - запалення ниркової миски, чашечок, паренхіми з переважною локалізацією процесу в проміжній тканині (інтерстеціальний нефрит).

Причина - різні мікроби.

— За характером запалення - це гнійний нефрит,

— За перебігом - гострий або хронічний.

Гострий пієлонефрит

Морфологія - набряк і нейтрофільна інфільтрація нирок, появою мікроабцесів (апостем).В нирковій мисці і чашечках мутна сеча або гній

Хронічний пієлонефрит

При хронічному процесі виникає склероз, ексудативно-некротичні зміни нирок.В розширених канальцях нефрона накопичується колоїд ("щитоподібна" нирка).

Ускладнення:

1. Карбункул - з'єднання мікроабцесів,

2. Піонефроз - гнійне розплавлення нирки,

3. Паранефрит - запалення жирової капсули,

4. Папілонекроз пірамід.

Наслідки:

— Видужання (гостра форма),

— Вторинно - зморшена нирка,

— Смерть від ускладнень.

Сечокам'яна хвороба

- хронічне захворювання, при якому в ниркових чашечках, мисках і сечоводах утворюються камінці, різні за величиною, структурою і хімічним складом (фосфати, урати, оксалати, карбонати).

Причини: порушення мінерального обміну, авітаміноз А, запалення, сечовий стаз.

Патогенез сечокам'яної хвороби

— Камені, перекриваючи шляхи відтоку сечі, викликають розширення, атрофію, запалення і склероз таких відділів сечових шляхів, які розташовані вище перешкоди.

— Камені миски нирки спричиняють гідронефроз (атрофію нирки), камені сечовода - гідроуретеронефроз.

Ниркова недостатність

- характеризується зниженням клубочкової фільтрації.

— Види: гострою та хронічною.

Гостра ниркова недостатність

- виникає тоді, коли швидкість клубочкової фільтрації падає до 10 мл/хв. (норма 100-140), а діурез стає нижчим від 500 мл.

Причини: травматичний шок, крововтрата, опіки, діарея,сепсис, інфаркт, отрути важкими металами, медикаментами, гострий
гломерулонефрит, камінці, пухлини

Хронічна ниркова недостатність

- розвивається тоді, коли швидкість клубо-
чкової фільтрації знижується до ЗО мл/хв.

Морфологічна основа -нефросклероз, де знижена маса діючих нефронів до 30-50 %, при наявності 10 % нефронів виникає уремія.

Уремія – накопичення уремічних токсинів.

Уремічні токсини (сечовина, креатиніни, ароматичні сполуки) компенсаторне виводяться через екстраренальні екскреторні органи: шкіру, легені, ШКТ. В цих органах розвивається набряк і фіброзно-геморагічне запалення.

Фази розвитку НН:

1. Олігурічна. Смертність становить 50-70 % (при ішемії і травмах), 10-35% (при інших формах).

2. Діуретична – поступове відновлення діурезу.

3. Видужання.

Лекція № 14.

Тема: Патологія ендокринної системи.

План:

1. Загальне уявлення про етіологію і патогенез ендокринних розладів.

2. Патологія залоз: гіпофіза, надниркових залоз, щитоподібної залози.

3. Цукровий діабет.

Причини ендокринних розладів:

1. Спадкові - це генні і хромосомні мутації,

2. Набуті - запалення, некроз, пухлини, тромбоз, інтоксикації та ін.

Механізми патогенезу ендокринопатій:

1. Центральні - порушення нервової регуляції ендокринних залоз (психічні травми, ураження нервової системи, порушення механізмів зворотного зв'язку),

2. Залозисті - порушення синтезу і секреції гормонів при ураженні ендокринних залоз (туберкульоз, сифіліс, тромбоз, крововилив, голодування та ін.)

3. Периферичні - порушення транспорту, метаболізму, дії гормонів.

Порушення функції гіпофіза

1. Гіперфункція аденогіпофіза

— акромегалія

— хвороба Іценка-Кушинга

2. Гіпофункція аденогіпофіза

— карликовість (гіпофізірний нанізм)

3. Гіпофункція нейрогіпофіза

— нецукровий діабет

Акромегалія - наслідок гіперсекреції соматотропного гормона в дорослих людей при аденомі гіпофіза.

До характерних проявів відносять:

1. збільшення кінцевих частин тіла,

2. вісцеромегалію – збільшення органів,

3. низький голос,

4. гіперглікемію,

5. кетоз

Хвороба Іценка-Кушинга - наслідок гіперпродукції адренокортикотропного гормона (аденома гіпофіза, ураження гіпоталамуса).

Симптоми: повнокров'я, акроцианоз, багрові смуги на животі, ожиріння, гірсутизм (оволосіння по чоловічому типу), гіпертензія, гіперглікемія, остеопороз, аменорея.

Карликовість- розвивається при нестачі соматотропного гормону

Нецукровий діабет - розвивається при дефіциті антідиуретичного гормону (при ураженні нейрогіпоталамусу).
Симптоми: велика кількість сечі (до 40 л), спрага.

Патологія надниркових залоз:

1. Гіпофункція кори -хвороба Аддисона

2. Гіперфункція мозкової речовини -феохромоцитома

Хвороба Аддисона - виникає, коли гине 9/10 кори залоз (при туберкульозі, сифілісі, ліпідозі, емболії та ін.).

Ознаки: втома(астенія), анорексія, нудота, блювота, проноси, темне забарвлення шкіри (хворобу бронзова).

Феохромоцитома - пухлина мозкової речовини залози.

Клініка нагадує симпато-адреналовий синдром (гіпертензія, тахікардія та ін.)

Порушення функції щитоподібної залози:

1. Гіпотиреоз -зниження функції щитоподібної залози. Сизовий набряк або мікседема.

2. Гіпертиреоз -гіперфункція щитоподібної залози. Базедова хвороба.

Мікседема - виникає при атрофії, склерозі залози, виділенні залози при операціях та ін. Ознаки: суха шкіра, набрякле обличчя сонливість, втрата пам'яті, брадикардія.

Базедова хвороба (дифузний токсичний зоб) - це аутоімунна хвороба. Патогенез - спадковим порушенням Т-системи.

Емоційний стрес або вірусна інфекція є запуском імунних реакцій.

— Клінічні симптоми:

— тахікардія,

— підвищення температури,

— схуднення,

— тремор,

— екзофтальм,

— зоб (збільшення маси залози).

Дата добавления: 2013-12-13