Сновидіння. Результати численних досліджень дозволяють припускати, що однієї з основних функцій сновидінь є емоційна стабілізація. Це добре сформульовано Робертсом:

Результати численних досліджень дозволяють припускати, що однієї з основних функцій сновидінь є емоційна стабілізація. Це добре сформульовано Робертсом: «Людина, позбавлена здатності бачити сновидіння, через якийсь час упадає в божевілля, тому що маса обривкових думок і поверхневих вражень що не сформувалися, буде накопичуватися в нього в мозку й тримати тої думки, які повинні цілком зберігатися в пам'яті». Уперше систематичні дослідження ролі сновидінь почав основоположник психоаналізу 3. Фрейд. Розглядаючи сновидіння як особливу і досить важливу мову мозку, він відзначав, що сновидіння є продуктом нашої власної психічної активності й у той же час, завершене сновидіння вражає нас як щось зовнішнє стосовно нас. У роботі «Тлумачення сновидінь» 3. Фрейд показав, що сновидіння містять не тільки явний, очевидний зміст, який можна викласти в переказі, але й схований, неявний, котрий неможливо відразу усвідомити. Щоб зрозуміти цей другий зміст, необхідна додаткова інформація про особистість того, хто бачив цей сон. На підставі цього, використовуючи метод «вільних асоціацій», психоаналітик приводить пацієнта до усвідомлення замаскованих у сновидіннях витиснутих бажань, що знімає емоційну напруженість.

Сучасні психотерапевти й психоаналітики прийшли до висновку, що сни можна контролювати. Прикладом може служити відношення до сновидінь у синойськім племені в Малайзії, де кожний член племені вміє знищувати нічні кошмари. Було виявлено тих, хто вважав, що не бачить снів або бачить їх дуже рідко, що кожна людина бачить сни кілька разів за ніч. Експериментальним шляхом було вирішено й питання про тривалість сновидінь. Виявилося, що суб'єктивна тривалість сновидінь відповідає об'єктивній тривалості періоду швидкого сну. Показано, що ступінь емоційного фарбування сновидіння пов'язана із частотою серцевих скорочень і подиху, ступенем вазоконстрикції й виразністю електричної активності шкіри в останні мінути швидкого сну перед пробудженням.

5.Функціональне значення сну.

Потреба в сні визначається двома процесами - процесом розслаблення, стомлення, що наростає під час пильнування, і циркадним процесом, циклом «активності-спокою» (пік спокою - близько 4 г. ранку, пік активності - близько 4 г. дню). Рівень потреби в сні збільшується під час пильнування й зменшується під час сну, циркадний ритм незалежний від попереднього сну або пильнування, знаходиться під впливом «внутрішніх, біологічних годин організму». У сні, очевидно, можуть бути зняті заборони, що існують у пильнуванні на спільну актуалізацію оппонентних систем - елементів досвіду, і випробувані навіть такі комбінації актуалізованих систем і відносин між ними, які порушили б адаптивне поводження, будучи реалізованими, у стані пильнування. Потреба в сні збільшується при виникненні проблем і складних періодів у житті людини.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Проблемы дифференциальной психофизиологии. Под ред. Небылицина А.О. – М.: Просвещение, 1969.

2.Психология и психофизиология индивидуальных различий. Сборник статей. – М.: Педагогика, 1977.

3.Проблемы генетической психофизиологии. Сборник статей. - М.: Наука, 1978.

4.Дерлбан В.С. Психология личности и высшая нервная деятельность (психофизиологические очерки) – М.: Наука, 1980.

5.Хессет Дж. Введение в психофизиологию М, 1981.

6.Рутман Эмма Вызванные потенциалы в психофизиологии и психофизиология – М.: Наука, 1979.

ЛЕКЦІЯ № 8

Тема: Функціональні стани і їхня корекція.

Дата добавления: 2013-12-13