Стратегія перехрещення керівного апарату

До ефективних корпоративних стратегій варто зарахувати стратегію залучення керівників однієї організації до виконання управлінських функцій в інших організаціях (перехрещення керів­ного апарату). Перехрещення керівного апарату підприємств озна­чає, що член або члени правління однієї організації одночасно є членами правління інших організацій. Підприємства не можуть купити всі організації, які їх оточують* через обмеженість у фінан­сових ресурсах та чинне Антимонопольне законодавство. Найактив­ніше цю стратегію використовують фінансові інститути. Комерційні банки, інвестиційні банки та страхові компанії з найбільшою ймовірністю мають своїх представників у складі правління інших органі­зацій⁹⁶. Ці відносини між організаціями, як стверджують науковці, є стійкими протягом тривалого періоду. Деякі американські аналітики дійшли навіть дещо сенсаційного висновку - панування корпоратив­ної системи штучно створене декількома провідними нью-йоркськими комерційними банками та фінансовими інститутами. Аналіз даних комітету Сенату США засвідчує, що існує "міжкорпоративний комплекс" великих корпорацій, де банки виконують центральну координаційну функцію. Домінування фінансових інститутів у сфері перехрещення керівного апарату розпочалось всередині XX ст. У період 1886-1905 рр. у США в центрі перехрещення були залізні дороги, поряд із телеграфом та вугільною промисловістю.

Перехрещення керівного апарату забезпечує доступ до ресур­сів та впливає на прийняття управлінських рішень. Відомі випадки, коли перехрещення відбувалися внаслідок вимог організації на представництво в правлінні іншої організації, знижуючи при цьому автономію останньої. Варто зауважити, що під час використання перехрещення керівного апарату конкурентну перевагу можна отри -мати для обох сторін. Наприклад, підприємства, які прагнуть знизити фінансові ризики, шукають директорів із фінансових інститутів. Водночас банки та інвестиційні організації здійснюють пошук ефективних економічних суб'єктів для розміщення власних фінансо­вих продуктів. Однак використання цієї стратегії має також низку недоліків. До одного із найголовніших потрібно зарахувати ризик розриву перехрещення через смерть або звільнення представників організацій. Тобто зобов'язання сторін є документально не зафіксо­вані, і їх виконання залежить від моральних якостей сторін (чесності, порядності тощо).

Із 797 найбільших американських підприємств тільки 62 не володіють перехрещеннями. Перехрещення керівного апарату під­приємств найчастіше зустрічається в концентрованих галузях, де поширеною є монополізація. Американські науковці дійшли виснов­ку, що перехрещені підприємства економічно ефективніші, ніж організації, утворені внаслідок злиття підприємств.

Характеристики пропонованих стратегій: лобіювання корпоративних інтересів, інтеграції підприємств та перехрещення керівіного апарату підприємств доцільно звести у таблицю (табл. 12).

Таблиця 12

Дата добавления: 2013-12-13