Оцінювання конкурентної позиції СГП

На початковому етапі застосування моделі GЕ/МсКіпsеу для інтегрального оцінювання координат кожного бізнесу використовували до 40 параметрів. Згодом їхню кількість скоротили до рівня 15-20.

Аналізовані СГП можна відображати на сітці матриці у вигля­ді кіл, координати центрів яких задаються відповідними показни­ками цього бізнесу по осях X, У. Розмір кожного кола пропорційний до обсягу продажів на ньому ринку.

Привабливість галузі		1. Стратегія захисту позицій (переможець) концентрація уваги на підтриманні конкурентних переваг; великі інвестиції, розширення діяльності	2. Стратегія розвитку (переможець) посилення слабких позицій; пошук сфер, де можливо знайти лідируючі позиції; визначення конкурентних переваг	3. Стратегія вибіркового розвитку (проміжний) спеціалізація на обмежених перевагах; пошук засобів подолання слабких позицій; елімінація
Висока
Середня	4. Стратегія розвитку (переможець) інвестування найприбутковіших сегментів; підвищення прибутку економією на масштабах виробництва	5. Стратегія вибіркового розвитку (проміжний) пошук методів отримання конкурентних переваг; інвестування у ті сегменти, де прибутковість висока, а ризик малий	6. Стратегія "збору врожаю" (той. хто програв) пошук можливостей збільшення ринкової частки без великого ризику; зменшення інвестування
Низька	7. Стратегія вибіркового розвитку ("проміжний") захист ринкової частки; концентрація на привабливих сегментах; короткострокові перспективи	8. Стратегія "збору врожаю" (той, хто програв) короткострокові перспективи; мінімальні вкладення	9. Стратегія елімінації (той, хто програв) припинення інвестування; вилучення у разі потрапляння у зону збитків
	Висока	Середня	Низька
	Конкурентоспроможність підприємства

Рис. 17. Матриця Мак Кінсі:

квадранти 1,2, 4- високий пріоритет з погляду інвестування;

квадранти З, 5, 7-середній пріоритет з погляду інвестування;

квадранти 6,8,9- низький пріоритет з погляду інвестування

Рис. 17 демонструє, що модель GЕ/МсКіпsеу виділяє три типи стратегічних позицій: перший тип - переможець; другий тип - проміжний; третій тип - той, хто програв.

Відповідно до моделі першому типу СГП установлюється високий пріоритет для інвестування, другому типу - середній, а третьому - низький.

Модель GЕ/МсКіпsеу, як і будь-яка інша модель, щодо нес­кінченно різноманітної "живої" бізнес-практики має низку істотних обмежень. Наприклад, до таких належать такі три обмеження:

1. Відповідно до методики моделі конкурентний статус кон­кретного бізнесу встановлюється на поточний період часу, а потім він без істотних змін екстраполюється на розглянутий стратегічний період.

Але на практиці протягом стратегічного періоду конкурентна ситуація і реальний конкурентний статус будь-якого бізнесу можуть змінитися істотно. Тобто для удосконалення моделі потрібно вико­ристовувати дослідження часових лагів.

2. Стратегічний вибір за моделлю - це пасивний процес, що випереджає події, тобто організація вгадує майбутнє, що повинно відбутися ніби без її участі.

Але насправді сучасні організації, особливо великі корпорації-лідери, не обмежуються тільки передбаченням майбутнього. Вони активно беруть участь у його створенні своїми рішучими підприємницькими діями: лобіюванням корпоративних інтересів, об'єднан­ням, перехрещенням директорату, пропозицією ринку нових про­дуктів, рекламою і системним маркетингом з формування потріб­ного попиту, впровадженням нових технологій тощо.

3. Модель GЕ/МсКіпsеу структурує бізнес-портфель аналізо­ваної організації за дев'ятьма конкретними позиціями своєї матриці.

Але при цьому модель не дає ніякої системної відповіді на запитання про те, як треба оптимізувати цей портфель, як (знову ж системно) перебудовувати цю вже сформовану структуру СГП в умовах завжди обмежених ресурсів організації.

Матриця МакКінсі є великим вдосконаленням підходу БКГ. Вона є більше всебічною і уникає спрощень та негарантованих припущень підходу БКГ. Однією з її найбільших переваг є гнучкість. Матриця Мак Кінсі визнає, що галузі характеризуються різними факторами успіху, і додає цей факт в аналіз. Крім того, аналіз може охоплювати набагато більшу низку стратегічно доречних змінних. Ще однією важливою перевагою цієї матриці є те, що вона вводить проміжні значення між поняттями "висока/низька" і "сильна/слабка". Найважливішим є те, що дев'ятиклітинна матриця вказує напрями руху ресурсів корпорацій до видів бізнесу, які, найімовірніше, досягнуть конкурентної переваги і зможуть краще функціонувати.

Дата добавления: 2013-12-13