Штовхаюча» система організації виробництва

Порівняльний аналіз традиційної та логістичної концепцій управління

Ознаки традиційної системи управління	Ознаки логістичної системи управління
Низький рівень виробничої інтеграції	Високий рівень виробничої інтеграції
Прагнення до максимальної продуктивності	Забезпечення гнучкості
Оптимізація функцій виробництва	Оптимізація матеріального потоку
Високий рівень використання виробничих потужностей	Висока пропускна спроможність
Залишки матеріалів для забезпечення виробництва	Залишки у вигляді потужностей
Подовжений годинний цикл операцій	Дуже скорочений цикл виконання операцій, добові та годинні проміжки
Високий рівень готовності продукції до кінцевого споживання	Низький або середній рівень готовності продукції до кінцевого споживання
Колективне виробництво, орієнтоване на виробничу програму та складування	Виробництво орієнтоване на замовлення з боку клієнтів, тобто на попит
Допускається брак в межах встановлених норм	Усунення браку продукції

Традиційна концепція організації виробництва більш прийнятна для умов «ринку продавця» (попит перевищує пропозицію), а логістична концепція - для умов «ринку покупця» (пропозиція перевищує попит).

У виробничій логістиці велика роль належить процесам своєчасного постачання виробництва всіма необхідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, комплектуючими виробами.

Підходи в управлінні матеріальними потоками у виробничій логістиці:

1) «штовхаюча» система (push); 2) «тягнуча» система (pull).

«Штовхаюча» система є системою організації, у якій матеріальні ресурси, що потрапляють на робочі місця або виробничу ділянку не замовляються, матеріальний потік виштовхується кожному подальшому адресату строго за розпорядженням (командою), що поступає з центру управління локальним (цех, ділянка) або загальним (підприємство) виробництвом. У міру готовності деталі проходять шлях від попередньої стадії процесу виробництва до подальшої. Проте в цьому випадку важко швидко перебудуватися при збоях в якихось технологічних процесах або при зміні попиту.

- матеріальний потік

- інформаційний потік

Схема «штовхаючої» системи

"Штовхаючі" системи управління матеріальними потоками характерні для традиційних методів організації виробництва.

Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем даного типу є MRP-I, MRP-II і ін.

Система МРП (англ. materials requirements planning) — «планування потреби в матеріалах» - складають перелік матеріалів, необхідних для виробництва визначеної кількості готової продукції, відповідно до прогнозу ринкової кон'юнктури, після чого формують замовлення постачальникам. Дана система спочатку визначає скільки і в які строки необхідно виготовити кінцевої продукції, потім визначає час і необхідну кількість матеріальних ресурсів для виконання виробничого розкладу.

У 80-ті роки в США та інших країнах дістала великого поширення система МРП-2, яка виконує функції МРП (визначення потреби в матеріалах), а також функції управління технологічними процесами (мал. 8). Визначення потреби в матеріалах пов'язане з прогнозуванням, управлінням запасами, закупівлями. Метою прогнозування, зокрема, є розробка прогнозу потреб в сировині та матеріалах окремо по пріоритетних замовленнях та непріоритетних; аналізом можливих термінів виконання замовлень та рівнів страхових запасів з урахуванням витрат на їх утримання і якості обслуговування замовників; ретроспективний аналізом господарських ситуацій для вибору стратегії прогнозування стосовно кожного виду сировини та матеріалів (експоненціальне вирівнювання: аналіз трендів та ін.).

Недоліки і обмеження мікрологістичних систем, які грунтуються на МРП підході:

1) значний обсяг обчислень збільшує тривалість логістичного циклу; 2) зростання логістичних витрат на обробку замовлень і транспортування за умови зменшення підприємством рівня запасів або переходу на випуск готової продукції в малих обсягах з високою періодичністю; 3) нечутливість до короткочасних змін попиту; 4) значна кількість відмов у системі через її велику розмірність і перевантаження; 5) обов'язкова наявність страхових запасів.

3. «Тягнуча» система організації виробництва.

«Тягнуча» система є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.

- матеріальний потік

- інформаційний потік

Схема «тягнучої» системи

Перевага систем, що "тягнуть" (витягають) - вони не вимагають загальної комп'ютеризації виробництва. В той же час вони припускають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх рівнів, особливо виконавців.

До «тягнучих» логістичних систем відносяться широко відомі системи KANBAN і ОРТ.

Мікрологістична система KANBAN (з японської – «картка») була розроблена корпорацією «Тойота Моторз» і вперше застосована у 1972 році. Ця система є першою реалізацією «тягнучої» мікрологістичної системи у виробництві, грунтується на концепції «точно в термін». Сутність системи полягає в тому, що всі виробничі підрозділи підприємства забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в тій кількості і у такі строки, які необхідні для виконання замовлення. Засобом передачі інформації в системі є спеціальна картка «kanban» у пластиковому конверті (картка відбору, в якій зазначється кількість деталей, яку потрібно взяти на попередній ділянці і картка виробничого замовлення – зазначається кількість деталей, яку необхідно виготовити на попередній виробничій ділянці). Інформаційна база системи включає не лише картки, але і виробничі, транспортні, постачальницькі графіки, технологічні карти.

Аналіз світового досвіду застосування цієї системи відомими машинобудівними підприємства показує, що вона дає можливість зменшити виробничі запаси на 50%, запаси готової продукції на 8% («Тойота» значно зменшила виробничі запаси порівняно зі своїми конкурентами – 77 доларів проти 500 доларів).

«Оптимізована виробнича технологія» (Optimized Production Technology, OPT) – це фактично комп'ютеризований варіант системи KANBAN. Відмінність даної системи полягає в тому, що вона запобігає виникненню вузьких місць в ланцюзі «постачання-виробництво-збут» (KANBAN дозволяє ефективно усувати вже існуючі вузькі місця).

В останні роки на багатьох західних підприємствах під час організації виробництва набула поширення логістична концепція «худе виробництво» (lean production, LP). LP є розвитком концепції «точно в термін» і містить елементи систем KANBAN і МРП.

Основні цілі концепціїLP: 1) високі стандарти якості продукції; 2) низькі виробничі витрати; 3) швидке реагування на зміну споживчого попиту; 4) малий час на переналагодження устаткування.

Характерні риси систем «тягнучої» і «штовхаючої» наведено в табл. 5.1.

Таблиця 3.1

Порівняння «тягнучої» і «штовхаючої» виробничих систем

Елементи процесу виробництва	Системи
«тягнуча»	«штовхаюча»
Виробничі партії	Малі	Великі
Наявність складування	Складування збиткове	Складування збільшує гнучкість
Напрям планування	Від останньої стадії	Від першої стадії
Інформаційні витрати	Низькі	Високі
Поповнення запасів	Часте	Рідкісне
Оперативний контроль	Децентралізований	Централізований

Дата добавления: 2013-12-13