Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Таблиця 6.1




n/nн η n/nн η
0,3   0,7 0,57
0,4 0,25 0,8 0,63
0,5 0,40 0,9 0,67
0,6 0,50 1,0 0,7

 

Рис. 3.8

 

Дійсні робочі параметри насоса мають визначатися на основі реального режиму роботи насосної установки та мережі трубопро­водів із врахуванням крутості їхньої характеристики. Вони значною мірою можуть відрізнятися від значень, що можна отримати на ос­нові формул зведення (16).

Механічна характеристика насоса має таку залежність:

(19)

де Мс - момент опору насоса, Нм; N - потужність, кВт; n - час­тота обертання, об/хв.

Реальні значення Мс істотно відрізняються від величини момен­ту, обчисленого за формулою зведення, яка має вигляд квадратич­ної гіперболи.

Залежність моменту двигуна насоса М від частоти обертання є такою:

(20)

де k =2...5.

Зауважимо, що менші значення k беруть для одиничних насосів, що працюють без статичного напору, а більші - для насосів, що працюють із значними статичними напорами. Так, для систем во­допостачання k = 3...5.

Коли фіктивний напір насоса Нф дорівнює статичному Hст, його подача Q та ККД η дорівнюють нулю. Частота обертання, що відпо­відає такому граничному режимові,

(21)

де Нn - практично існуючий напір при роботі насоса.

Однією з основних задач автоматичного регулювання режимів роботи насосних агрегатів є визначення необхідної частоти обертання насосного агрегату для одержання потрібного режиму робо­ти без перевищення напору.

Формула необхідної частоти обертання насоса залежно від його характеристик і потрібної продуктивності, за якої будуть забезпе­чені мінімальні напори на виході насосної установки при необхід­ному діапазоні зміни подачі, має такий вигляд:

(22)

де Hh - статична складова напору; Нф - фіктивна висота підйому рідини (при нульовій подачі); Qm — найбільш можлива для даних умов подача.

Статична складова подачі визначається як різниця геодезичних позначок насосної установки і споживача та вільного напору у спо­живача.

Під час розрахунків дійсних витрат електроенергії в керованих насосних установках слід враховувати витрати електричної енергії, що мають місце у процесі керування в керованому електроприводі.

З позицій особливостей енергозбереження можна виділити три головні принципово відмінні види керованих електроприводів.

1. Електроприводи з втратами енергії ковзання: системи ЕП з реостатом у колі ротора, ЕП з гідравлічними або електромагнітними муфтами ковзання.

2. ЕП з рекуперацією енергії ковзання: різні каскадні системи, наприклад асинхронно-вентильні каскади.

3. ЕП, що працюють без втрат енергії ковзання: частотні, вен­тильні та з багатошвидкісними електродвигунами.

Як показали дослідження, втрати потужності ковзання в ЕП суттєво залежать від механічної характеристики насоса і частоти обертання.

Втрати потужності ковзання у відносних одиницях в цьому разі становлять

(23)

де n` = n/nн - відносна частота обертання; k - показник ступеня в механічній характеристиці насоса.

При k = 2...5 максимальне значення втрат потужності ковзання становить 8...15% Pном насосного агрегату. Цим втратам відповідає частота обертання 65...80% nном. При цьому втрати потужності ков­зання відносно невеликі і становлять близько 4...8% Рном насоса, що визначає (при простоті таких систем ЕП) досить широке їх викорис­тання в практиці.

Крім втрат енергії ковзання Wковз, у системах ЕП є втрати на вен­тиляцію, тертя в підшипниках тощо, які становлять 1...3% Рн.

Отже, загальні втрати електричної енергії Wтут можна вважа­ти рівними

(24)

Втрати електричної енергії в ЕП, що працюють із рекуперацією енергії. У сучасних каскадних системах одна частина електричної енергії ковзання повертається в мережу живлення, а інша - губить­ся в ЕП.

Втрати енергії ковзання в ЕП можна визначити за формулою

(25)

Де Wковз - загальні втрати енергії ковзання; ηk - ККД каскаду (для сучасних систем цей коефіцієнт досить високий і становить 0,9...0,95).

У каскадних системах є сталі втрати енергії, що не залежать від енергії ковзання. Вони становлять до 3% споживаної потужності.

Враховуючи це, підсумкові втрати енергії в ЕП з рекуперацією приблизно такі:

(26)



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 280; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.