Проблеми зайнятості у світовій економіці

Високі темпи приросту населення країн, що розвиваються, при збереженні його «омолодженої» вікової структури (близько 34% людей у віці до 15 років) ведуть до збільшення масштабів трудових ресурсів. Це приводить до необхідності створення нових робочих місць з метою ліквідації часткового або повного безробіття. За підрахунками експертів Міжнародної організації праці (МОП) для задоволення потреби в зайнятості і ліквідації безробіття до 2025 р. на планеті необхідно створювати щорічно 50 млн. додаткових робочих місць, у тому числі 40 млн. – у країнах, що розвиваються.

Здійснити це практично неможливо з багатьох причин. Одна з них – НТР, що при усіх своїх позитивних результатах має і негативні, у тому числі – збільшення безробіття в результаті витиснення живої праці. За даними МОП, найбільш гостро від безробіття страждають Іспанія, Болівія і Пуерто-Рико, де більш 20% активного населення – безробітні. Розходження між країнами великі – від 3% у Японії до 23% в Іспанії.

Відповідно до визначення МОП, до безробітних відносяться особи, що не мають роботи, активно її шукають і готові почати працювати протягом визначеного періоду. Це визначення включає частково зайнятих, змушене безробіття і тих, хто попадає в тимчасові обставини. Облік безробітних ведеться шляхом обстежень домашніх господарств, реєстрації безробітних або обліку виплат по безробіттю. До числа зайнятих МОП включає осіб, що працюють не менш 1 години на тиждень і враховуються в звітних документах.

Збільшення безробіття відбулося в результаті збільшення пропозиції робочої с, що визначалося збільшенням працездатного населення, і, насамперед, поповненням робочої с жінками.

Становище з зайнятістю різко погіршилося в країнах Західної Європи, де рівень безробіття перевершив рівень США на 1/6, тому що вони не змогли забезпечити створення робочих місць відповідними темпами. Але тому, що США створювало нові робочі місця за рахунок низькооплачуваної робочої с в сфері послуг, це сприяло уповільненню продуктивності праці в порівнянні з Західною Європою.

Загострення проблеми зайнятості, структурні зрушення в господарстві приводять до перегляду вже сформованих форм використання робочої с і трудових відносин. Різко зросла роль нетрадиційних форм зайнятості, у першу чергу, часткової і тимчасової, котрі дозволяють з найменшими витратами регулювати рівень зайнятості на підприємствах у залежності від попиту. У США, Канаді, Японії частка частково зайнятих збільшилася до 20%, у країнах Західної Європи – до 15%.

Приблизно в половині країн зросли розходження в зарплаті на користь високооплачуваних категорій. Підвищення освітнього рівня загальмувалося в більшості провідних промислово розвинутих країн, що супроводжувалося підвищенням оплати більш освічених. Ряд країн скоротив системи виплат по безробіттю, зменшив або ліквідував мінімальні зарплати. Характер зайнятості послужив однією з причин збільшення розриву в оплаті чоловічої і жіночої праці (у розвинутих країнах зарплата жінок складає 66 – 90% від зарплати чоловіків).

Дата добавления: 2013-12-13