Форми і методи здійснення міжнародної торгівлі

Форми міжнародної торгівлі розділяють на три види.

1. За критерієм об'єкта:

торгівля сировиною;

торгівля паливом;

торгівля продовольством;

торгівля напівфабрикатами;

торгівля готовими виробами: виробничого призначення, невиробничого призначення;

торгівля послугами: виробничими, транспортними, експедиторськими, консультаційними, консигнаційними, посередницькими, туристичними, маркетинговими, обліковими й ін.

2. За критерієм взаємодії суб'єктів МТВ:

традиційна торгівля (експорт-імпорт товарів і послуг);

торгівля кооперуємою і спеціалізованою продукцією, що здійснюється на основі довгострокових угод;

зустрічна торгівля (бартер, операції з давальницькою сировиною, операції на компенсаційній основі).

3. За критерієм регулювання МТВ:

звичайна МТ – здійснення регулювання в повному обсязі відповідно до національного законодавства;

дискримінаційна МТ – введення обмежень державою на експортно-імпортні операції;

преференційна торгівля – торгівля, при здійсненні якої застосовуються пільги (податкові, митні).

Методи здійснення МТВ:

торгівля прямо – не використовуються послуги посередників;

торгівля через посередників

Види посередників:

прості посередники – фізичні і юридичні особи приватного права, що сприяють пошукові партнерів і укладанню міжнародних господарських контрактів, але не беруть участі у їхньому виконанні;

повірнені посередники – фізичні і юридичні особи, що проводять угоди від імені і за рахунок довірителів, що підписали контракт;

комісіонери – фізичні і юридичні особи, що укладають міжнародні господарські контракти від свого імені, але за рахунок комітентів (продавців і покупців), що несуть при цьому комерційний ризик;

консигнатори – фізичні і юридичні особи, що приймають товар на свій склад (консигнаційний), реалізують його, а нереалізований повертають його власникові;

агенти – фізичні і юридичні особи, що роблять операції від імені і за рахунок своїх клієнтів, але не підписують міжнародного господарського контракту;

збутові посередники – фізичні і юридичні особи, що здійснюють перепродаж товарів від свого імені, роблять покупцям послуги сервісного характеру, рекламують продукцію; а також збутові посередники, що називаються дистриб’юторами;

дилери – незалежні фізичні і юридичні особи, що здійснюють перепродаж товарів довірителів від свого імені і за свій рахунок.

Поряд з цими видами посередників існують організаційні форми посередників.

1. Міжнародні товарні біржі (МТБ) –це такі торговельні установи, де здійснюється продаж одного товару великими партіями:

публічні, у яких беруть участь усі бажаючі фізичні і юридичні особи;

частки – акціонерні товариства, у яких здійснюють торговельні операції тільки їхні члени. При цьому члени акціонерної торговельної біржі не одержують дивідендів. це такі торговельні установи, де здійснюється продаж одного товару великими партіями.

Операції на МТБ:

1) угоди на реальний товар (СПОТ) визначають, що продавці і покупці дійсно мають намір продати або придбати товар:

угода СПОТ з негайним постачанням товару означає, що товар буде поставлений покупцеві протягом 15 днів;

угода на товар з постачанням у майбутньому означає, що товар буде поставлений після укладення угоди протягом 3 років. Це форвардні угоди;

2) термінові (ф'ючерсні) угоди – передбачають не реальний продаж товарів у термін, а права, що передбачають продаж, на товар (тобто продаються документи на володіння товаром);

3) спекулятивні операції – це операції, пов'язані з продажем документів на володіння товаром з урахуванням підвищення або зниження на них цін;

4) хеджування – страхування операцій, здійснюваних на МТБ із метою запобігання втрат від зміни цін.

2. Міжнародні аукціони (МА) – це міжнародні установи, де здійснюється продаж коштовностей, предметів розкоші й ін.

Види аукціонів:

гласні аукціони – де покупці відкрито називають свою ціну на товар;

негласні аукціони – де покупці подають умовний сигнал;

автоматизовані аукціони – де застосовується відповідна техніка, а пропозиції покупців висвітлюються на табло.

Форми аукціонів:

працюють на принципі підвищення цін;

працюють на принципі зниження цін.

3. Міжнародні торги (МТ):

відкриті – такі, у яких мають право брати участь усі бажаючі фізичні і юридичні особи;

закриті – такі, у яких беруть участь найбільш авторитетні фірми за спеціальними запрошеннями.

Принципова відмінність МТБ і МА від МТ полягає в тому, що перші організовують продавці, а останні – покупці.

9.7. Генеральна угода з тарифів і торгівлі / Світова організація торгівлі (ГАТТ/СОТ)

Основних успіхів політика лібералізації досягла в області мит, загальний рівень яких у післявоєнний період істотно скоротився. Сам характер митних тарифів обумовлює їхню лібералізацію на широкій міжнародній основі. З цим пов'язане створення відповідного міжнародного інституту - Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

ГАТТ була підписана в Женеві в 1947 р. і набрала с 1 січня

1948 р. для 23 країн, що її підписали, являла собою багатосторонньою міжнародну угоду, що містить звід правових норм, на яких ґрунтувалися торговельні відносини між країнами-учасницями.

Місцезнаходження – Женева (Швейцарія).

ГАТТ виконувала функції:

вплив на державну торговельну політику шляхом вироблення правил світової торгівлі;

форми для врегулювання і лібералізації торговельних відносин і суперечок.

До основи правового механізму ГАТТ покладені наступні принципи і норми:

недискримінація в торгівлі, що забезпечується, з одного боку, принципом найбільшого сприяння відносно експортних, імпортних, транзитних операцій і пов'язаних з ними мит і зборів, з іншого боку – національним режимом, тобто зрівнянням у правах товарів імпортного і вітчизняного виробництва стосовно внутрішніх податків і зборів, а також правилами, що регулюють внутрішню торгівлю;

використання переважно тарифних засобів захисту національного ринку;

прогресивне зниження митних тарифів у ході періодично проведених раундів багатосторонніх торговельних переговорів;

взаємність у наданні торгово-політичних поступок;

розв’язання торговельних суперечок проведенням консультацій і переговорів, а у випадку неможливості досягнення згоди – розгляд суперечок у спеціально створюваних третейських групах.

Структура ГАТТ:

сесія договірних сторін;

рада представників;

комітети, робочі групи, органи по врегулюванню суперечок;

секретаріат.

Діяльність ГАТТ здійснювалася за допомогою багатосторонніх переговорів, що поєднувалися в раунди. З початку роботи ГАТТ було проведено 8 раундів, результати яких привели до десятикратного скорочення мита. Після II світової війни воно складало 40%, у середині 90-х років - близько 4%. У 1995 р. у ГАТТ було вже близько 130 країн.

Результатом 8-го Уругвайського раунду стало створення нової багатосторонньої системи міжнародної торгівлі і заміна ГАТТ Всесвітньою торговельною організацією (СОТ), що почала свою діяльність у 1995 р. Її членами-засновниками стала 81 країна. Угоді зі створення СОТ передував 7-літній період переговорів у рамках «уругвайського раунду».

Всесвітня торговельна організація крім принципів ГАТТ містить у собі Угоду про торгівлю послугами (ГАТС) і Угоду по торговельних аспектах інтелектуальної власності (ТРИПС), регулює міжнародний обмін послугами й інтелектуальною власністю і контролює захист інвестицій. За оцінками її компетенція поширюється на товарообіг у 5 трлн. дол. Діяльність Всесвітньої торговельної організації повинна приносити світовій економіці близько 250 млрд.дол. додаткового доходу щорічно.

До кінця 90-х років середньозважена ставка митних тарифів розвинутих країн знизилася приблизно до 3%.

На Уругвайському раунді ГАТТ були порушені питання про охорону інтелектуальної власності, санітарний і фітосанітарний контролі, що також можуть стати перешкодою на шляху вільної торгівлі. Усі ці питання має вирішувати Всесвітня торговельна організація. Організація повинна керуватися у своїх діях Меморандумом про правила врегулювання суперечок і Механізмом перегляду торговельної політики.

Основним завданням СОТ є комерційна й економічна орієнтація держав-членів на підвищення рівня життя шляхом:

забезпечення повної зайнятості;

зростання виробництва і торговельного обміну товарами і послугами;

оптимального використання джерел сировини з метою забезпечення довгострокового розвитку, захисту навколишнього середовища.

СОТ має наступну структуру:

1. Конференція міністрів (раз у два роки).

2. Загальна рада: Комітет із врегулювання розбіжностей, Комітет з перегляду торговельної політики.

3. Допоміжні органи: Рада по послугах, Рада по товарах, Рада по торговельних аспектах захисту прав на інтелектуальну власність, Комітет з торгівлі і розвитку, Комітет з бюджетних питань.

Результати діяльності ГАТТ, особливо останнім часом, свідчать про те, що ГАТТ/СОТ є центральною міжнародною установою з питань торгівлі на сучасному світовому ринку. Саме в рамках цієї угоди приймається більшість конкретних заходів для модернізації і розвитку правової основи міжнародної торгівлі.

Відповідно до положень ГАТТ/СОТ основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф. У відповідних документах містяться правові норми, що визначають умови митного тарифного регулювання. Застосування для цілей регулювання зовнішньої торгівлі інших засобів дозволяється на основі рішення Уругвайського раунду ГАТТ і деяких інших угоді. Наприклад, допускається вживання наступних заходів:

адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з неекономічних міркувань;

адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з метою виходу з важкого економічного становища (серйозний збиток, нанесений національній промисловості, порушення рівноваги платіжного балансу та ін.);

припинення несумлінної конкуренції постачальників іноземних товарів;

добровільних обмежень експорту й імпорту за взаємною згодою урядів або фірм країн-експортерів і імпортерів;

обмежень, що вводяться з неекономічних міркувань (захист національної безпеки, охорона навколишнього середовища й ін.).

Однак іноді заході, вжиті, наприклад, з неекономічних міркувань, свідомо використовуються в протекціоністських цілях. Досягнуті домовленості в рамках ГАТТ/СОТ істотно обмеж можливість довільного трактування правил регулювання зовнішньої торгівлі і створ загальні умови для їхнього застосування.

Для усунення такої серйозної перешкоди в міжнародній торгівлі, якою є розбіжність національних систем зовнішньоекономічного регулювання, ГАТТ/СОТ проводить відповідну уніфікацію. Наприклад, установлені загальні принципи визначення митної вартості і країни походження товарів, діють угоди по технічних бар'єрах у торгівлі, по санітарних і фітосанітарних нормах і ін.

Україна не є членом ГАТТ/СОТ, тому її торговельні відносини з іншими країнами засновані не на відповідних документах ГАТТ/СОТ, а на двосторонніх торговельних договорах і угодах, що містять режим найбільшого сприяння.

Дата добавления: 2013-12-13