Фактори ризику девіантної поведінки

Значення вивчення цієї проблеми очевидно: поведінка, що відхиляється, є соціальним і психологічним явищем, що має деякі відхилення від визнаних норм і законів, а іноді пов'язане з певною антигромадською поведінкою людей. Самі відхилення можуть приймати самі різні форми: злочинці, відлюдники, аскети, святі, генії і т.д.

Девіації – недотримання або порушення особою норм і правил поведінки визнаних у даному суспільстві (від лат. deviatio – відхід з дороги, збочення з правильного шляху і вживається у різних галузях науки – фізиці, хімії, біології, радіотехніці, психології, соціології та ін.

Девіант – особа, яка не дотримується визнаних у даному суспільстві норм та правил поведінки. Відповідно поведінка такої особи називається девіантною.

Загалом девіантна поведінка – це вчинки, діяльність людей, соціальних груп, які не відповідають визнаним у даному суспільстві нормам, шаблонам і стандартам поведінки [8, с. 69]. На особистісному рівні поведінка яка відхиляється від загально прийнятої норми – це соціальна позиція особистості і виступає у формі девіантного стилю та способу життя. Треба також наголосити, що поведінкові відхилення можуть мати різний напрямок: позитивний (альтруїзм, надмірна працелюбність, героїзм, геніальність, самопожертва, будь-які види активності, творчості), так і в негативний бік (злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція, самогубство). Усталене розуміння девіантної поведінки, пов’язане саме з деструкцією, дезорганізуючими відхиленнями, антисоціальними вчинками. Для означення девіантних явищ у поведінці окремої особистості чи соціальної групи часто використовуються такі поняття як «антисоціальне», «дисоціальне», «асоціальне» «нон конформне», «деструктивне» [4, с. 8].

Типовими проявами девіантної поведінки у дітей і підлітків є демонстрація, агресія, виклик, систематичне відхилення від навчання чи трудової діяльності, втеча з дому і бродяжництво, пияцтво і алкоголізм, наркотизація, антигромадські дії, спроби суїциду та ін. [15, с. 12 ]. Загалом, поведінка, яка відхиляється від норми, є формою соціальної дезадаптації.

Девіáнтна поведíнка (відхильна поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.

Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.

У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі. Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини. Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності.

Проблему девіантної поведінки аналізували такі науковці як Р. Мертон, Іван Єрмаков, Лідія Сохань, Микола Рижков, Євген Павлютенков, Василь Крижко, Тетяна Титаренко та інші.

Біологічні:

• наслідки спадковості;
• вплив природного середовища;
• порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму;
• вроджені психопатії;
• мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку.

Психологічні:

• акцентуації характеру;
• інфантилізм;
• підвищеній рівень тривожності;
• різноманітні реакції (емансипації, групуванню з друзями, відмови, компенсації, захоплення (хоббі);
• задоволення почуття цікавості;
• потяг до самоствердження;
• потреба змінити психічний стан у стресовій ситуації.

Соціально-економічні:

• зниження життєвого рівня населення;
• майнове розшарування суспільства;
• обмеження соціально схвалених способів заробітку;
• безробіття;
• доступність алкоголю та тютюну.

Соціально-педагогічні:

• зростання кількості сімей з конфліктними та асоціальними стилями виховання.

Соціально-культурні:

• зниження морально-етичного рівня населення;
• поширення кримінальної субкультури;
• руйнування духовних цінностей;
• наростання неформальних об'єднань, в яких домінує культ сили;
• пропаганда в засобах масової інформації насильницьких та безвідповідальних стереотипів поведінки.

Дата добавления: 2013-12-13