Макроекономіка – це наука про агреговану поведінку в економіці

Макроекономіка – це галузь економічної науки, що вивчає функціонування економіки в цілому з точки зору забезпечення умов стійкого економічного росту, повної зайнятості ресурсів і мінімізації рівня інфляції.

Предметом макроекономіки є коло проблем, що вона покликана вивчати, а саме – механізм функціонування національної економіки.

Можна виділити сім основних макроекономічних проблем чи макроекономічну “чудову сімку“:

· національний продукт;

· зайнятість (безробіття);

· інфляція;

· економічне зростання;

· економічний цикл;

· макроекономічна політика;

· зовнішня взаємодія національних економік.

У самому загальному виді зміст нашого курсу зводиться до розкриття семи вищезгаданих проблем.

Макроекономіка переслідує конкретні цілі і використовує відповідні інструменти.

Система цілей містить у собі наступні елементи:

1. Високий і зростаючий рівень національного виробництва, тобто рівень реального валового внутрішнього продукту (ВВП).

2. Висока зайнятість при невеликому вимушеному безробітті.

3. Стабільний рівень цін у сполученні з визначенням цін і заробітної плати шляхом взаємодії попиту та пропозиції на вільних ринках.

4. Досягнення нульового сальдо платіжного балансу.

Перша мета полягає в тому, що кінцева задача економічної діяльності зводиться до забезпечення населення товарами і послугами. Сукупним вимірником національного виробництва виступає валовий внутрішній продукт (ВВП), що виражає ринкову вартість кінцевих товарів і послуг.

Другою метою макроекономічної політики є висока зайнятість і низьке безробіття. Рівень безробіття коливається в ході економічного циклу. У фазі депресії попит на робочу силу скорочується, а рівень безробіття збільшується. У фазі пожвавлення попит на робочу силу росте, а безробіття скорочується. Однак задовольнити потреби усіх у гідній роботі — важко досяжна задача.

Третьою макроекономічною метою є стабільність цін при наявності вільних ринків. Розповсюдженим вимірником загального рівня цін є індекс споживчих цін (ІСЦ), що враховує витрати на придбання фіксованого набору «кошика» товарів і послуг.

Четверта мета стосується відкритої економіки й означає досягнення загальної економічної рівноваги на рівні повної зайнятості при нульовому сальдо платіжного балансу.

Співвідношення основних макроекономічних цілей визначає головну макроекономічну мету, що відбиває основну задачу макроекономічної політики. Держава у своєму розпорядженні має відповідні інструменти, що вона може використовувати для впливу на економіку.

Виділяються наступні інструменти макроекономічної політики:

· податково-бюджетна політика;

· грошово-кредитна політика,

· політика доходів;

· зовнішньоекономічна політика;

· торгова політика

Дата добавления: 2013-12-13