Етапи антикризового управління

Основними етапами формування і реалізації політики антикризового фінансового управління підприємством при загрозі банкрутства є:

1) постійний моніторинг фінансового стану підприємства з ціллю початкового виявлення причин кризового стану підприємства. Виділяється особлива група об’єктів спостереження, що формуватиме можливе критичне поле, яке створює загрозу банкрутства;

2) профілактика ризику шляхом розробки певних заходів, зокрема оцінюється можливість попередження певного виду ризику, здійснюється діяльність щодо нейтралізації ризиків;

3) визначення масштабів кризового стану підприємства. При вияві суттєвих відхилень від нормального здійснення господарської діяльності, визначеного напрямками його фінансової стратегії та системою планових і нормативних фінансових показників визначаються масштаби кризового стану підприємства. Така інформація дозволяє здійснювати селективний підхід до обрання системи механізмів захисту від можливого банкрутства;

4) дослідження основних факторів, що обумовлюють кризисний розвиток підприємства. Розробка політики антикризового фінансового управління визначає необхідність передчасного групування таких факторів по основним визначаючим принципам дослідження ступеня впливу окремих факторів на форми та масштаби кризисного фінансового розвитку; прогнозування розвитку факторів, що здійснюють негативний вплив;

5) формування системи цільового виходу підприємства із кризисного стану, адекватної його масштабам. Цілі антикризового фінансового управління конкретизуються в залежності від масштабів кризового стану підприємства. Вони повинні враховувати також прогноз розвитку основних факторів, визначаючих загрозу банкрутства. На даному етапі фінансового менеджменту можуть бути реалізовані три принципових цілі, адекватні масштабу кризисного стану підприємства:

- усунення платоспроможності підприємства;

- відновлення фінансової стійкості підприємства (забезпечення його фінансової рівноваги в короткостроковій перспективі);

- зміна фінансової стратегії з ціллю забезпечення стійкого економічного зростання підприємства;

6. Вибір і використання дієвих внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства, що відповідають масштабам його кризисного фінансового стану. Ці механізми засновані на послідовному використанні окремих моделей управлінських рішень, обраних в залежності выд специфіки господарської діяльності підприємства та масштабів його кризового розвитку. В системі антикризового фінансового управління підприємством даному напрямку політики приділяється значна увага.

7. Обрання ефективних форм санації підприємств. Якщо масштаби кризисного фінансового стану не дозволяють вийти з нього за рахунок використання внутрішніх механізмів та фінансових резервів, підприємство може вдатися до зовнішньої допомоги, яка зазвичай приймає форму її санації. Санація підприємства може здійснюватись як до, так і під час здійснення процедури про банкрутство. В першому випадку підприємство саме може виступати ініціатором своєї санації та обрання її форм.

8. Забезпечення контролю за результатами розроблених міроприємств по виходу підприємства з фінансової кризи. Такому контролю повинна приділятись велика увага. Значна частина цих міроприємств контролюється в системі оперативного контролінгу організованого на підприємстві.

Дата добавления: 2013-12-13