В короткостроковому періоді

Криві пропозиції конкурентної фірми й галузі та рівновага

Виробник має визначити, скільки продукції йому треба запропонувати для продажу на ринку за певною ціною. Методика визначення оптимального обсягу випуску продукції, яку розглянуто вище (правила максимізації прибутку або мінімізації збитків), дозволяє вирішити цю задачу.

Фірма повинна виробляти таку кількість продукції, щоб спостерігалася рівність величин граничного доходу й граничних витрат: MR = MC. В умовах ринку досконалої конкуренції граничний дохід фірми дорівнює ціні продукції: MR = P. Треба знати величину граничних витрат фірми, тобто мати криву MC. Припустимо, дані про витрати фірми, їхню динаміку є. Це криві ATC, AVC, MC (рис. 9.2).

Ціна, MC

дохід,

витрати Р₄ A₄ MR₄

фірми Р₃ A₃ ATC MR₃

P₂ A₂ MR₂

Р₁ A₁ AVC MR₁

Q₁ Q₂ Q₃Q₄ Випуск продукції

Рис. 9.2. Побудова кривої пропозиції конкурентної фірми

Треба визначити, скільки саме продукції повинна виробляти фірма, якщо ринкова ціна встановлюється на рівні P₁, або P₂, або P₃, або P₄.

Величини граничного доходу MR₁, MR₂, MR₃ MR₄ дорівнюють відповідним значенням ціни. A₁, A₂, A₃, A₄ - це точки перетину графіків MR і MC. Точки Q₁, Q₂, Q₃, Q₄ - це проекції точок A₁, A₂, A₃, A₄ на вісь абсцис. Слід зазначити, що випуск продукції в обсязі, меншому за Q₁, є недоцільним, бо у такому випадку середні граничні витрати AVC більші, ніж ціна P₁.

Припустимо, на ринку встановилася ціна P₂. Якщо за такою ціною фірма буде випускати продукції менше, ніж Q₂, вона отримає перевищення MR над MC. Збільшення випуску до Q₂ дає на кожну додаткову одиницю продукції більш помітний приріст доходу, ніж приріст витрат, бо тут MR > MC. Але якщо за ціною P₂ фірма буде випускати продукції більше, ніж Q₂, то граничні витрати вже будуть більшими, ніж граничний дохід: MR < MC. Отже, можна зробити висновок, що за ціною P₂ фірма має виготовляти саме Q₂ одиниць продукції. Це буде оптимальний у цьому випадку обсяг випуску. Щоправда, економічного прибутку фірма не матиме, але вона буде мінімізувати збитки, бо AVC < P₂ < ATC при виготовленні Q₂ одиниць продукції.

Міркуючи таким чином, можна довести, що оптимальний рівень випуску за ціною P₁ – це Q₁ одиниць продукції, а рівням ціни P₃ і P₄ відповідають обсяги випуску й пропозиції на ринку Q₃ і Q₄ одиниць продукції. Випуск продукції в інтервалі Q₁ - Q₃ за ціною P₃ забезпечує мінімізацію збитків, а випуск продукції в інтервалі Q₃ - Q₄ за ціною Р₄ – максимізацію прибутку.

Отже, крива пропозиції конкурентної фірми у короткостроковому періоді – це частина кривої її граничних витрат, яка розташована вище точки перетину MC з AVC. Оскільки крива MC йде вгору, збільшення обсягу пропозиції фірми є доцільним лише при зростанні ціни продукції.

Випуск продукції на рівні, коли MR = MС, забезпечує стан рівноваги фірми. Графічну ілюстрацію такої ситуації подано на рис. 9.3.

Ціна, MC, S

дохід,

витрати ATC

фірми

P₁ A D, MR₁

AVC

Q₁ Випуск продукції

Рис. 9.3. Рівновага конкурентної фірми у короткостроковому періоді

За ціною P₁, коли граничний дохід становить MR₁, фірма має виробляти Q₁ одиниць продукції. A – це точка перетину кривих попиту на продукцію фірми (D, MR₁) і пропозиції фірми (MC, S).

Кожна фірма має бажання й можливість при зростанні ціни продати на ринку більше продукції, і навпаки. Зрозуміло, що крива пропозиції галузі, як і крива пропозиції окремої фірми, є зростаючою. Крива попиту на продукцію галузі відповідно до закону попиту є спадною. Рівновага на галузевому ринку встановлюється за умови збалансування попиту й пропозиції (рис. 9.4).

Ціна

D S

Р₁

Q₁ Кількість продукції

Рис. 9. 4. Рівновага конкурентної галузі

у короткостроковому періоді: – крива попиту на продукцію галузі, S – крива пропозиції галузі; Р₁ – ціна рівноваги; Q₁ – кількість товару, що відповідає ціні рівноваги

Дата добавления: 2013-12-13