Суть чистої монополії й причини монополізації

Економічні наслідки монополії. Державне регулювання у монополістичних галузях.

Визначення фірмою-монополістом ціни й обсягу виробництва.

Суть чистої монополії й причини монополізації.

План

Зазвичай спостерігається інша картина: зі зростанням обсягу виробництва і, відповідно, попиту на виробничі ресурси їхня вартість збільшується, і навпаки. У такому випадку галузь називається галуззю з середніми витратами, що змінюються. Якщо ресурси стають дорожчими, зростають середні витрати фірм, то це означає, що умова рівноваги “середньої” фірми P = min ATC виконується при більш високому рівні ціни, і навпаки.

Такі галузі отримали назву галузей з незмінними середніми витратами. Пропозиція галузі у цьому випадку є абсолютно еластичною.

У ситуації, що було розглянуто, є один цікавий момент, на який слід звернути увагу. Рівновага галузі завжди встановлювалася за ціною 30 грн, але обсяги галузевої пропозиції були різними. Це означає, що середні витрати фірми залишалися незмінними при різних рівнях галузевого виробництва і, відповідно, різних рівнях загального попиту на виробничі ресурси. Таке є теоретично можливим, якщо ціна ресурсів, які використовує галузь, не змінюється, незважаючи на збільшення (або зменшення) споживання цих ресурсів. Для цього потрібно, щоб галузь залучала незначну частину ресурсів багатогалузевого призначення.

Якщо фірми мають економічний прибуток або зазнають збитків, і те, й інше буде незабаром ліквідовано завдяки зміні кількості фірм у галузі. Тільки за умови, що “середня” фірма галузі (тобто абсолютна більшість фірм) буде мати нульовий економічний прибуток, ніхто із фірм не буде мати бажання вийти з галузі або ввійти до неї.

Тема 10. МОНОПОЛЬНИЙ РИНОК

Термін “монополія” походить від грецьких слів monos – один і poleo – продаю.

Чиста (або абсолютна) монополія характеризується тим, що якась одна фірма є єдиним виробником продукту, що не має явних замінників, і завдяки цьому повністю охоплює ринок певного продукту. Чистими монополістами можуть бути, наприклад, водопровідні, електричні, газові компанії.

У цьому випадку поняття “фірма” і “галузь” мають розглядатися як синоніми.

Важливою характерною рисою чистої монополії є можливість фірми-монополіста безпосередньо впливати на ринкову ціну. Така можливість пояснюється тим, що монополіст може визначати обсяг ринкової пропозиції і змінювати його на власний розсуд. Але треба розуміти, що зміна обсягу ринкового продажу обов’язково пов’язана зі зміною ціни. Закон попиту діє і на монопольному ринку – щоб продати продукції більше, треба знижувати ціну, а якщо продавець підвищує ціну, він стикається з фактом зменшення попиту. Таким чином, абсолютної влади над ринком не має навіть “чистий” монополіст. Він може встановлювати ціну в тому розумінні, що вибирає певну комбінацію “ціна – обсяг продажу”.

Ступінь впливу фірми-монополіста на ринок характеризується тим, наскільки легко їй вирішувати завдання збільшення свого доходу завдяки тим або іншим діям. Найкраще для продавця-монополіста – мати можливість збільшити дохід, зменшивши кількість товару, що продається на ринку. Таке може бути за умови низької еластичності попиту на товар. Так звана монопольна влада характеризується величиною, оберненою до коефіцієнта еластичності попиту на продукцію фірми E _dp:

¾¾¾¾.

½E _dp½

Якими ж є основні причини такого явища, як монополізація виробництва?

1. У деяких галузях обов’язковою умовою ефективного функціонування підприємств є великі масштаби виробництва (автомобілебудування, літакобудування, металургія й т. ін.). Зрозуміло, це приводить до того, що провідні позиції у таких галузях захоплюють декілька підприємств (або навіть одна фірма).

2. Є такі галузі, де конкуренцію здійснювати дуже важко, або вона навіть є неприйнятною з економічної точки зору. Справа в тому, що іноді, у певних видах виробництва, одна велика фірма демонструє більш високу ефективність, ніж декілька менших фірм (завдяки використанню позитивного ефекту масштабу).

3. Монополізації виробництва певною мірою сприяє володіння патентами. Згідно із законами фірми, які освоїли новий продукт або нову технологію, у тому випадку, коли ці нововведення запатентовано, протягом певного часу мають право одноосібно їх використовувати.

4. Державне ліцензування деяких видів економічної діяльності.

5. Захоплення сировинних джерел, тобто встановлення контролю над ними.

6. Використання нечесних способів ведення конкурентної боротьби: тиск на банки й постачальників сировини, щоб позбавити конкурента ресурсів, різке зниження ціни (демпінг) і т. ін.

Зрозуміло, що у різних галузях можливості для монополізації неоднакові. Якщо причини монополізації виявляються, так би мовити, повною мірою, стає можливим формування чистої монополії.

Дата добавления: 2013-12-13