Заняття 43

Серця

Клапан серця

Практична робота

І. Замалювати під світловим мікроскопом

Препарат № 50: стінка серця бика.

(методика проведення практичної роботи – див. Альбом з гістології, ч. І).

ІІ. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії

(номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі- посібникові, ч. ІІ)

29. Фрагмент кардіоміоцита (поздовжній переріз).

30. Фрагмент кардіоміоцита (поперечний переріз).

31. З’єднання кардіоміоцитів.

32. Передсердний міоцит.

ІІІ. Розглянути демонстраційні препарати

Забарвлення: орсеїном. Збільшення: х 400.

У складі клапанів серця виявляється велика кількість еластичних волокон, які утворюють густу просторову сітку. Вони обарвлюються орсеїном у коричневий колір (інші волокна при цій методиці залишаються неконтрастними).

2. Волокна провідної системи серця

Забарвлення: азотнокислим сріблом за методикою Кампоса. Збільшення: х 400.

Нервові волокна провідної системи серця виглядають чорними.

3. Глікоген у провідній і скоротливій м’язовій тканині серця

ШІК-реакція. Збільшення: х 400.

Частинки глікогену, які мають різну форму, іноді химерну, і різну величину, фарбуються у червоно-фіолетовий колір.

4. Лужна фосфатаза у кровоносних капілярах міокарду серця

Забарвлення: за Гоморі. Збільшення: х 400.

У місцях локалізації активності фосфатази виявляється чорний осад (сульфіду кобальту).

5. Сукцинатдегідрогеназа в провідній і скоротливій м’язовій тканині

Забарвлення: за методом Берстона. Збільшення: х 400.

У місцях локалізації сукцинатдегідрогенази виявляється інтенсивний синій осад (моно- і диформазану).

6. Стінка серця людини похилого віку

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400.

Джерела інформації

А. Основні:

1. Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: «Книга плюс». – 2003. – С. 253-258.

2. Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К С.Кабак. Львів: Мир, 1992. – С.184-189.

3. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. ІІ. А.С.Головацький, В.Й.Палапа Ужгород, 1997.

Б. Додаткові:

1. Гистология. Под редакцией Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной. М., 1989.

2. Гистология.А.Хэм, Д.Кормак. М.: Мир, 1982, т. 3.

3. Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В.Алмазов, Л.С.Сутулов. М.: 1978.

4. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В.Пасєчка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.

5. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю.К.Елецкого. М.: 1996.

5. Цитология и общая гистология. В.Л.Быков СОТИС, Санкт-Петербург,

1999.

6. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997.

Тема: Органи кровотворення та імунного захисту. Вивчення первинних органів кровотворення, їх гістофізіології та вікових змін

Мета: 1. Знати джерела розвитку первинних органів лімфатичної системи.

2. Зрозуміти функціональне значення первинних органів лімфатичної системи.

3. Вивчити тонку структуру червоного кісткового мозку і загруднинної залози (тимусу).

4. Навчитися «читати» гістологічні препарати та електронні фотографії

за темою заняття.

Професійне орієнтування студентів

Органам лімфатичної системи належить ведуча роль в забезпеченні постійності морфологічного складу крові та імунологічного гомеостазу. Це винятково складна система, структурні компоненти якої (первинні і вторинні органи) тісно зв’язані між собою як морфологічно, так і функціонально. У первинних органах лімфатичної системи, до яких належать червоний кістковий мозок і загруднинна залоза, відбувається антигеннезалежна проліферація і диференціація Т- і В-лімфоцитів, процеси кровотворення. Майбутньому лікарю необхідні ґрунтовні знання морфологічних компонентів лімфатичної системи, зокрема первинних органів, для кваліфікованої оцінки аналізів крові та червоного кісткового мозку, що дає можливість при життєво вивчати стан мієлоїдного кровотворення, клітинного та гуморального імунітету.

Базовий рівень знань та умінь

1. Загальні відомості про будову і розміщення у організмі первинних органів лімфатичної системи (біологія, анатомія людини).

2. Будова ретикулярної тканини (загальна гістологія).

3. Гемокапіляри синусоїдного типу (попередні теми).

4. Ембріональні зачатки, з яких розвиваються первинні органи лімфатичної системи (ембріологія).

Розподіл часу

1) теоретичний розбір матеріалу – 35 хв,

2) виконання практичної роботи – 50 хв

3) перевірка і підписування рисунків – 5 хв.

Програма самостійної підготовки студентів

І. Прочитайте та вивчіть матеріал

на стор. 260-267 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією О.Д.Луцика та ін., 2003 та у лекції.

ІІ. Дайте відповіді на такі запитання

1. Поняття про систему лімфатичних органів. Загальна характеристика і функціональне значення. Джерела розвитку.

2. Класифікація лімфатичних органів.

3. Загальний план будови лімфатичних органів. Структурні компоненти системи лімфатичних органів, їх розміщення у організмі.

4. Первинні лімфатичні органи. Морфофункціональна характеристика червоного (ЧКМ). Складові частини гемопоетичного, стромального та судинного компонентів ЧКМ. Особливості будови синусоїдних гемо­ка­пі­ля­рів ЧКМ. Морфофуннкціональна характеристика жовтого кісткового мозку.

5. Ембріональний розвиток і вікові зміни ЧКМ.

6. Загальна морфофункціональна характеристика загруднинної залози.

7. Клітинний склад кіркової і мозкової речовини часточок загруднинної залози.

8. Будова тілець загруднинної залози (тільця Гассаля).

9. Локалізація, структурні компоненти та функціональне значення гематотимусного бар’єру.

10. Вікова та акцидентальна інволюція загруднинної залози. Поняття про тиміколімфатичний статус.

11. Ембріональний розвиток і вікові зміни загруднинної залози.

ІІІ. Покажіть такі структури

А. На гістологічних препаратах

Червоний кістковий мозок:

· ретикулярні клітини,

· острівці гемопоезу,

· мегакаріоцити,

· адипоцити,

· просвіт синусоїдного гемокапіляра;

Загруднинна залоза:

· капсула,

· міжчасточкові перегородки,

· часточки:

· кіркова речовина,

· мозкова речовина,

· тимоцити,

· епітеліоретикулярні клітини,

· тільця загруднинної залози (тільця Гассаля).

Б. На електронних мікрофотографіях

Червоний кістковий мозок:

· ретикулярна клітина,

· базофільний еритробласт,

· оксифільний еритробласт,

· ретикулоцит,

· мієлобласт еозинофільний,

· метамієлоцит нейтрофільний,

· метамієлоцит еозинофільний,

· сегментоядерний нейтрофіл,

· про мегакаріоцит.

Загруднинна залоза:

епітеліоретикулярна клітина:

· ядро,

· цитоплазма,

· відростки.

Т-лімфоцит.

Ілюстративний матеріал

· таблиці, схеми,

· гістологічні препарати,

· електронні фотографії.

Дата добавления: 2013-12-13