Понятійний апарат

Задатки – природжені анатомо-фізіологічні риси індивіда, які під впливом середовища у процесі виховання перетворюються у здібності.

Здібності – індивідуальні властивості особистості, які передумовою успішного виховання певних видів діяльності.

Знання – особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, яка характеризується усвідомленням їх істинності.

Уміння – здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок.

Навичка – автоматизована дія, вироблена на основі багаторазових повторень.

Концепція педагогічна – система поглядів на те чи інше педагогічне явище, процес, спосіб розуміння, тлумачення якихось педагогічних явищ, подій; провідна ідея педагогічної теорії.

Парадигма – теорія (або модель постановки проблем), прийнята за зразок вирішення дослідницьких завдань певним науковим співтовариством.

Доктрина – теорія, система поглядів, світогляд.

Засоби – вид суспільної діяльності, який може впливати на особистість.

Принципи – переконання, правило, норма, якими користується вихователь з метою кращого впливу на вихованця.

Методи – шляхи, способи досягнення мети навчання чи виховання.

Лекція – систематизований, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки.

Семінар навчальний – один із основних видів навчальних практичних занять. Полягає в самостійному вивченні учнями чи студентами за завданнями педагога окремих питань і тем.

Робота с амостійна – різноманітні види індивідуальної діяльності учнів чи студентів, яка здійснюється ними на навчальних заняттях або вдома за завданнями викладача чи вчителя під його керівництвом.

Урок – форма організації навчальної роботи, яка відбувається в межах точно визначеного часу з постійним складом учнів відносно однакового рівня підготовленості й віку у відповідності з розкладом і включає різні види роботи як учителя, так і учнів, необхідних для досягнення навчальних результатів.

Тема 1. Історія педагогіки України як складова навчального курсу “Історія педагогіки”

1. Історія педагогіки як галузь педагогіки і навчальний предмет.

2. Мета курсу та завдання дисципліни.

3. Значення навчального предмету у формуванні сучасного вчителя.

Рекомендована література:

1. Галузинський Б.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч.посібник. – К.: Вища шк.., 1995. – 237 с.

2. Левківський М.В. Історія педагогіки: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 360 с.

3. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки / За заг.ред.дійсного члена АПН України М.Г.Стельмаховича. – К.: Інститут змісту і методів навчання МО України, 1998. – 337 с.

4. Москаленко А.М. Вивчення курсу “Історія педагогіки” у вищих педагогічних навчальних закладах. Модуль 1. “Історія педагогіки України”: Навчально-методичний посібник – К.: КМПУ імені Б.Д.Грінченка, 2005. – 228 с.

5. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навч.посіб. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.

6. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальнмй посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів освіти. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 528 с.

7. Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки / За заг.ред. С.А.Литвинова. – К.: Радянська школа, 1961. – 652 с.

Дата добавления: 2013-12-13