Методи науково-педагогічного дослідження народної педагогіки

Української народної педагогіки

Основні джерела наукового дослідження

Розділи української народної педагогіки

Українська народна педагогіка складається з таких розділів:

- українське родинознавство (фамілістика) (об’єднує знання й досвід народу щодо створення та збереження міцної, здорової, щасливої сім’ї);

- народне дитинознавство (розкриває вікові та психологічні особливості дітей, концентрує в собі усталені погляди на емпіричні знання про умову й рушійні сили розвитку людських якостей на стадії дитинства, закономірності перебігу фізіологічних, сенсорних, емоційних, вольових і пізнавальних процесів у дитячому віці, особливості формування дитини як особистості);

- батьківська педагогіка (визначає роль сімейного виховання; репрезентує народну мудрість передачі дитині в сім’ї батьками духовного й виробничого досвіду, культури поведінки);

- народна дидактика (концентрує в собі сукупність знань, вироблених народом, про закономірності процесу навчання, його принципи, методи, форми організації та відповідно до віку дітей особливості засвоєння ними знань, умінь, навичок; висвітлює погляди народу на знання та їх роль у житті людини, на школу як навчальний заклад, на джерела знань);

- народна педагогічна деонтологія (з грецької – потрібне, необхідне) (вивчає проблеми обов’язку, всі норми моральних вимог і співвідношення їх; те, без чого не можна уявити справжнього виховання).

До основних джерел наукового дослідження української народної педагогіки відносяться:

- міфологія (сукупність міфів народу);

- фольклор (народна творчість; усна словесність);

- писані та друковані пам’ятки з історії України, етнографії, філософії;

- твори українських освітніх діячів, педагогів, письменників.

До методів науково-педагогічного дослідження народної педагогіки відносяться:

- самостійне опрацювання відповідної літератури;

- психолого-педагогічний аналіз фольклорного та етнографічного матеріалу;

- педагогічні спостереження;

- бесіди з батьками, літніми людьми, талановитими оповідачами, умільцями;

- анкетування;

- застосування демографічної статистики;

- оцінка та самооцінка (рейтинг);

- вивчення дитячих забав, іграшок, виробів тощо.

Дата добавления: 2013-12-13