Навчально-методичний комплекс розроблено к.соц.н., доцентом Фабрикою А.А

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ

«Соціологія»

для студентів факультету історії та права

спеціальності 6.030104 Політологія

Кіровоград - 2011

УДК
ББК

Навчально-методичний комплекс курсу. КДПУ. 2011. - с.

Розробники: к. соц. н., доцент Фабрика А.А.

Рецензенти:

Затверджено методичною радою (КДПУ, факультету історії та права)

Протокол № ___від _______________________2011р.

ББК
© КДПУ, 2011

Зміст

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ …………………..………………………

МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ ……………………………………………………...

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ ……………………………………………………………...

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ ………………………………………………

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ……………………………………………………………………………..

ТЕМи і зміст семінарських занять ………………………………………………….

завдання для самостійної роботи …………………………………………………..

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ …………………………………………………………………………

МЕТОДИ НАВЧАННЯ …………………………………………………………………………….

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ………………………………………………………………………..

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ………………...

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ………………………………………………………………...

ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………………………………..

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Соціологія»

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освіт-ньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 4   (нац. кредитів: 3)   Модулів за видами роботи: 3   Змістовних модулів: 2   Загальна кількість годин: 144   Тижневих годин: ауд. – 4 год.; самост. – 4 год.	Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки   Напрям підготовки: 6.030104 Політологія   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язковий   Рік підготовки: 2   Семестр: 4   Лекції (теоретична підготовка): 38 годин   Семінарські заняття: 34години   Самостійна робота: 72 години Вид контролю: екзамен

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Метою викладання соціології майбутнім політологам є формування культури соціологічного мислення.

Культура соціологічного мислення, на нашу думку, співпадає з тим, що відомий американський соціолог Чарльз Райт Мілс назвав «соціологічною уявою», у якій можна виділити три виміри:

1) структурний, тобто вміння розуміти оточуюче соціальне середовище – структуру суспільства, її елементи та їх взаємозв’язок один з одним, те як вони функціонують, чим структура суспільства, що вивчається, відрізняється від інших типів соціального порядку;

2) історичний, тобто вміння бачити значні особливості сучасного світу у порівнянні з минулими історичними епохами, механізми зміни даного суспільства, засоби «як робити» історію, характерні для конкретної історичної епохи;

3) людський, тобто здатність зрозуміти, які типи людей відіграють особливу роль у сучасному суспільстві на даному етапі, які ідуть їм на зміну, який відбір вони проходять і як формуються, як набувають свободи або підкоряються обставинам, стають чутливими або байдужими, який вплив на «людську натуру» має конкретне соціальне середовище.

Розвинута соціологічна уява є показником професійної компетентності фахівця, зокрема політолога, умовою прийняття ним неординарних, соціально-грамотних рішень.

Завданням вивчення курсу «Соціологія» є формування наступних знань, умінь та навичок:

– знання та розуміння тих потреб, що виникли у розвитку як суспільства так і соціально-гуманітарних наук, котрі повинна була задовольнити поява нової системи знань – соціології;

– знання специфіки предмета соціології та історії його формування;

– визначення понять «соціальні явища», «соціальні процеси», вміння виокремлювати ті явища і процеси суспільного життя, що належать до предмета соціологічної науки;

– уявлення про особливості теоретичної та емпіричної складових соціологічного знання, їхній внесок у розвиток науки та у розв’язання проблем сучасного суспільства;

– знання основних функцій соціології;

– знання основних етапів розвитку (систематизації) світової та вітчизняної соціологічної науки;

– уявлення про природу та механізми соціальної взаємодії як визначального чинника соціального життя, визначення понять «соціальні зв’язки» та «соціальні відносини»;

– визначення поняття «суспільство» та уявлення про суспільство як складну систему соціокуль­турних зв’язків та відносин;

– розуміння специфіки соціологічного підходу до розгляду культури, ядро якої – цінності – є основою соціальної регуляції;

– знання основних структурних елементів культури (цінності, мова, знання, ідеологія);

– знання типології культур та факторів, що відповідають за культурну єдність і тих, що спричиняють різноманіття культур у суспільстві;

– визначення поняття «соціальна норма» та знання функцій соціальних норм;

– визначення поняття «девіантна поведінка», знання основних наукових підходів до пояснення її причин, усвідомлення позитивних та негативних аспектів девіації;

– розуміння причин запровадження соціального контролю у суспільстві, знання його елементів та механізму дії;

– розуміння специфіки соціологічного підходу до вивчення особистості, де вона розглядається як об’єкт та суб’єкт соціальних відносин;

– визначення понять «соціального статусу» та «соціальної ролі», знання рольової теорії особистості, що визнана в соціології як один з найбільш значних підходів до пояснення механізму взаємодії індивіда і суспільства;

– знання соціальної типології особистості, та факторів, що визначають формування основних соці­альних типів особистості, які відображають особливості соціаль­ної організації й розвитку певного суспільства на визначеному етапі;

– визначення поняття «соціальний інститут», вміння пояснити механізм інституціалізації на прикладі формування будь-якого соціального інституту, знання типології соціальних інститутів;

– знання функцій та дисфункцій соціальних інститутів, розуміння тісних взаємозв’язків та взаємодії різних соціальних інститутів в суспільстві;

– визначення поняття «соціальна спільність», знання типології соціальних спільностей, розуміння природи реальних (не номінальних) об’єднань людей;

– визначення поняття «соціальна група» як однієї з форм соціальної спільності, розуміння особливостей життя людини у групі, знання типології соціальних груп;

– розуміння змісту поняття «соціальна організація», знання основних характеристик соціальної організації (цілі, синергії, структури, управління, культури), усвідомлення того, з яких причин люди утворюють організації та вступають до них;

– визначення поняття «соціальний рух», знання основних джерел виникнення й закономірностей роз­витку масових соціальних рухів та їх типології;

– визначення поняття «соціальна структура», знання основних параметрів соціальної структури та підходів до її вивчення, розуміння того, де і як можуть бути використані дані, що описують соціальну структуру суспільства, зокрема українського;

– визначення поняття «соціальна стратифікація», що є відображенням відносин нерівності у суспільстві, вміння виокремити та описати основні страти сучасного українського суспільства;

– визначення поняття «соціальна мобільність», знання основних каналів соціального підйому та розуміння факторів, що призводять до соціального падіння, визначення поняття «маргінальність»;

– визначення поняття «соціальна комунікація», знання її функцій та видів, розуміння механізмів впливу масової комунікації як на окремих індивідів так і на суспільство в цілому;

– визначення поняття «громадська думка», знання її функцій та причин дослідження;

– знання специфіки соціологічного підходу до вивчення сім’ї, розуміння причин, з яких сім’я є об’єктом дослідження науки про суспільство;

– знання того, що таке соціологічне дослідження, його структури, типології, сфери застосування отриманих за допомогою дослідження даних;

– знання основних принципів побудови програми соціологічного дослідження;

– знання основних методів отримання соціологічних даних: аналізу документів, масового опитування, спостереження та соціального експери­менту.

У процесі вивчення курсу «Соціологія» студент обов’язково повинен засвоїти понятійний апарат даної науки, що є невід’ємною складовою частиною мови, на якій сьогодні відбувається внутрішньо суспільний діалог під час обговорення найгостріших соціальних проблем з метою їх розв’язання, діалог між суспільством та владою.

Дата добавления: 2013-12-13