Теми рефератів

1. Параметри культурних структур.

2. Проблеми відродження національної культури в Україні.

3. Відмінності «міської» та «сільської» культури.

4. Характеристика масової культури та форми її прояву.

5. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.

Культура к система понять, цінностей та оцінок великою мірою визначає те, як бачить світ людина, яка є її носієм. Для більш предметно уявлення цієї ідеї було введено поняття культурної картини світу, що відрізняється від його наукової картини. Культурна картина світу, таким чином, містить у собі всю сукупність соціального досвіду, набутого певним народом упродовж всієї історії свого існування. Культура картина світу може вважатися сьогодні поняттям, що узагальнює всі наукові підходи, які застосовуються при вивченні сутності та змісту категорії „культура”.

Виходячи із викладеного, можна визначити основні функції культури(тобто сукупність її ролей), які вона відіграє у функціонуванні та розвитку сучасного суспільства. Основними серед них є такі:

1) людино творча, або гуманістична функція культури полягає у розвитку творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності;

2) гносеологічна, або пізнавальна функція культури полягає у тому, що культура є основним засобом пізнання і самопізнання суспільства, соціальної спільноти, групи й окремої людини;

3) кумулятивна функція культури спрямована на накопичення і збереження соціального досвіду, отриманого культурою в результаті взаємодії індивідів усередині культури і взаємодії;

4) інформаційна функція культури полягає у трансляції соціального досвіду, що забезпечує зв’язок часів – минулого, теперішнього і майбутнього;

5) комунікативна функція культури пов’язана із переданням повідомлень під час спільної людської діяльності, яка також припускає трансляцію соціального досвіду(в тому числі і між поколіннями); це функція соціального спілкування, завдяки якій забезпечується адекватність взаєморозуміння між людьми;

6) нормативно-регулююча або управлінська функція культури полягає у тому, що культура є важливим інструментом соціального управління поведінкою людини у суспільстві. Адже суспільство за допомогою культури створює орієнтири для людських дій і систему контролю за цими діями;

7) ціннісно – орієнтаційна функція культури полягає у тому, що вона задає певну систему координат або своєрідну „карту життєвих цінностей”, у яких існує і на які орієнтується людина у процесі суспільної життєдіяльності;

8) інтегруюча функція культури забезпечує цілісність самої культури, усвідомлення цієї цілісності індивідами, що належить до неї. Ця функція здійснюється за рахунок створення системи значень цінностей і норм, що є гарантом стабільності функціонування соціальних систем.

Усі переліченні функції дають можливість визначити культуру як механізм ціннісної – нормативної інтеграції соціальних систем.

Соціологія освіти – галузь соціологічного знання, яка вивчає закономірність розвитку та функціонування освіти як соціального інституту та його взаємодії із суспільством. Інститут освіти, як зазначається у колективній парці „Соціологія”, має відносну самостійність за своїми соціальними функціями, володіє спадкоємністю історичних систем освіти, здатністю активно впливати на функціонування й розвиток суспільства. Стан цієї системи визначається пануючим в цьому суспільстві способом виробництва та економічними відносинами, породженими ним, структурою соціальних зв’язків і відносин, а отже, і соціальною (насамперед соціально-класовою) структурною, особливостями політичних та ідеологічних відносин.

Реалізація завдань соціології освіти здійснюється через її функції.

7. Теоретико –пізнавальна функція соціології освіти вивчає глибинні риси освітянського життя, саму систему освіти як соціального інституту, її тенденції та закономірності.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягала специфіка первісних уявлень людей про су­спільство?

2. Які особливості теорії соціальної стратифікації Платона, теорії

«середнього класу» Арістотеля?

3. Наскільки доцільне застосування принципів соціального ме­неджменту Н. Макіавеллі за сучасних умов?

4. Що нового вніс у соціологічну думку Т. Гоббс своїм вченням про суспільний договір?

5. З якими засадами справедливого суспільства, сформульовани­ми Т. Мором і Т. Кампанеллою Ви згодні? Щодо яких проблем подиску­тували б?

6. Яка роль 0. Конта і Г. Спенсера у становленні соціології?

7. Чим відрізняються між собою соціологічні погляди К. Маркса і М. Вебера?

8. Охарактеризуйте етапи зародження і розвитку соціологічної ду­мки в Україні.

9. Чим зумовлене неоднакове ставлення до соціології у демокра­тичних і тоталітарних державах?

10. У чому полягають особливості розвитку вітчизняної соціології XX ст.?

11. Охарактеризуйте основні сучасні соціологічні теорії.

Теми рефератів

1. 0. Конт — родоначальник соціологічної науки.

2. Теорія суспільства Г. Спенсера.

3. Психологія юрби Г. Лебона.

4. Соціологічні аспекти психоаналізу 3. Фрейда.

5. Е. Дюркгейм про цінності та ідеали.

6. Праця М. Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму».

7. Основні напрями розвитку західної соціології XX ст.

8. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні.

Самостійна робота № 2

Дата добавления: 2013-12-13