Інвентаризація необоротних активів

ТЕМА 12. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ В СИСТЕМІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Контрольні запитання

1. Порядок здійснення річних заключних оборотів.

2. Як і на якому рахунку обраховується залишок на кінець року?

3. На якому субрахунку відображається облік операцій зі списання заборго-

ваності, термін позовної давності якої закінчився? Що він становить?

4. Аналітичний і синтетичний обліки результатів виконання кошторису.

12.1. Інвентаризація необоротних активів.

12.2. Інвентаризація запасів.

12.3. Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей.

12.4. Інвентаризація грошових коштів.

Із метою перевірки фактичної наявності об'єктів необоротних активів за їхнім місцез- находженням і місцем експлуатації проводиться інвентаризація необоротних активів.

Порядок проведення інвентаризації встановлений Інструкцією з інвента- ризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних ціннос- тей, грошових коштами і документів, розрахунків та інших статей балансу, за- твердженою наказом Головного управління Державного казначейства України

від 30.10.98 р. № 90 (далі - Інструкція № 90). Згідно з Інструкцією № 90 у всіх бюджетними організаціях мають проводитися щорічні планові інвентаризації необоротних активів перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року. При цьому:

– інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів проводить- ся не менше одного разу на три роки;

– бібліотечних фондів - один раз на п'ять років;

– інших основних засобів – у міністерствах, інших центральних органах

виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях (відді-

лах), виконавчих органах місцевих рад – не менше одного разу на два роки, в

інших установах – не рідше за один раз на рік.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється

комісія, яку очолює керівник установи або його заступник. До складу комісії

обов'язково мають входити працівники бухгалтерії й інші фахівці (інженери, те-

хнологи, економісти й ін.), обізнані з об'єктами необоротних активів, що інвен-

таризуються.

До початку інвентаризації необоротних активів необхідно перевірити:

1) наявність і стан інвентарних карток, описів та інших реєстрів аналітич- ного обліку, які провадяться в установі;

2) наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації:

3) наявність документів на необоротні активи, подані або прийняті поста-

новою в оренду, на зберігання, у тимчасове користування. За відсутності доку-

ментів має забезпечуватися їхня отримання й оформлення.

У разі виявлення яких-небудь розбіжностей і неточностей у реєстрах бу- хгалтерського обліку або технічної документації в облікову документацію ма- ють бути внесені відповідні виправлення й уточнення.

Інвентаризація необоротних активів проводиться за їхнім місцезнахо-

дженням і за матеріально відповідальними особами.

При інвентаризації необоротних активів комісія проводить огляд об'єктів,

записує в описі повне їхнє найменування, призначення, інвентарні номери, ос-

новні технічні й експлуатаційні характеристики. При інвентаризації машин,

устаткування й інших об'єктів перевіряються їхні заводські номери.

При виявленні об'єктів, не прийнятих на облік, а також об'єктів, за якими в

реєстрах бухгалтерського обліку відсутні які-небудь дані або зазначені неправи-

льні дані, що характеризують їх, до опису включаються правильні відомості й те-

хнічні показники за цими об'єктами. При цьому інвентаризаційна комісія має

встановити, коли і за чиїм розпорядженням споруджено невраховані об'єкти, ви-

явлені при інвентаризації,за рахунок яких джерел віднесені витрати на їхнє спо-

рудження, з віддзеркаленням даних у протоколі інвентаризаційної комісії.

Невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, оцінюються з урахуван-

ням ринкових цін, а знос може бути визначений за їхнім дійсним технічним ста-

ном із оформленням відомостей про оцінку і знос відповідними актами.

Під час проведення інвентаризації складаються інвентаризаційні описи.

Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуваннями від-

повідно до основного призначення об'єкта.

Якщо об'єкт піддався відновленню, реконструкції, розширенню або переоблад-

нанню й унаслідок цього змінилося основне його призначення, то він зараховується до

інвентаризаційного описупіднайменуванням, щовідповідає новомупризначенню.

У випадках коли мали місце роботи капітального характеру (надбудова

поверхів, прибудова нових приміщень та ін.) або часткова ліквідація будівель і

споруд (знос окремих конструктивних елементів), і ці операції не були відобра-

жені в бухгалтерському обліку, комісія має за відповідними документами ви-

значити суму збільшення або зменшення первинної вартості об'єкта й указати в

описі дані про проведені зміни. Одночасно комісія повинна встановити винних

осіб і причини, через які конструктивні зміни тих або інших об'єктів не були ві-

дбиті в облікових реєстрах.

Об'єкти основних засобів, які в момент інвентаризації знаходитимуться за

межами установи (автомобілі, морські та річкові судна, що знаходяться у трива-

лих рейсах: машини й устаткування, відправлені на капітальний ремонт тощо),

необхідно проінвентаризувати до моменту їхнього тимчасового вибуття.

Якщо під час інвентаризації виявлено об'єкти основних засобів, непридат-

них до експлуатації і не відновлювальні, то інвентаризаційна комісія складає

окремий опис із указівкою на часу введення в експлуатацію і причин, що приз-

вели зазначені до непридатності об'єкти.

Одночасно з інвентаризацією власних основних засобів перевіряються ос-

новні засоби, що перебувають на відповідальному зберіганні й орендовані, за

якими складаються окремі описи.

Інвентаризація дорогоцінних металів і коштовних каменів, що містять- ся у приладах, устаткуванні й інших виробах, проводиться одночасно з інве- нтаризацією цих цінностей. Інвентаризація коштовних каменів і дорогоцінних металів проводиться відповідно до Інструкції про порядок отримання, викорис- тання, обліку і зберігання коштовних каменів і дорогоцінних металів, затвер- дженої наказом Міністерства фінансів України від 06.04.98 р. № 84.

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться одночасно з ін-

вентаризацією основних засобів, при цьому інвентаризаційною комісією пе- ревіряються:

1) наявність документів, що підтверджують права установи на використання об'єкта нематеріальних активів;

2) правильність і своєчасність віддзеркалення нематеріальних активів в обліку.

При інвентаризації нематеріальних активів до інвентаризаційного опису вно-

сяться наступні дані: назва, характеристика, первинна вартість і сума зносу, дата прид-

бання, термін корисного використання. Для визначення результатів інвентаризації бух-

галтерія установи складає порівняльні відомості. Надлишки й нестачі необоротних ак-

тивів,виявлені підчаспроведення інвентаризації, наведені втаблиці 12.1.

№ п/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Оприбутковані надлишки необоротних активів, виявлені під час інвентаризації	103-122
	Створено фонд
	Списані необоротні активи внаслідок нестачі, установленої при інвентаризації		104-122
Списана сума зносу	131-133
	Одночасно робиться другий запис на суму вартості відшкодування збитків, на рахунок винної особи
	Надходження до каси, й на поточні, реєстраційні спеціальні реєстраційні рахунки установ сум погашення нестач віднесе- них на рахунок винних осіб	301,302 311,313 321,323
	Списана нестача необоротних активів, установлених при ін- вентаризації		104-122
	Списана сума зносу	131-133

Таблиця 12.1 – Господарські операції з надлишками й нестачами необоротних активів, виявлені під час проведення інвентаризації

Сума збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою, обчислюється відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого ухвалою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р, № 116 із змінами й доповненнями.

У разі коли винні особи не знайдені, вартість бракованих необоротних ак- тивів списується з балансу бюджетної організації тільки після ретельної переві-

рки відсутності винних осіб і вживання конкретних заходів із недопущення фа- ктів розкрадання надалі.

У випадку якщо під час інвентаризації встановлено, що нестача необорот- них активів виникла з вини матеріальної відповідальної особи, то останній по-

винен буде відшкодувати установі заподіяні збитки. При визначенні розміру збитків, що відшкодовуються винною особою, необхідно керуватися Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, недостач, знищення (псування) ма- теріальних цінностей, затвердженим ухвалою Кабінету Міністрів України від

22.01 96 р. № 116.

Для віддзеркалення розрахунків за нестачами й розкраданнями грошових

коштами і матеріальних цінностей суми збитків від знищення (псування) мате-

ріальних цінностей віднесені на винних осіб. Планом рахунків передбачений

субрахунок 363 "Розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку".

Інформація про результати проведеної інвентаризації необоротних акти-

вів, суми нестач, списаних за рахунок бюджетної установи, віднесені за рахунок

винних осіб, підлягають відбиттю у формі № 7 "Звіт про заборгованість бюдже-

тних установ", у формі № 9 "Звіт про результати фінансової діяльності" у формі

№ 15 "Звіт про нестачі і розкрадання грошових коштами і матеріальних ціннос-

тей у бюджетних установах", у формі № 5 "Звіт про рух основних засобів". Крім

того інформація про результати проведеної інвентаризації відображається в по-

яснювальній записці до річного звіту.

Дата добавления: 2013-12-13