Схеми проведення змагань

ВИДИ ЗМАГАНЬ

Залежно від завдань і умов визначення переможців спортивні змагання класифікуються на:

особисті - для визначення сильних спортсменів по окремих видах спорту або по окремих вправах (біг, стрибки, метання);

особисто-командні - для виявлення сильних спортсменів і кращих команд;

командні - для визначення кращих команд по даному виду спорту без присудження перемог окремим спортсменам.

Для визначення результатів в особистих змаганнях в одних видах критерієм служать метричні одиниці, в інших кілограми, сума вибитих очок, сума балів, що оцінюються по спеціальних таблицях. Результат є критерієм для визначення місця учасника в змаганні.

Командні результати визначаються по сумі балів або очок, набраних кожним учасником, що зрештою і визначає місце команди.

У особисто-командних змаганнях зараховуються результати і учасникам і команді.

В особистих змаганнях визначаються місця всіх спортсменів, що беруть участь у стартах, переможці і призери.

В особисто - командних змаганнях, окрім особистих місць учасників по зайнятих ними місцях, визначаються також і місця команд, що беруть участь. Характерною особливістю особисто-командних змагань є те, що всі учасники, у тому числі і спортсмени одного колективу, змагаються між собою.

У командних змаганнях визначаються тільки місця, зайняті командами. На відміну від особисто-командних, в командних змаганнях учасники однієї команди змагаються тільки із спортсменами інших команд.

У більшості видів спорту найбільш поширеними способами (системами) проведення змагань є: спосіб безпосереднього визначення місць учасників (ранжирування результатів), круговий, відбірково-круговий, змішаний і спосіб прямого вибування.

2.1. Спосіб безпосереднього визначення місць учасників змагання шляхом ранжирування результатів

Застосовується цей спосіб при проведенні особисто-командних змагань з більшості видів спорту, в яких результати учасників, що змагаються, оцінюються метричними одиницями (легка атлетика, велоспорт, плавання і так далі), або сумою балів, що присуджуються за якісне і технічно естетичне виконання вправ (акробатика, гімнастика і так далі). Сенс системи - в послідовному або одночасному виконанні вправ змагань всіма учасниками на одній спортивній арені і, як правило, з незмінним складом суддівської бригади. Система безпосереднього визначення місць учасників змагання шляхом ранжирування результатів не виключає використання на окремих етапах змагань елементів інших способів для формування фінальної групи.

У легкій атлетиці, у важкій атлетиці, плаванні і інших спортивних дисциплінах можуть проводиться змагання, що складаються з двох етапів: кваліфікаційного і основного. В процесі кваліфікаційного етапу проводиться відбір спортсменів до основного етапу. При цьому встановлюється кваліфікаційний норматив. Спортсмени, що виконали його, допускаються до участі в основних змаганнях, де і визначається переможець.

2.2 Круговий спосіб

При проведенні змагання цим способом всі учасники змагань (спортсмен або команда) зустрічаються зі всіма суперниками по черзі. Результати зустрічей (перемоги, поразки, нічиї, оцінені в очках) враховуються при визначенні порядкового місця, зайнятого спортсменом (командою). Вище місце присуджується спортсменові (команді), що набрала більшу суму очок.

Важливою перевагою цієї системи розіграшу є те, що вона дозволяє визначити місця всіх учасників. Вона дозволяє набути спортсменам (командам) значного змагального досвіду навіть при незначній кількості учасників змагань в цілому, або їх окремої підгрупи, дозволяє організаторам змагань розширити в разі потреби програму та загальну тривалість змагань. Недоліком цієї системи можна вважати те, що для своєї реалізації вона вимагає багато часу.

Кількість зустрічей за цією системою визначається формулою:

,

де N - кількість учасників (або команд)

Х - кількість зустрічей.

Щоб провести змагання по круговій системі в більш стислі терміни, іноді всіх учасників розбивають на підгрупи і проводять в них попередні ігри також по круговій схемі. За результатами цих зустрічей складають фінальні групи і проводять подальші зустрічі для визначення призових місць. При цьому результати зустрічей в попередніх турах зараховуються у фіналі.

Порядок зустрічей при проведенні змагань по цій системі визначається двома способами.

Перший спосіб (застосовується тоді, коли не має значення черговість змінюваності полів). Полягає він в тому, що кількість команд, що беруть участь, ділять навпіл (якщо кількість команд непарна додають 0). Номери команд виписують вертикально в два стовпці. Перша половина номерів, починаючи з 1-го записується зверху вниз в лівий стовпчик, а друга половина номерів в правий стовпчик, від низу до верху. Номери, що стоять поряд по горизонталі складають пари першого ігрового дня. Якщо кількість команд непарна, то команда, напроти якої в таблиці стоїть 0 буде вихідний. Щоб визначити пари другого і подальших днів поступають так: перший номер залишають на місці (нерухомо), а інші пересувають відносно нього на одне місце по кругу проти годинникової стрілки.

Другий спосіб. Якщо змагання проводяться на полях (майданчиках, в залах) учасників, то виникає потреба чергувати порядок змагань на «своєму» та «чужому» полі. Для цього варіанту календар складають способом «змійка». Відповідно до кількості учасників змагань (команд) креслять таку саму кількість вертикальних ліній. Цифру 1 (команда або учасник під цим номером) ставиться під першою лінією. Далі половину номерів загальної кількості команд або учасників записується справа від першої лінії знизу догори в арифметичному порядку. Інша половина записується зліва в зворотному порядку. Над другою лінією записується число, що йде за N/2 (тобто з порядковим номером N/2+1). Надалі номера записують справа від ліній, а додаткову цифру – по черзі під та над лінією. Ігрові пари складають номера, що знаходяться в сусідніх стовпчиках. Кількість зустрічей за такою схемою визначається формулою:

X=N(N – 1 ),

де N - кількість учасників (або команд), Х - кількість зустрічей.

2.3. Відбірково-круговий спосіб

При проведенні змагань цим способом учасників (команди) розділяють спочатку на попередні групи, в яких кожен спортсмен (команда) зустрічається зі всіма суперниками даної групи. Потім спортсмени, що зайняли кращі місця в групі (у більшості видів спорту 1 - 3 місця, але не більше 50 % учасників даної групи), переходять в наступний тур (сходинку) змагань. Цих учасників знов розбивають на групи, які проводять поєдинки між собою для наступного відбору, аж до фінальної зустрічі (туру), в який і визначають переможця змагань.

При достатньо великій кількості спортсменів (команд), що беруть участь, відбірково-круговий спосіб дозволяє учасникам набути певного досвіду змагання (у турах, що проводяться круговим способом).

2.4. Спосіб прямого вибування (кубковий, олімпійський)

Система змагань, заснована на способі прямого вибування, застосовується тоді, коли є необхідність провести змагання для великого числа учасників в стислі терміни.

По цій системі визначаються тільки перше і друге місця учасників. Більшість же команд (учасників) мають дуже мало зустрічей.

У змаганнях, що проводяться цим способом, учасник (команда), що програв поєдинок, вибуває з подальших змагань.

Загальне число зустрічей за цією схемою обчислюється за формулою:

X=N – 1

Розіграш по системі з вибуванням проводиться за заздалегідь складеною таблицею, яка визначає порядок зустрічей. Всі команди у відповідності до жеребкування отримують номери.

Якщо кількість команд парна, то всі команди вступають в змагання з першого дня (туру). В цьому випадку всі команди розташовуються по вертикалі зверху вниз.

В цьому випадку перша команда зустрічається з другою, 3-а з 4-ою і так далі Пари другого дня складаються з переможців першого дня (туру). Якщо число команд не кратне 2, то робиться так, щоб до другого туру кількість команд стала кратна 2. Тому в останньому випадку в перший день (у першому турі) виступають не всі команди.

Кількість команд що беруть участь в першому турі (у перший день) іноді визначається по формулі:

,

де N - число команд, що беруть участь; 2ⁿ - такий ступінь два, при якій виходить число команд менше ніж N, але що наближаються до N, тобто до загальної кількості команд.

Наприклад: Число команд, що беруть участь, рівне 10, отже

Отже, в перший день грають 4 команди.

Учасники першого дня можуть визначатися за правилом: у перший день грають команди, що мають середні номери таблиці, і не грають крайні номери, розташовані зверху і знизу таблиці.

Якщо кількість команд парна, то зверху і знизу грає однакова кількість команд, а якщо непарне, то знизу не грає на одну команду більш ніж зверху.

У зв'язку з тим, що команда, що програла, або учасник припиняють боротьбу за 1-е і 2-е місце, можливі утішливі поєдинки між спортсменами, що програли, що дозволяють їх переможцям продовжувати подальші змагання. Допускається також варіант вибування спортсмена з подальших змагань не після першої поразки, а після двох. При проведенні змагань великий вплив має жеребкування спортсменів (команд), яке може звести в поєдинку сильних і слабких. Тому важливим моментом об'єктивізації проведення змагань у такий спосіб також є розсіювання учасників, що істотно впливає на упередженість виявлення переможців.

Незалежно від способів проведення, змагання можуть складатися з двох основних турів: попереднього і фінального. Природно, що залежно від кількості учасників між попередніми і фінальними змаганнями можуть бути проміжні ступені: 1/8; 1/4; 1/2 фіналу.

При проведенні змагань способом прямого вибування, загальна кількість ігор завжди на одиницю менше, ніж кількість команд-учасників.

Для того, щоб команди або учасники,що вибули з боротьби за перше і друге місце, продовжили змагання, цей спосіб іноді передбачає так звані «утішливі тури», в яких визначається доля місць до третього включно.

2.5. Змішаний спосіб

Всі спортсмени (команди) заздалегідь беруть участь в одному - трьох турах, що проводяться відбірково-круговим способом. Потім переможці попередніх змагань зустрічаються між собою відповідно до жеребкування способом прямого вибування. Кількість фіналістів, як і кількість переможців попередніх змагань, визначається Положенням про змагання. Фінальні поєдинки проводяться круговим способом.

Можливі варіанти змішаного способу, коли після турів, проведених відбірково-круговим способом, фінальні поєдинки проводяться способом прямого вибування.

Приблизно за такою схемою проводяться популярні в США і багатьох країнах Європи змагання в спортивних іграх, що є серіями стикових ігор (плей-офф) - багатоетапної системи змагань. На першому етапі команди проводять змагання в своїх лігах або групах. На другому етапі кращі команди першого етапу (положення про змагання визначає їх кількість в кожній групі, лізі) проводять кругові змагання в два тури або більше. Потім, на третьому етапі проводиться серія стикових чверть фінальних ігор з вибуванням після кожної серії (наприклад, команда, що зайняла 1 місце, грає з командою, що зайняла останнє місце, і т. д.). Зазвичай суперники зустрічаються двічі або навіть чотири рази. Після цієї серії переможці пар проводять півфінальні матчі (або серії ігор), в яких виявляються дві команди, що грають за перше місце.

Так само розігрується і решта місць. Популярність цієї системи і її розповсюдження останніми роками багато в чому пов’язані з прагненням зробити змагання максимально видовищними і інтригуючими, з непередбачуваним результатом і, через це привабливими в комерційних цілях (телебачення, лотереї і т. д.)

Безсторонність виявлення переможців в змаганнях, що проводяться змішаним способом, багато в чому залежить від результатів жеребкування. Найбільш об'єктивним є розсіювання спортсменів (команд) по попередніх групах відповідно до їх спортивної кваліфікації, що визначається за наслідками попередніх змагань.

2.6. Швейцарський спосіб проведення змагань

Найчастіше цей спосіб застосовується при проведенні змагань по шахах і шашках.

У змаганнях, що проводяться цим способом, в першому турі всі учасники зустрічаються у відповідності до жеребкування. А потім за підсумками першого туру складаються три групи:

1) учасники, що набрали одне очко (що отримали перемогу);

2) учасники, що набрали 0,5 очка (що зіграли внічию);

3) учасники, що потерпіли поразку (що мають 0 очок).

Другий тур проводиться в групах також за жеребом. За підсумками другого туру складаються нові три групи. Положення про змагання визначає кількість турів, після чого підраховується кількість очок, набраних кожним учасником у всіх турах, і визначається його місце.

2.7. Спосіб проведення змагань із зрівнюванням (гандикапом)

Для проведення змагань учбово-тренувального або показового характеру за участю спортсменів різної кваліфікації при метричній оцінці результатів можна застосовувати «зрівнювання» учасників за допомогою гандикапу (фора).

Змагання з гандикапом підвищує інтерес у слабких учасників і одночасно мобілізує сильних.

Дата добавления: 2013-12-13