Поняття адміністративної відповідальності

Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання

Адміністративна відповідальність юридичних осіб

Основні правила накладення адміністративних стягнень

Характеристика окремих адмністративних стягнень

Поняття і види адміністративних стягнень

Елементи об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення

Елементи суб’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення

Поняття і види

Поняття адміністративного правопорушення

Нормативна основа адмі¬ністративної відповідальності

Принципи адміністративної відповідальності

Поняття адміністративної відповідальності

ПЛАН

5. Юридичний склад адміністративного правопорушення:

Адміністративна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності і співвідноситься з нею як спеціальне явище із загальним. Саме тому адміністративній відповідальності притаманні як загальні властивості юридичної відповідальності так і спеціально-юридичні характеристики, обумовлені специфікою адміністративного права і адміністративних проступків.

Юридична відповідальність традиційно вивчалася в правовій науці як відповідальність ретроспективна, пов’язана з минулою поведінкою. Специфіка її полягає в нерозривному зв`язку з протиправною поведінкою.

Держава, видаючи норми права, визначає юридичну відповідальність суб`єктів права незалежно від їх волі і бажання. При цьому юридична відповідальність не зводиться до державного примусу, а лише проявляється в процесі його реалізації і виникає після встановлення факту правопорушення. Підвалиною виникнення юридичної відповідальності є факт здійснення правопорушення, до того ж особливого значення набуває наявність в діях особи складу правопорушення. Склад правопорушення являє собою фактично основу юридичної відповідальності, на відміну від правових підвалин, під якими розуміються норми права без яких юридична відповідальність неможлива.

Між правопорушенням і юридичною відповідальністю існує органічний взаємозв`язок: правопорушення завжди і зразу породжує юридичну відповідальність. В процесі розслідування і встановлення факту правопорушення між компетентними державними органами і правопорушником установлюється конкретне правовідношення, в рамках якого реалізується юридична відповідальність. Існування юридичної відповідальності в конкретному правовідношенні розкриває найбільш виразно правові підвалини державного примусу, який застосовується до правопорушника. Правопорушник з`являється не як об`єкт примусового впливу, а як суб`єкт правовідношення, правове становище якого характеризується не тільки обов`язковістю відповідати за здійснене, але й конкретно визначеним об`ємом прав. І все ж головним в правовому стані правопорушника є обов`язок, який виникає після правопорушення. Застосування санкції до правопорушника виражає реальний зміст і міру юридичної відповідальності за здійснене їм протиправної суспільно небезпечної дії.

Як уже було зазначено, адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності. Адміністративна відповідальність громадян і посадових осіб полягає у застосуванні адміністративного стягнення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Іншими словами, адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадо­вою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.

Як явище правової дійсності вона характеризується двома видами ознак.

— ознаками, що властиві юри­дичній відповідальності в цілому (основні);

— озна­ками, що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності (похідні).

Основні ознаки адміністративної відповідальності по­лягають у тому, що вона:

1) є засобом охорони встановленого державою право­порядку;

2) нормативно визначена і полягає в застосуванні (реа­лізації) санкцій правових норм;

3) є наслідком винного антигромадського діяння;

4) супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;

5) пов'язана з примусом, з негативними для правопо­рушника наслідками (морального або матеріального ха­рактеру), яких він має зазнати;

6) реалізується у відповідних процесуальних формах. Похідні ознаки адміністративної відповідальності ви­значаються її юридичною природою.

Тривалий час у правовій науці підставою адміністратив­ної відповідальності вважалася протиправна винна дія або бездіяльність, що порушує встановлене адміністративно-правовою нормою правило, але за своїм характером і на­слідками не тягне за собою кримінального покарання.

Отже, першим вихідним моментом була теза про те, що порушення правил поведінки, встановлених будь-якою адміністративно-правовою нормою, тягне за собою адмі­ністративну відповідальність. Друге вихідне положення полягало в тезі про те, що притягнення до адміністратив­ної відповідальності можливе тільки при порушенні норми адміністративного права. Проте сучасна юридична практи­ка довела, що ці відправні позиції не завжди вірні. Дослі­дження Інституту адміністративної відповідальності свід­чать про те, що вона настає, по-перше, при порушенні не всіх, а тільки певної групи адміністративно-правових норм, і, по-друге, при порушенні норм не тільки адмініст­ративного права.

Це пояснюється специфікою адміністративного права, що, як відомо, регулює суспільні відносини, які виника­ють у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави. Внаслідок багатоманітності суспільних відносин, які вини­кають у даній галузі, всі норми адміністративного права утворюють кілька груп. Це такі, що: закріплюють порядок утворення і правове положення суб'єктів; визначають форми і методи управлінської діяльності; встановлюють порядок проходження державної служ­би, права й обов'язки державних службовців; визначають способи і порядок забезпечення законності в державному управлінні; регулюють управління окремими галузями (соціально-культурною, адміністративно-політичною тощо), дер­жавними функціями і територіями; встановлюють права і обов'язки різних категорій фізич­них осіб у сфері виконавчої і розпорядницької діяль­ності держави.

Як правило, адміністративна відповідальність настає за порушення найменшої частини адміністративно-правових норм, а саме за порушення фізичними особами деяких обов'язків у сфері державного управління, тобто за вчи­нення адміністративних правопорушень (проступків).

Щодо основної маси норм адміністративного права, то порушення встановлених ними правил тягне дисциплінар­ну відповідальність. Більш того, у ряді випадків окремі ка­тегорії фізичних осіб (наприклад, військовослужбовці) при вчиненні адміністративних правопорушень підлягають дисциплінарній відповідальності, тоді як за загальним пра­вилом встановлена відповідальність адміністративна (ст. 15 КпАП).

Таким чином, не всяке порушення правил, встановле­них адміністративно-правовою нормою, спричиняє адмі­ністративну відповідальність. Адміністративну відпові­дальність тягне порушення тільки тієї норми адміністра­тивного права, що охороняється адміністративними санкціями.

До того ж, адміністративна відповідальність може на­ставати не тільки за порушення правил, встановлених ад­міністративно-правовою нормою, а й за порушення норм інших галузей права. Зокрема, ст.51 Кримінального кодек­су передбачає можливість притягнення до адміністратив­ної відповідальності особи, що здійснила злочин, який не має великої суспільної небезпеки.

Викладене дозволяє визначити, що похідними ознака­ми адміністративної відповідальності є так і:

Її підставою є не тільки адміністративне правопору­шення (проступок), а й порушення норм інших галузей права, у випадках, прямо передбачених чинним законо­давством.

Вона полягає в застосуванні до винних адміністра­тивних стягнень. У ст. 23 КпАП зазначено, що адміністра­тивне стягнення є мірою відповідальності.

Право притягнення до адміністративної відповідаль­ності надано багатьом державним органам та їх посадовим особам. Серед них — органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суди (ст. 213 КпАП). Повний їх перелік міститься в розділі 111 (статті 218—244) КпАП.

Законодавством встановлено особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності (скла­дання протоколу, збір і оцінка доказів, винесення поста­нови тощо).

Адміністративна відповідальність урегульована нор­мами адміністративного права, що містить переліки адмі­ністративних стягнень та органів, уповноважених їх засто­совувати.

Право встановлення адміністративної відповідаль­ності має досить широке коло суб'єктів: Верховна Рада, Президент; Кабінет Міністрів; міністерства, що наділені правом затвердження загальнообов'язкових правил (на­приклад, Міністерство охорони здоров'я затверджує сані­тарні правила, Міністерство транспорту — правила корис­тування транспортними засобами і т. д.); обласні. Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, що прий­мають рішення, які передбачають адміністративну відпові­дальність за їх порушення (з питань боротьби зі стихійни­ми лихами, епідеміями, епізоотіями) і затверджують пра­вила, за порушення яких передбачена відповідальність ст. 152 (порушення правил благоустрою), ст. 159 (пору­шення правил торгівлі на колгоспних ринках), ст. 182 (по­рушення тиші в громадських місцях) КпАП; районні, ра­йонні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації, які приймають рішення, що передбачають адміністративну відповідальність за їх порушення (з питань боротьби зі стихійними лихами, епідеміями, епізоотіями).

Реальна юридична відповідальність настає за наявності трьох підстав:

— нормативної, складовою частиною якої є норма, що закріплює склад;

— фактичної (правопорушення);

— процесуальної (правозастосовчий, юрисдикційний акт).

Дата добавления: 2013-12-14