Завдання і порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення

Провадження у справах про адміністративні правопорушення - це особливий різновид адміністративного процесу, який значною мірою врегульований правовими нормами, що сконцентровані в розділах IV та V Кодексу про адміністративні правопорушення (глави 18-33).

Провадження в справах про адміністративні правопорушення визначається як низка послідовних дій уповноважених органів (посадових осіб), а у деяких випадках інших суб'єктів, які згідно з нормами адміністративного законодавства здійснюють заходи, спрямовані на притягнення правопорушників до відповідальності і забезпечення виконання винесеної постанови.

Застосування під час провадження в справах про адмі­ністративні правопорушення заходів державного примусу обумовлює високий ступінь формалізації процесу. Тут чіт­ко визначені завдання провадження (ст. 245); обставини, що виключають провадження (ст. 247); такі принципи, як рівність перед законом (ст. 249); законність, змагальність тощо; види доказів (ст. 251); вимоги до найважливіших процесуальних документів, зокрема до протоколу (статті 254-257), постанови по справі (статті 283-286) то­що; заходи забезпечення провадження (ст. 260: адміністра­тивне затримання, особистий огляд, вилучення речей та до­кументів); права учасників провадження (статті 268-275); строки і порядок розгляду справ (статті 277-279); оскар­ження і опротестування постанов по справі (статті 287- 297); виконання постанови (глави 25-33, статті 298-330).

Усе це до певної міри зближує провадження у справах про адміністративні правопорушення з кримінальним процесом.

Разом з тим, адміністративному провадженню не влас­тива складна процедура розслідування справ, спрощено порядок порушення, а нерідко і розгляду справи. Можливі випадки, коли не складається протокол про адміністратив­не правопорушення (наприклад, ст. 258 - порушення пра­вил користування річковими і маломірними суднами).

Строки розгляду справ про адміністративні правопору­шення є короткими: 15, 7, 5, 3, 1 добу (ст. 277). Таке ста­новище пояснюється тим, що адміністративні правопору­шення здебільшого легко встановлюються і, як правило, не потребують багато часу для розслідування і розгляду по­рівняно з кримінальними справами.

Аналіз законодавства України дає змогу виділити два види провадження по справах про адміністративні право­порушення: звичайне та спрощене.

Звичайне провадження здійснюється у більшості справ і детально регламентовано чинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу: визначає зміст, запобіжні заходи і порядок їх застосування; права і обов'язки учасників про­вадження; порядок розгляду справ; факти, обставини, що є доказами.

Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості правопорушень, прямо передбачених ст. 258 КпАП. Таке провадження характеризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю. Протокол про пра­вопорушення не складається, посадова особа, що виявила правопорушення, приймає і виконує рішення про накла­дення і стягнення (штрафу або попередження).

У разі стягнення штрафу порушнику видається квитан­ція про його сплату.

Кожне провадження здійснюється відповідно до певних стадій з додержанням принципів адміністративного процесу.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно з ст. 245 КпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на засадах суворого додержання законності і принципів презумпції невинності, згідно з якою особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною до тих пір, поки протилежне не буде доведено і зафіксовано у встановленому законом порядку.

Поряд із загальними принципами, характерними для всього адміністративного процесу (законності, об'єктивної істини, рівності громадян перед законом, оперативності тощо), провадженню в справах про адміністративні правопорушення значною мірою більше, ніж іншим провадженням, властивий принцип економічності, що, однак, не означає, що справи повинні розглядатися поверхово.

Дата добавления: 2013-12-14