Центральні і місцеві органи здійснення аграрної політики та їх повноваження

Міністерство аграрної політики України – провідний орган регулювання аграрних відносин

У відповідності до Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого Указом Президента України від 7 червня 2000 року N 772/2000 Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінагрополітики України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції. Окрім того, Мінагрополітики України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Мінагрополітики України є:

— забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави;

— забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції (далі — галузі агропромислового виробництва);

— організація та забезпечення проведення аграрної реформи, здійснення її моніторингу, розроблення і реалізація заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва;

— участь у формуванні та реалізації соціальної політики у сільській місцевості;

— координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, соціальної політики у сільській місцевості, забезпечення продовольчої безпеки держави, проведення аграрної реформи.

Мінагрополітики України відповідно до покладених на нього завдань:

1) розробляє основні напрями державної аграрної політики, стратегію та механізми її реалізації;

2) бере участь у розробленні і реалізації в галузях агропромислового виробництва бюджетної, податкової та митної політики, формуванні ринків товарів, матеріальних ресурсів, капіталів і послуг, а також інфраструктури цих ринків;

3) розробляє та організовує реалізацію державних комплексних і цільових програм (концепцій) розвитку агропромислового комплексу, сприяє спеціалізації та концентрації, горизонтальній і вертикальній інтеграції агропромислового виробництва;

4) бере участь у розробленні проектів Державної програми соціального і економічного розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

5) розробляє і забезпечує реалізацію державних програм і концепцій розвитку галузей агропромислового виробництва та вдосконалення систем управління агропромисловим комплексом;

6) бере участь у реалізації державної політики у сфері зайнятості сільського населення;

7) бере участь у розробленні державної науково-технічної політики;

8) координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань організації та державного регулювання ринку продукції галузей агропромислового виробництва та забезпечення потреб цього ринку у матеріально-технічних ресурсах;

9) розробляє і здійснює заходи щодо фінансово-кредитного забезпечення діяльності агропромислового комплексу;

10) організовує з питань, що належать до його компетенції, роботу щодо забезпечення підтримки та захисту вітчизняного виробника та ефективності застосування антидемпінгового законодавства, запобігання заподіянню шкоди галузям агропромислового виробництва;\

11) розробляє пропозиції щодо залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у галузі агропромислового виробництва, вдосконалення механізму захисту цих інвестицій;

12) забезпечує відповідно до законодавства здійснення на підприємствах усіх форм власності державного контролю за якістю вироблюваної ними сільськогосподарської продукції та сировини, їх зберіганням і реалізацією, в тому числі під час здійснення експортно-імпортних операцій;

13) забезпечує здійснення державного контролю за охороною, відтворенням водних живих ресурсів та регулюванням рибальства, державний нагляд за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості;

14) забезпечує в межах повноважень, визначених законодавством, додержання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності вимог законодавства з питань охорони праці, нагляду за технічним станом машин та обладнання, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху;

15) забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів підприємницької діяльності;

16) здійснює відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

17) розробляє і забезпечує реалізацію основних напрямів реформування економічних, соціальних та правових відносин у сфері агропромислового виробництва, структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, створення сприятливих умов для розширеного відтворення в цих галузях;

18) розробляє пропозиції щодо забезпечення сприятливих умов діяльності підприємств агропромислового комплексу всіх форм власності у процесі адаптації їх до ринкових умов, забезпечує надання консультаційної підтримки і послуг в організації виробництва сільськогосподарської продукції та з маркетингу;

19) бере участь в організації залучення міжнародної технічної допомоги з питань реформування галузей агропромислового виробництва, фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу, заснованих на приватній власності тощо;

20) надає передбачену законодавством підтримку підприємствам агропромислового комплексу, а також підсобним господарствам, у тому числі шляхом залучення їх на конкурсних засадах до виконання загальнонаціональних, регіональних, галузевих та інших програм та проектів, фінансування виконання яких передбачено Державним бюджетом України;

21) координує разом із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів проведення земельної реформи, моніторингу земель сільськогосподарського призначення та відновлення їх продуктивної цінності, визначення основних напрямів державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення;

22) здійснює аналіз діяльності, макроекономічне прогнозування і нормативне планування розвитку галузей агропромислового виробництва з урахуванням попиту і пропозицій на продовольчі товари;

23) забезпечує реалізацію заходів щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, координує державну підтримку розвитку колективного садівництва та городництва;

24) визначає стратегію розвитку та зональне розміщення галузей агропромислового виробництва з урахуванням кон’юнктури ринку;

25) розробляє системи галузевих стандартів, норм і нормативів у галузях агропромислового виробництва, бере участь у розробленні міжгалузевих стандартів, у межах своїх повноважень здійснює на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності контроль за їх додержанням, забезпечує відповідно до законодавства проведення державної політики у сфері стандартизації, метрології, акредитації вимірювальних і калібрувальних лабораторій та метрологічного забезпечення галузей агропромислового виробництва;

26) бере участь у розробленні і здійсненні заходів щодо реформування майнових і земельних відносин у сфері агропромислового виробництва;

27) координує діяльність підприємств, пов’язану з проведенням державних випробувань сільськогосподарської техніки та обладнання, сортів і гібридів сільськогосподарських культур та об’єктів селекції у тваринництві, здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за якістю техніки і обладнання, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, насіння, племінних (генетичних) ресурсів, організовує роботу, спрямовану на розвиток насінництва, розсадництва, племінної справи у тваринництві проводить бонітування (комплексну оцінку) сільськогосподарських тварин і птиці;

28) бере участь у розробленні і здійсненні заходів щодо організації сільськогосподарського виробництва на землях, забруднених хімічними, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, з метою одержання екологічно чистої продукції та постачання населенню екологічно чистих продуктів харчування;

29) здійснює організаційно-методичне забезпечення розвитку галузей агропромислового виробництва, розробляє загальнодержавні баланси забезпечення потреб населення у продовольстві, бере участь у складанні міжгалузевих балансів потреб у сільськогосподарській продукції та харчових продуктах, а також визначенні державних потреб у цій продукції;

30) готує пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності агропромислового виробництва, посилення конкурентоспроможності продукції галузей агропромислового виробництва та харчових продуктів на світовому, вітчизняному та регіональних ринках;

31) забезпечує в межах своїх повноважень проведення моніторингу, економічного аналізу рівня та динаміки цін на світовому, вітчизняному та регіональних ринках продовольства, готує пропозиції щодо проведення цінової політики на ринку продукції галузей агропромислового виробництва, забезпечує створення системи інформування про попит і пропозицію на зазначеному ринку;

32) бере участь у розробленні і здійсненні заходів щодо формування інфраструктури та активізації функціонування аграрного ринку, відновлення традиційних та освоєння нових ринків сільськогосподарської продукції, налагоджує співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, суб’єктами підприємницької діяльності, іноземними фізичними та юридичними особами;

33) бере участь у складанні прогнозних розрахунків потреб сільського господарства, садівництва, виноградарства в мінеральних добривах, засобах захисту рослин, здійснює в межах своєї компетенції державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин, пестициди та агрохімікати, забезпеченням безпечного використання регуляторів росту рослин;

34) виступає державним замовником науково-дослідних робіт у галузях агропромислового виробництва та координує їх проведення, сприяє впровадженню у виробництво завершених наукових розробок та передового досвіду;

35) забезпечує розвиток інфраструктури науково-консультаційних, інформаційних, правових та інших послуг, що надаються виробникам сільськогосподарської продукції та її споживачам;

36) розробляє відповідно до галузевих особливостей методичні рекомендації з питань застосування національних положень (стандартів), інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку, а також складання фінансової і статистичної звітності;

37) забезпечує реалізацію державної політики щодо розвитку виробництва продуктів дитячого та лікувально-профілактичного харчування;

38) розробляє і здійснює заходи щодо розвитку ринкової інфраструктури в агропромисловому комплексі (аграрні біржі, аукціони худоби, оптові продовольчі ринки, обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, кредитні спілки, страхові компанії, виставки і ярмарки тощо);

39) забезпечує галузеве співробітництво України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень — виконання Українською стороною зобов’язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, здійснює інші заходи щодо інтеграції України в Європейський Союз;

40) розробляє пропозиції з охорони та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення, підвищення родючості грунтів, бере участь у розробленні та в установленому порядку затверджує умови експлуатації меліоративних систем у разі приватизації майна сільськогосподарських підприємств, які мають у своєму користуванні меліоровані землі;

41) здійснює відповідно до законодавства державне управління та державний контроль в насінництві, забезпечує відповідно до законодавства формування державного насіннєвого страхового фонду, веде Державний реєстр виробників насіннєвого і садивного матеріалу, контролює ефективне використання цього насіннєвого фонду, сприяє розвитку ринку насіння;

42) забезпечує відповідно до законодавства державне управління племінною справою у тваринництві, державний контроль у цій галузі, встановлює умови та порядок атестації фахівців, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з веденням первинного обліку продуктивності тварин, здійсненням офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток та трансплантацією ембріонів, затверджує положення про державні книги племінних тварин і Державний племінний реєстр, забезпечує ведення зазначених книг та реєстру, а також встановлення вимог щодо племінних (генетичних) ресурсів, показників племінного обліку та форм, згідно з якими ведеться документація з племінної справи у тваринництві, встановлює порядок та умови присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють свою діяльність у межах прийнятих загальнодержавних програм селекції у тваринництві, та присвоює такий статус;

43) організовує проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, сертифікації продукції рослинництва, тваринництва, птахівництва, рибництва, харчових та переробних галузей;

44) укладає відповідно до законодавства галузеві угоди, організовує і контролює їх виконання;

45) забезпечує відповідно до законодавства державне регулювання у сфері захисту рослин, карантину рослин, охорони території України від занесення карантинних об’єктів, здійснює контроль за проведенням заходів із захисту та карантину рослин;

46) забезпечує через Державний департамент ветеринарної медицини проведення державної політики в галузі ветеринарної медицини та здійснення державного ветеринарного контролю, державного контролю і нагляду за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, а також охорони території України від занесення збудників карантинних хвороб тварин;

47) забезпечує широке висвітлення виставкової діяльності у галузях агропромислового виробництва, сприяє участі підприємств, установ і організацій всіх форм власності у виставках, ярмарках, аукціонах тощо;

48) здійснює організаційне та методичне забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників у навчальних закладах, що належать до сфери управління Мінагрополітики України, сприяє кадровому забезпеченню підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

49) забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави в межах повноважень, визначених законодавством;

Для виконання покладених на нього обовязків Мінагрополітики України має право:

— одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

— залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

— скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

— створювати за погодженням з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;

— здійснювати разом з відповідними органами виконавчої влади у межах своєї компетенції контроль за цільовим використанням коштів Державного бюджету України, виділених для реалізації затверджених в установленому порядку програм і заходів щодо розвитку галузей агропромислового виробництва;

— представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час укладення міжнародних договорів України;

— засновувати друковані видання для висвітлення в них питань державної аграрної політики, аграрної реформи, соціальної політики на селі.

Мінагрополітики України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти Мінагрополітики України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення Мінагрополітики України, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

Мінагрополітики України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому законодавством порядку Президент України.

Міністр: 1) керує Міністерством, як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної аграрної політики, продовольчу безпеку держави, на виконання вимог законодавства в межах наданих повноважень визначає політичні пріоритети, стратегічні напрями роботи Міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей; 2) спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання; 3) подає в установленому порядку Прем’єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посади перших заступників та заступників Міністра; 4) затверджує програми і плани роботи Мінагрополітики України; 5) вносить Кабінету Міністрів України подання про призначення на посади та звільнення з посад керівників урядових органів державного управління; 6) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінагрополітики України; 7) призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Міністерства, в тому числі за погодженням з Кабінетом Міністрів України — керівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства; 8) приймає рішення щодо утворення, реорганізації і ліквідації територіальних органів Мінагрополітики України, затверджує їх положення (статути), призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку їх керівників; 9) за поданням керівників урядових органів державного управління, утворених у складі Міністерства, затверджує граничну чисельність їх працівників, погоджує структуру, штатний розпис та кошторис видатків цих органів.

Міністр має перших заступників, у тому числі першого заступника — керівника апарату Міністерства та першого заступника у зв’язках з Верховною Радою України, і заступників, які належать до числа керівників Міністерства.

Перших заступників та заступників Міністра призначає на посади за поданням Прем’єр-міністра України і припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

Міністр розподіляє обов’язки між своїми першими заступниками та заступниками. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Мінагрополітики України, його поточної роботи, а також забезпечення діяльності Міністра організовується першим заступником Міністра — керівником апарату Мінагрополітики України.

Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінагрополітики України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), перших заступників, заступників Міністра (за посадою) та керівників урядових органів державного управління, утворених у складі Мінагрополітики України, а також керівних працівників структурних підрозділів Мінагрополітики України.

У разі потреби до складу колегії Мінагрополітики України можуть входити в установленому порядку інші особи. Члени колегії затверджуються та увільняються від обов’язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії провадяться в життя наказами Мінагрополітики України.

У складі Мінагрополітики України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Держава наділена величезним потенціалом по регулюванню аграрного сектора економіки і направленню його розвитку у вигідне для держави і суспільства русло. Для цього через органи державної влади в межах їх повноважень держава застосовує різноманітні засоби й механізми регулювання господарської діяльності. Основними адміністративно-правовими засобами впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання в агропромисловій сфері є: державна реєстрація, ліцензування, патентування і квотування, сертифікація та стандартизація, застосування нормативів та лімітів і т. ін.

На місцевому рівні органами державного управління в аграпромисловій сфері є Головні управління сільського господарства й продовольства обласної, управління сільського господарства й продовольства Севастопольської міської, управління (відділ) сільського господарства районної державної адміністрації. Основними завданнями цих управлінь є:

— організація реалізації державної політики з питань розвитку агропромислового комплексу, виробництва і закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства для державних і регіональних потреб, удосконалення інфраструктури ринку продовольства, маркетингу у сфері продовольчого забезпечення;

— забезпечення виконання актів законодавства з питань агропромислового комплексу і систематичний контроль за їх реалізацією;

— організація роботи державних служб з питань насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, племінної справи, заготівлі та якості продукції, наукового і кадрового забезпечення, стандартизації, карантинного режиму, охорони праці та техніки безпеки;

— здійснення заходів щодо державної підтримки товаровиробників, цільового використання бюджетних коштів, сприяння демонополізації виробництва і розвитку конкуренції, створення рівних умов для розвитку всіх форм власності та господарювання в агропромисловому комплексі;

— виконання державних та регіональних програм соціального розвитку села, галузей рослинництва і тваринництва важливі функції виконує Державний департамент ветеринарної медицини. Державний департамент є юридичною особою, очолює його Головний державний інспектор ветеринарної медицини України — Голова департаменту. Він та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України. Цей департамент здійснює державну політику в галузі ветеринарної медицини, охороняє територію України від занесення карантинних хвороб тварин, здійснює контроль за експортом та імпортом тварин, продуктів і сировини тваринного й рослинного походження, виробництвом харчових продуктів з метою захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, охороняє довкілля.

Інспекції державного технічного нагляду за станом сільськогосподарських машин обласної державної адміністрації здійснюють державну реєстрацію та ведуть облік тракторів, самохідних шассі, іншої техніки, які перебувають у власності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян, видають на них державні номерні знаки і реєстраційні документи, здійснюють щорічні огляди, видають посвідчення тракториста-машиніста тощо.

У галузі карантину рослин важливі функції здійснює Державна служба з карантину рослин України, до складу якої входять Головна державна інспекція з карантину рослин України, Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія та Центральний фумігаційний загін. Головній державній інспекції з карантину рослин підпорядковано державні інспекції з карантину рослин АРК, прикордонні обласні або обласні і міські інспекції з карантину рослин, пункти карантину рослин при морських і річкових портах (на пристанях), на залізничних станціях і в аеропортах, на підприємствах поштового зв'язку, автовокзалах, пунктах пропуску на державному кордоні України, лабораторії та обласні фумігаційні загони. У разі потреби пункти карантину рослин можуть створювати на інших об'єктах.

Державний департамент ветеринарної медицини видає ліцензії на виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, на оптову і роздрібну торгівлю ними, ветеринарну практику, проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (на об'єктах ветеринарного контролю); видає разові дозволи на ввезення не зареєстрованих в Україні ветеринарних медикаментів і препаратів, кормів, кормових добавок у випадках, визначених законодавством.

Керівництво ветеринарною медициною в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють відповідно обласні, Київське та Севастопольське міські управління державної ветеринарної медицини. Керівництво ветеринарною медициною в районах, містах здійснюють відповідно районні, міські управління державної ветеринарної медицини.

Регіональні служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні й транспорті очолюють начальники, яких призначає на посаду та звільняє з посади Державний департамент ветеринарної медицини.

Керівники державних органів управління ветеринарної медицини водночас є головними державними інспекторами ветеринарної медицини відповідних адміністративно-територіальних одиниць і служб.

Основними завданнями цих органів є: охорона території країни від занесення або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних організмів; своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація карантинних організмів, а також запобігання їх проникненню в регіони країни, де вони відсутні; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму й проведенням заходів з карантину рослин під час вирощування, заготівлі, вивезення, ввезення, перевезення, зберігання, переробки, реалізації та використання підкарантинних матеріалів і об'єктів.

Державну політику у галузі земельних відносин здійснює Державний комітет України із земельних ресурсів, який діє у межах агропромислового комплексу. Він відповідно до своєї компетенції здійснює державне управління земельними ресурсами, спрямовує діяльність підпорядкованих йому державних органів земельних ресурсів на проведення земельної реформи, забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів.

Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» (1997 р.) встановлює порядок тарифного і нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської сировини і продуктів її переробки для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та іноземною продукцією. Так, цей Закон передбачає застосування ввізного (імпортного) мита та сезонного ввізного (імпортного) мита на сільськогосподарську продукцію певних груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, а також для підтримки конкурентоспроможності вітчизняних виробників продукції тваринництва Кабінет Міністрів України встановлює щорічні квоти (кількісні обмеження) на ввіз продукції, що підпадає під визначення першої і другої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а у випадках ввозу об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду — також ветеринарно-санітарному контролю.

З метою недопущення утворення штучного дефіциту сільськогосподарської продукції в Україні та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності заборонено введення обмежень на вільне переміщення сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва на всій території України, визначення сільськогосподарському товаровиробнику конкретних переробників або споживачів, а також встановлення обов'язкових мінімальних цін їх реалізації (продажу), крім обов'язкових мінімальних цін на реалізацію цукрового буряка і цукру, які визначаються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» (1999 р.).

Дата добавления: 2013-12-14