Стан розвитку української культури та шляхи його покращення

Державний контроль та нагляд у сфері культури

Охорона культурної спадщини

Міністерство культури і туризму України- центральний орган управління культурою в Україні

Стратегічні напрями та механізми реалізації державної політики в галузі культури

Цілі, принципи та пріоритетні завдання державної політики в галузі культури

Стан розвитку української культури та шляхи його покращення

ПЛАН

Сучасний стан розвитку української культури і духовності характеризується розмиванням і поступовою маргіналізацією культурних і духовних цінностей у суспільному житті, руйнуванням цілісної мережі закладів, підприємств, організацій та установ культури і цілісного інформаційно-культурного простору, неефективним використанням наявних культурних і творчих ресурсів.

Протягом останнього десятиліття культура в Україні не лише втратила відповідне місце серед пріоритетів державної політики, а й опинилася на периферії державних інтересів. Як наслідок, утворився й дедалі збільшується розрив між так званою офіційною культурою, що фінансується з бюджету, і незалежною та орієнтованою на сучасні потреби культурною діяльністю; стала хронічною проблема неадекватного фінансового забезпечення галузі культури; суттєво погіршилася економічна структура видатків місцевих бюджетів на галузь культури; розрізнені культурні заходи так і не склалися в єдину програму послідовного культурного розвитку.

Законом України “Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки” передбачено, що для подолання системних негативних явищ у галузі культури необхідно розв'язати такі проблеми:

1) "залишковий принцип" ставлення до культури у суспільстві та державній політиці;

2) відсутність цілісного інформаційно-культурного простору і мережі партнерських зв'язків на вертикальному і горизонтальному рівнях;

3) відсутність середньо- і довгострокових програм культурного розвитку;

4) відсутність визначених державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою;

5) непідготовленість кадрів до господарських відносин у ринковій економіці;

6) соціальна незахищеність працівників культури;

7) недостатня участь України в європейських і світових культурних проектах.

Існуючий стан культури в Україні вимагає нових політичних підходів, програм і механізмів їх реалізації.

Учасники парламентських слухань "Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації", які відбулися 20 квітня 2005 року, відзначають необхідність розв'язання проблем, що існують у галузі культури, на системному рівні шляхом запровадження нової, прогресивної моделі культурної політики. Ця модель, реагуючи на еволюційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві та у світі, покликана визначити ключову роль культури в суспільно-економічному розвитку України та її окремих регіонів, перетворити Україну в державу, в якій буде реалізовано право кожного на доступ до надбань культури.

Учасники парламентських слухань, відзначаючи важливість і своєчасність прийнятого Закону України "Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки", який набрав чинності з 2 квітня 2005 року, підтримуючи визначені цим Законом пріоритетні завдання, стратегічні напрями та механізми реалізації державної політики в галузі культури, вважають, що для розробки, погодження та затвердження довгострокової програми культурного розвитку України, повноцінної інтеграції національної культури до європейського культурного простору необхідно: запровадити обговорення проблем культурного розвитку держави громадськими організаціями, засобами масової інформації, у навчальних закладах та органах державної влади; зробити постійним і публічним моніторинг стану культури, прозорим процес прийняття рішень, фінансування і виконання програм у галузі культури; враховувати інтереси сфери культури та перспективи використання культурних і творчих ресурсів у програмах соціально-економічного розвитку України чи її окремих регіонів; розширити участь України у програмах міжнародного культурного і гуманітарного співробітництва; гармонізувати стандарти у сфері надання культурних послуг в Україні з європейськими стандартами цих послуг та забезпечити права кожного щодо їх отримання.

Державний протекціонізм культури, доступність її для всіх соціальних прошарків суспільства, засвоєння культурних надбань у контексті європейських цивілізаційних підходів має стати пріоритетним завданням культурної політики сучасної України, реалізація якого слугуватиме гарантією збереження національно-культурної ідентичності української нації.

Основи законодавства України про культуру визначають правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку культури в Україні, регулюють суспільні відносини у сфері створення, поширення, збереження та використання культурних цінностей і спрямовані на:

- реалізацію суверенних прав України у сфері культури;

- відродження і розвиток культури української нації та культур національних меншин, які проживають на території України;

- забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної художньої творчості;

- реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей;

- соціальний захист працівників культури;

- створення матеріальних і фінансових умов розвитку культури.

Держава у пріоритетному порядку створює умови для: розвитку культури української нації та культур національних меншин; збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища; естетичного виховання дітей та юнацтва; проведення фундаментальних досліджень в галузі теорії та історії культури України; розширення культурної інфраструктури села; матеріального та фінансового забезпечення закладів, підприємств, організацій і установ культури.

Дата добавления: 2013-12-14