Принципи функціонування Інтернет-економіки

Електронний бізнес – це загальна концепція, що включає будь-які форми ділових операцій, здійснюваних електронним способом, що використовують різноманітні телекомунікаційні технології. Ділові операції можуть здійснюватися безпосередньо між фірмами, фірмами і замовниками, а також між фірмами і державними установами.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, КАТЕГОРІЇ І ПОНЯТТЯ

Організаційно-економічні моделі та особливості їх реалізації в системі електронного бізнесу.

Виникнення науки, що отримала назву “електронний бізнес” було пов’язане з введенням у обіг нових термінів. З’явилися нові поняття: електронний магазин, електронна| торгівля, електронний аукціон, електронна вітрина, електронні гроші, електронні платіжні системи, електронний цифровий підпис і так далі

Електронний бізнес – це будь-який вид ділових угод, що передбачають використання передових інформаційних технологій і комунікаційного середовища з метою забезпечення вищої економічної ефективності в порівнянні з традиційними| видами бізнесу. Електронний бізнес складається з багатьох бізнес-операцій. За допомогою Електронного бізнесу забезпечується досягнення економічних і фінансових цілей, сформульованих в місії фірми-виробника.

Термін “Електронний бізнес” об’єднує в собі безліч різних технологій, в числі яких – EDI (Electronic Data Interchange – електронний обмін даними), електронна пошта, Інтернет, Інтранет (обмін інформацією всередині компанії), екстранет (обмін інформацією із зовнішнім світом).

Електронний бізнес реалізується в рамках Інтернет-економіки, яку часто називають Мережевою економікою.

Мережева економіка – “середовище, в якому будь-яка компанія або індивід, що перебувають в будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією або індивідом з приводу спільної роботи, для торгівлі, обміну ідеями і ноу-хау або просто для задоволення”.

Сучасні інформаційні технології, використовувані в системі Електронного бізнесу, включають спеціальну інфраструктуру програмного і апаратного забезпечення, загальні служби, спеціальні прилади, а також правову структуру і відповідні стандарти та правила.

До основних різновидів комунікаційних технологій зазвичай відносять: електронну пошту, факс, технологію електронного обміну даними (EDI) і електронні платежі (EFT). Кожен з перелічених видів технологій необхідний для забезпечення нормального функціонування системи Електронного бізнесу.

Основу функціонування системи Електронного бізнесу складають електронні (віртуальні) магазини.

Електронні магазини є представництвом сторони продавця в мережі Інтернет на основі створення web-сервера. Головна мета створення такого підприємства полягає в забезпеченні продажу товарів і наданні послуг іншим користувачам мережі Інтернет.

Сфери застосування системи Електронного бізнесу досить різноманітні. Вони включають широкий спектр ділових операцій (бізнес-операцій) і операцій|, зокрема:

• встановлення контакту між потенційним замовником і постачальником;

• електронний обмін необхідною інформацією;

• передпродажну і післяпродажну підтримку клієнта;

• здійснення безпосередньо акту продажу товару або послуги;

• електронну оплату покупки (з використанням електронного переказу грошей, кредитних карток, електронних грошей, електронних чеків);

• створення віртуального підприємства, що є групою незалежних компаній, які об’єднують свої різні види ресурсів для отримання можливостей представлення продуктів і послуг, недоступних для фірм, що функціонують самостійно;

• реалізацію самостійних бізнес-процесів, що здійснюються спільно фірмою виробником і її торгівельними партнерами.

До основних сфер діяльності, де може відбуватися електронний бізнес, відносяться:

• електронний маркетинг (Інтернет-маркетинг);

• фінансування створення електронних магазинів, а також їх страхування;

• комерційні операції, що включають замовлення, отримання товару і оплату;

• сумісна розробка декількома компаніями нового продукту або послуги;

• організація розподіленого спільного виробництва продукції;

• адміністрування бізнесу (податки, митниця, дозволи, концесії і т. д.);

• транспортне обслуговування, техніка перевезень і способи постачання;

• ведення бухгалтерського обліку;

• дозвіл конфліктних ситуацій і спірних питань.

Інтернет-економіка є мережевою системно організованою просторовою структурою взаємин між економічними суб’єктами. Вона включає індустрію створення і використання нових інформаційних технологій і продуктів, телекомунікаційні послуги, електронний бізнес, електронну комерцію, електронні ринки, телебанкінг та інші компоненти.

Існування Інтернет-економіки пов’язане не з впровадженням значної кількості комп’ютерів, а із комунікаціями цих комп’ютерів. Об’єднані| в єдине ціле? багаточисельні комп’ютери утворюють специфічну Мережу, яка функціонує на основі принципів, які значно відрізняються від принципів, характерних для традиційної економіки. На сьогоднішній день ряд теоретичних і методологічних проблем, пов’язаних з організацією ефективного функціонування компаній в Електронному бізнесі, залишається слабо розробленим або потребує суттєвого уточнення. Зокрема, мова йде про основні принципи функціонування Інтернет-економіки:

- Принцип позитивного зворотного зв’язку.

- Принцип повноти.,

- Принцип експоненти, викликаний швидким зростанням числа зв’язків (вузлів) в Мережі

- Принцип переломних точок. Суть його полягає в тому, що при досягненні певного числа вузлів в Мережі її подальший розвиток здійснюється автоматично, без необхідності реалізації додаткових заходів по стимулюванню зростання. Щось аналогічне має місце в епідеміології, у тому випадку, коли число хворих якою-небудь інфекційною хворобою (наприклад, грипом) досягає порогу значення, хвороба переходить в епідемію. Згідно цьому принципу об’єм Інтернет-економіки подвоюється кожні півроку|.

- Принцип зростаючого ефекту. Прихід в Інтернет-економіку нових учасників призводить до збільшення розмірів Мережі. Завдяки збільшеному обсягу Мережі до неї залучається вся більша кількість бізнесменів і комерсантів. В результаті збільшується обсяг продаж товарів (послуг), що призводить до зростання об’єму отримуваного прибутку учасниками бізнес-процесів.

- Принцип зворотного ціноутворення. Суть його полягає в тому, що ціни на всі кращі товари (послуги), що зустрічаються в Інтернет-економіці, мають явну тенденцію знижуватися щороку. В Інтернет-економіці ринки товарів і послуг фор­муються| на основі переконливого доказу суб’єктивної потреби обов’язково мати в наявності той або інший товар, ту або іншу послугу.

- Принцип прихильності (лояльності). Суть цього принципу полягає в тому, що прихильність покупців певної Інтернет-компанії виявляється одночасно і у відданості до Мережі і мережевих платформ. Інакше кажучи, традиційна увага успішно функціонуючих Інтернет-компаній до постійного вдосконалення вироблюваних продуктів змінювалася на увагу до розвитку Мережі в загалом. Якщо в традиційній економіці рівень якості життя кожного громадянина понад усе залежить від ефективності функціонування національної економіки, то в Мережі все йде навпаки. Добробут громадянина, що працює в Мережі, визначається рівнем її процвітання.

- Принцип переоцінки цінностей. Він полягає в поступному заміщенні матеріальних цінностей системою знань і інформаціними цінностями. Частка вартості інформаційної складової у вартості сучасних товарів постійно зростає. Відповідно до цього принципу постачальники продукції в Інтернеті виготовляють свої каталоги і пропозиції з урахуванням конкретної групи покупців (або сегменту ринку).

- Принцип глобалізації. Інтернет-економіка є сукупністю тісно зв’язаних між собою ринків в світовому масштабі. Географічне розташування Інтернет-компаній не має принципового значення. Будь-який бізнес в Мережі розповсюджується практично миттєво по всіх країнах світу. З такою ж швидкістю з’являються і конкуренти, що пов’язане із зростанням різного роду ризиків.

- Принцип хаосу. Суть його полягає в тому, що життєздатність компаній| в Інтернет-економіці забезпечується за допомогою нерівноважного стану, що періодично виникає. При його настанні ідбувається знищення старого (неконкурентоздатного) Інтернет-бізнесу і одночасно створюються сприятливі умови для народження нового бізнесу, ефективнішого.

- Принцип анархії. Анархія – це певна “форма порядку”, основний| спосіб існування Інтернет-економіки. У ній немає центрального планового органу, який би координував і вказував на потрібний напрям діяльність всіх учасників Мережі Інтернет-економіка практично не піддається регулюванню.

- Принцип клонування. У Інтернет-економіці винятково високими темпами йде збільшення з року в рік реального числа покупців|, однорідні групи яких утворюють все нові і нові сегменти ринку. При цьому зникають торгові кордони. Процес Інтернет-торговлі стає дійсно вільним в світовому масштабі. Якщо телебаченню було потрібно 13 років, щоб сформувати контингент постійних користувачів в 50 млн. чоловік, радіо – 38 років, то Інтернету – всього 5 років.

Дата добавления: 2013-12-14