КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Інтерактивне банківське обслуговування
Діяльність банків в Internet. Основними функціями комерційних банків є: – посередництво в платежах («поштова» функція); – фінансове посередництво першого типу (фінансове інтермедіанство): кредит-депозит; купівля-продаж цінних паперів і валюти; – фінансове посередництво другого типу (фінансове мідельменство) – розміщення цінних паперів емітента на ринку (банк може бути емісійним платіжним агентом або андерайтером). Від якості й різноманітності цих послуг залежить стан економіки загалом, ступінь задоволення клієнта і рівень прибутку самого банку. Сучасні Internet-технології дають змогу банкам частину своїх послуг перевести на новий рівень, привертаючи нових клієнтів і знижуючи витрати на їх обслуговування. Усі платежі, що здійснюються в мережі між продавцем і покупцем, пов’язані з банківськими структурами. Останнім часом для організації платежів між сторонами банки надають клієнтам можливість доступу до свого рахунка через Internet. Однак діяльність банків у мережі не обмежується організацією платіжних систем в Internet і забезпеченням прямого доступу до рахунка. Деякі з них надають брокерські послуги (Internet-трейдинг) і забезпечують можливість отримання кредиту безпосередньо через Internet (фінансове посередництво першого типу). Що стосується фінансового посередництва другого типу, то й тут теоретично можлива присутність банків в Internet у формі розповсюдження інформації про ІРО (Initial Public Offering – первинну пропозицію компанії щодо продажу своїх акцій, коли їй потрібно зібрати капітал) і організації первинного ринку з продажів акцій через мережу. Internet-банкінг і РС-банкінг Прийнято ототожнювати поняття послуги Internet-банкінгу з наданням клієнту можливості прямого доступу до банківського рахунка через Internet з допомогою звичайного комп’ютера і з використанням стандартного браузера.
Intemet-банкінг – можливість здійснювати всі стандартні операції, до яких може вдаватися клієнт в офісі банку (за винятком операцій з готівкою) через Internet. Internet-банкінг надає користувачам такі можливості: – здійснювати всі комунальні платежі (за електроенергію, газ, телефон, теплопостачання, квартплату); – оплачувати рахунки за зв’язок (ІР-телефонія, стільниковий і пейджинговий зв’язки, Internet) й інші послуги (супутникове телебачення, освіту тощо); – здійснювати грошові перекази, в тому числі в іноземній валюті, на будь-який рахунок у будь-якому банку; – переказувати кошти по рахунках за товари, в тому числі придбані через Internet-крамниці; – купувати і продавати іноземну валюту; – поповнювати або знімати грошові кошти з рахунків пластикової картки; – відкривати різноманітні види рахунків (терміновий, ощадний, пенсійний) і вкладати на них кошти; – одержувати виписки про стан рахунка за певний період у різноманітних форматах; – одержувати інформацію про платежі, які надійшли в режимі реального часу; – одержувати інформацію про здійснені платежі та за необхідності відмовлятися від неоплаченого платежу; – отримувати інші послуги: передплачувати журнали і газети, брокерське обслуговування (купівля-продаж цінних паперів), створювати інвестиційний портфель, брати участь у формуванні пайових фондів банку, у торгах. Банки під час переходу на надання послуги Internet-банкінгу можуть використовувати свою стару систему РС-банкінг. РС-банкінг – послуга, за якої з допомогою комп’ютера із спеціальним програмним забезпеченням і модему клієнт під’єдну-єтьсядо спеціальної банківської системи типу «клієнт-банк» для управління своїм рахунком.
Однак при цьому переході слід брати до уваги кілька особливостей: 1. Послуга Internet-банкінгу здійснюється з використанням іншого протоколу зв’язку, ніж РС-банкінг. 2. Слід посилювати безпеку передавання інформації. Незважаючи на те, іцо сучасні програми-браузери забезпечують значний рівень безпеки зв’язку, його недостатньо для ведення фінансової діяльності через мережу. Тому багато банків пропонують клієнтам встановити додаткові програмні модулі криптографічного захисту передачі інформації. Всі вони, як правило, засновані на використанні електронного цифрового підпису 3. Система повинна забезпечувати можливість здійснення трансакцій в умовах електронної комерції, тобто можливість оплати товарів або послуг, придбаних в Internet. Схема підключення клієнта до системи Internet-банкінгу проста. Для цього достатньо мати доступ до глобальної мережі, встановлену на комп’ютері програму-браузер типу MS Internet Explorer; укласти угоду з певним банком, який надає таку послугу, на обслуговування в системі Internet-банкінгу; зареєструватися і підключитися до системи через мережу. Системи Internet-банкінгу, які діють в українському і російському сегментах мережі, як правило, складаються з банківської частини – програмних засобів і обладнання, встановлених у банку, і клієнтської частини – таких самих засобів і обладнання, встановлених у клієнтів банку. На технічному обладнанні банківської частини розташоване таке програмне забезпечення: – Back-офіс – сервер баз даних. Він зберігає усі документи і відкриті ключі електронних цифрових підписів клієнтів, усю інформацію про клієнтів і довідники. – Internet-сервер. Його відвідують клієнти банку для виконання операцій у системі. Тут реалізований протокол захищеної взаємодії, шифрування даних, механізм електронного цифрового підпису; – шлюз до автоматизованої банківської системи (АБС). Він забезпечує обмін даними між системою Internet-банкінгу і АБС. Розповсюджений варіант взаємодії з АБС – через обмін текстовими файлами певного формату. У пострадянських країнах існує кілька систем Internet-банкінгу. Система «Internet Клі-єнт-Банк» «Приватбанку» (www.pbank.dp.ua). З її допомогою корпоративні клієнти, уклавши відповідну угоду з банком, мають можливість керувати своїм рахунком через Internet, а саме:
– здійснювати підготовку внутрішньодержавних і міжнародних платежів і відправляти їх до банку в он-лайновому режимі; – отримувати в будь-який час виписки щодо стану рахунка; – вести архів платіжних документів за певний період з можливістю перегляду, копіювання, отримання звітних форм. Електронні платежі за системою «Клієнт-Банк» у «Міжнародному комерційному банку» (МКБ) (м. Київ). Автоматизована система «Клієнт-Банк» МКБ являє собою програмно-технічний комплекс, що забезпечує можливість здійснювати роботу з банком безпосередньо зі свого офісу з використанням комп’ютерної техніки і засобів телекомунікації телефонними каналами зв’язку, що комутуються. Система орієнтована на роботу з одним користувачем і припускає установку в клієнтів, що регулярно взаємодіють з банком. Клієнт має можливість: – підготувати, відкоригувати й роздрукувати платіжні документи в національній валюті; – відправити платіжні документи в банк для оброблення операціоністами; – здійснювати облік стану введених і відправлених у банк документів; – після завершення операційного дня банку одержувати з банку за запитом виписки з особистих рахунків; – оперативно контролювати поточний стан рахунка з урахуванням зовнішніх надходжень на нього; – робити наприкінці дня архівну копію оброблених документів і переглядати документи з архіву на необхідну дату; – обмінюватися з банком нерегламентованими повідомленнями і завантажувати файли, передані банком, передавати файли і переглядати передані. Система «Телебанк» (banking.guta.ru/telebank). Реалізована у «Гута-банку»; дає змогу приватним особам самостійно керувати своїми рахунками по телефону, через Internet і WAP. Ця система є спільною розробкою «Гута-банку» і компанії «Степ Ап» (www.stepup.ru). У моделі дистанційного банківського обслуговування, якої дотримується «Гута-банк», Internet є одним з можливих каналів банкінгу. Створюючи «Телебанк», розробники прагнули, щоб клієнт міг керувати своїм рахунком з допомогою різноманітних каналів доступу. Нині через офіс, телефон та Internet клієнти можуть здійснювати абсолютно однакові операції. Через цю систему можна цілодобово купувати і продавати валюту, здійснювати грошові перекази, оперативно оплачувати комунальні послуги, міжнародні й міжміські дзвінки, стільниковий і пейджинговий зв’язок, рахунки провайдерам, рахунки Internet-крамниць тощо.
Безпека системи «Телебанк» у «Гута-банку» забезпечується електронним цифровим сертифікатом і усім, що з ним пов’язано. Цифровий сертифікат – електронний ідентифікатор, який підтверджує справжність користувача і містить інформацію про нього. Система «Банк-Клієнт Онлайн» «Гута-банку». Забезпечує повноцінне розрахункове і депозитне обслуговування через Internet корпоративним клієнтам і дає змогу: – одержувати інформацію про залишки на рахунку установи; – здійснювати платежі; платежі, проведені через систему «Банк-Клієнт Онлайн» до тринадцятої години, здійснюються в той самий робочий день. Для підключення установи до системи необхідно укласти договір з банком і отримати електронний сертифікат. Система «Банк-Клієнт Онлайн» може бути інтегрована з програмним забезпеченням бухгалтерського обліку, яке використовується у компанії, з метою зниження витрат на ведення обліку і укладення квартальної звітності. Система Interbank компанії R-Style Software Lab (www.softlab.ru). Ця система – програмний комплекс, призначений для дистанційного банківського обслуговування клієнтів. Interbank, як і «Телебанк», використовує різноманітні канали електронної взаємодії: телефон, глобальну мережу Internet, електронну пошту, мобільні засоби зв’язку, займаючи позищю між автоматизованою банківською системою, яка функціонує в банку, і клієнтом. В Україні послуги Internet-банку надаються ш;е «Кредитпромбанком», «ВАБанком», банком «Аваль» та іншими. Поширеність послуги особливо зросла за останній рік. Отже, в Україні вже сформувався певний національний ринок Internet-банкінгу. Його головною проблемою, з точки зору перспектив розвитку вітчизняної електронної комерції, є неможливість здійснення банками оперативних дешевих платежів. Існує два напрямки вирішення цього завдання: перехід абсолютної більшості національних банків до масового використання систем Internet-банкінгу і вдосконалення тарифної політики банків, яка була б спрямована на врахування розміру платежів, ш;об клієнтам було доцільно здійснювати мікроплатежі. Мікроплатіж – розрахунки в нижньому ціновому діапазоні (менше одного долара). Щодо Internet-банкінгу існує кілька хибних поглядів. Перший: Internet-банк обслуговує клієнтів тільки у віртуальному просторі, тобто існує в мережі й функціонує завдяки мінімізації своїх витрат. Насправді Internet-банкінг – одна з моделей роботи реальних банків, які в недалекому майбутньому стануть багатоканальними і будуть поєднувати різні канали доступу клієнтів: телефонний, через Internet, з допомогою стільникового зв’язку тощо. Другий: Internet-банкінг усуне операціоністів з процесу обслуговування клієнтів, і всі процеси відбуватимуться автоматично. Однак у будь-якому випадку участь людини необхідна. І третій: Internet-банкінг – це остання стадія розвитку банкінгу. Проте це не так, тому що відбувається постійний розвиток як телекомунікацій, так і форм банківського обслуговування.
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 3049; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |