Взаємодія ефектів заміщення та доходу

Реакція споживача на зміну ціни. Ефекти заміщення та доходу

З'ясуймо далі, яквплине на споживчий вибір індивіда зміна ціни одного з благ. Зі зниженням ціни товару X споживач зможе придбати все більшу його кількість, що графічно відображається зміною нахилу бюджетної лінії. Криву, яка сполучає точки рівноваги споживача за різних цін одного з товарів і незмінних доходу І та ціни (Pу) другого товару, називають кривою „ціна — споживання" (рис. 3.4, а). На її основі легко побудувати криві інди­відуального попиту на товар (рис. 3.4, б), яка характеризує залежність обсягів купівлі товару від його ціни (див. п. 4.1).

Вплив зміни ціни одного з товарів на оптимальний вибір споживача можна розкласти на дві складові, зумовлені ефектом заміщення та ефектом доходу. Ефект заміщення полягає у зміні споживання унаслідок зміни відносних цін двох товарів — за нижчої ціни товару X виникає стимул придбати цей дешевший товар замість відносно дорожчого. Ефект доходу полягає у зміні споживання унаслідок зміни реального доходу, зумовленої зміною ціни — за нижчої ціни товару X його можна купити більше, не зменшуючи споживання блага Y.

Товар X

Рис. 3.4. Крива „ціна—споживання" і крива індивідуального попиту

Для послідовного аналізу поведінки споживача важливо виокремити дію ефектів заміщення та доходу. Відомі два підходи до розмежування цих ефектів, запропоновані визначним українським математиком та економістом Є.Слуцьким (1915 р.) та незалежно від нього Дж.Гіксом (середина 1930-х pp.). Підхід Слуцького відповідає кардинальній теорії корисності, а підхід Гікса — порядковій теорії.

Залежно від впливу зміни ціни товару на обсяг його споживання розрізняють звичайні блага (споживання їх збільшується зі зниженням ціни, і зменшується з її зростанням) та блага Гіффена (товари, споживання яких збільшується зі зростанням їх ціни). Абсолютна більшість товарів є звичайними благами. Існування благ Гіффена є радше суто теоретичною можливістю. Загалом вплив зміни ціни товару на обсяг його споживання визначається взаємодією ефектів заміщення та доходу.

Ефект заміщення обов’язково зумовлює зростання споживання блага зі зниженням ціни. Натомість ефект доходу може діяти у різних напрямках. Для блага нижчої споживчої цінності ефект доходу протидіє ефекту заміщення, але слабший за нього, і споживання товару зі зниженням його ціни все ж зростає. Водночас теоретично можливий варіант, коли ефект доходу, що діє у протилежному напрямку до ефекту заміщення, переважає його за абсолютною величиною (блага Гіффена).

Залежно від того, як впливають зміни доходу споживача I та ціни товару Р на обсяг його споживання С усі блага класифікують так:

І () = С () – блага нижчої споживчої цінності;

Р () = С () – звичайні блага;

Р () =С () – товари Гіффена.

Отже:

1)всі нормальні блага є звичайним;

2)якщо для блага нижчої споживчої цінності ефект заміщення переважає ефект доходу, то воно буде також звичайним;

3) якщо для блага нижчої споживчої цінності ефект доходу переважає ефект заміщення, то це — благо Гіффена.

Дата добавления: 2013-12-14