Релігійний культ ісламу

Основою ісламського культу є так звані «п’ять стовпів ісламу»:

Шахада − привселюдне сповідування віри в Аллаха через промовляння формули «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммед — про­рок його».

Намаз − щоденна п'ятиразова молитва. Така п'ятикратна молитва покликана зміцнювати осно­ви віри та постійно нагадувати про постулати ісламу. Загальнообов'язковою є загальна молитва в мечеті − салат аль-джама, або салат ад-джума (полуден­на молитва щоп’ятниці). В ісламі немає священиків у християнському розумінні. Кожний мусульманин є священиком сам для себе. Нікому не заборонено наближатися до Бога своєю вірою. А мусульманське духовенство нерідко поєднує вико­нання духовних і світських обов'язків. Імам, який стоїть пе­ред зібранням і веде молитву, не є священиком. Ним може бути будь-хто, хто добровільно дав згоду очолити молитву, але ця особа повинна знатися на основах мусульманської ві­ри і добре знати Коран, який читається під час молитви.

Уразу − піст протягом 30 днів дев’ятого лунного місяця рамадану (рамазану). Рамадан вважається особливим часом для мусульман, оскільки саме в цей місяць Аллах вирішив закликати Мухаммеда до пророцтва і послав йому перші одкровення. Віруючий повинен не пити й ковтка води та не вживати ні­якої їжі від світанку до вечора. Коли зайде сонце і полине вечірній азан, тоді можна розговлятися, але в міру.

Хадж − паломництво до Мекки (храму Кааби), або Ме­дини (гробу Мухаммеда). Мекка — головне священне місто мусульман у Хиджазі (Саудівська Аравія), де народився, жив та починав свою про­повідницьку діяльність засновник ісламу Мухаммед. Для мусульманина хадж — це час самоочищення, бо йдучи до святого місця, відчуваючи на­ближення до Кааби (головної святині — кубоподібної будів­лі висотою до 15 метрів, складеної з кам'яних плит), людина всім серцем відвертається від спокуси і помилок, кається в гріхах, у неї з'являються нові праведні думки. Кааба − це осо­блива святиня, куди немусульманину вхід заборонено (ха-рам («священна», «заборонена»). Хадж здійснюється у місяць зуль-хад-жа (четвертий після ра-мадану). Під час хаджу мусульманин мусить виконати чотири не­обхідні умови: покритись іхрам (двома простими покривалами біло­го кольору); обійти навколо Кааби; здійснити похід в долину Арафат; ще раз обійти навколо Кааби. Чоловіки-паломники, які виконали всі чотири умови, називаються хаджі, а жінки — хаджа.

Закят (очищення)− подання милостині усім нужбенним.

В ісламі існують й інші обряди: суннат (обрізання), завадж (шлюб), джиназа (поховання померлих).

Мусульманський культ передбачає також дотри­мання мусульманських свят. Серед них особливе значення має ураза-байрам (араб. − свято розговіння) − свято розговіння, пов’язане з кінцем місячного посту рамадану. Найголовнішим святом мусульман є курбан-байрам − принесення кривавої жертви (вівці, ягняти, барана, верблюда) під час хаджу на згадку про те, що Ібрагім був готовий принести в жертву свого сина Ісмаї­ла. В особливій шані й свято мавлюд-ан-набі (день наро­дження пророка Мухаммеда), що відзначається мусульма­нами у місяці рабі-аль-авваль.

Дата добавления: 2013-12-14