Мусульманські релігійно-політичні рухи

Ісламський радикалізм. Наприкінці XIX — на початку XX ст., коли став оче­видним занепад політичної влади ісламських теократичних держав поширюється ісламізм. Ісламізм — критична ісламська реформістська течія, що об­стоює суворе дотримання вчень Корану та шаріату. Ісламістивміло апелювали до проблеми подолан­ня відсталості мусульманських країн порівняно з європейськими, неспроможності урядів їхніх країн забезпечити добробут ісламської спільноти, схильності до корупції, невиконання ісламських обов'язків тощо. Для подолання цього вони пропонували відродження культури, суспільства та релігії через всебічне, творчо-активне використання до­сягнень європейської науки і техніки, дотримання мораль­ної і культурної традиції раннього ісламу, благочестивих предків. Державна влада завжди має діяти тільки відповідно до вимог Корану і Суни. Засуджувалися всі новації та дії в ісламі, що сталися впродовж його історії після «салаф», які призвели до розколів, визнання місцевих (радикальних) звичаїв, відвернули мусульман від праведного шляху. Тільки завдяки поверненню до чистих звичаїв Пророка традиційні структури мусульманського суспільства, його світська сфера зможуть швидше й ефективніше пристосо­вуватися до нових обставин планетарного життя, забезпе­чити бажаний прогрес власних країн. Започаткована в Ірані ісламська революція стала апогеєм ісламського відродження. Під її впливом відбулася ісламізація двох національних конфліктів на Близькому Сході — палестино-ізраїльського та ліванського. В Лівані на основі шиїтської меншості було засновано екстремістсь­кий рух «Хізбаллах», що вдався до тероризму. Ісламізм все очевидніше набуває у стратегії і в тактиці фундаменталістських ідеологічних форм вияву.

Ісламський фундаменталізм — релігійно-політичний рух, прибіч­ники якого обстоюють суворе дотримання Корану та поширення іс­ламу на всій Землі. Фундаменталісти висту­пають не лише за суворе дотримання Корану і шаріату, а й ратують за повернення їх основоположних постулатів до середньовічної редакції, коли іслам процвітав у могутніх країнах. На думку прихильників фундаменталістських поглядів, іслам у XX ст. відчув загрозу своєму існуванню, що походить із Заходу і економічна експансія його зумовила занепад мусульманських країн, а вплив західних ідей націоналізму, соціалізму, лібералізму та демократії зробив окремих мусульман віровідступниками. Іслам, за тверджен­ням активістів руху, не лише релігія, а й політична ідеоло­гія, спосіб життя. Цим зумовлені їхні вимоги інтенсивного оновлення й утвердження власних культурних форм со­ціального буття, делегітимації існуючих у мусульманських країнах квазієвропейських режимів і форм політичного устрою, протидії проникненню в ісламський світ західних цінностей. Ісламський фундаменталізм має радикальні і помірковані організації, розрив між якими значно збільшився порівняно з 80—90-ми роками XX ст. і виявляється в ідеологічних, тактичних і струк­турних розбіжностях.

На думку представників значної частини мусульманського світу, фун-даменталістський рух є реально силою, здатною допомогти мусульманам створити свій економічний, політичний і со­ціальний устрій на основі ісламських традицій.

Реферати:

1. Економічні засади арабського суспільства, сакралізовані Кораном.

2. Особливості економіки мусульманських країн.

3. Іслам та проблеми оподаткування.

4. Мусульманський культ.

5. Іслам і християнство.

6. “Третя світова теорія” Муамара Каддафі.

Проблемні ситуації:

1. В своїх проповідях Мухаммад закликав повернутися до стародавньої релігії Ібрахіма, розкрийте зміст цього заклику.

2. Чим ви поясните протистояння ісламської та християнської ідеологій в історичному та сучасному аспектах?

3. Чи має іслам церкву як певну релігійну організацію подібно до християнської? Чому?

4. Мусульмани стверджують, що Коран є повним Одкровенням. Чи мають вони підстави для таких тверджень?

5. Відомо, що в Корані Ісус Христос постає великим пророком. Чи може таке тлумачення постаті Ісуса стати основою для релігійного діалогу? Які ще підстави можуть бути для діалогу між християнами та мусульманами?

Допоміжна література:

1. Абу Аля Ал Маудуді. Принципи ісламу. — Л., 1995.

2. Ат-Тантауш Али. Общее представление об исламе. — К., 2002.

3. Бартольд В. Ислам и культура мусульманства. − М., 1992.

4. Васильев Л.С. История религий Востока. − М., 1988.

5. Грюнебаум Г. Классический ислам. − М., 1986.

6. Климович Л. И. Книга о Коране. Его происхождении и мифологии.

7. − М.,1988.

8. Массэ А. Ислам. − М.,1961.

9. Максуд Р. Ислам.— М., 1998.

10. Пиотровский М.Б. Коранические сказания. − М., 1991.

11. Ислам: исторические очерки. − М., 1991.

12. Ислам. Энциклопедический словарь. − М.. 1991.

13. Резван Е. А. Коран и его мир. — СПб., 2001.

14. Хазрат М. Философия исламских учений. — М., 1991.

15. Ханиф С. Что должен знать каждьій об исламе и мусульманах. — К., 1995.

16. Христианство, иудаизм, ислам. Верность и открытость. − М., 2004.

Дата добавления: 2013-12-14